Справа № 538/7/25
Провадження № 2/538/296/25
10 лютого 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Менько Дмитро Дмитрович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Менько Д.Д. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_1 та відповідач перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 26.06.2024 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Відразу після реєстрації шлюбу через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на вирішення сімейних проблем, між ними почали виникати конфлікти в особистих та побутових відносинах. Вони припинили спільне проживання і протягом декількох місяців подружніх відносин не підтримують, проживають окремо, спільного господарства та спільного бюджету не мають.
Ухвалою суду від 08.01.2025 провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, від позивача надійшла заява, в якій просила справу розглядати без її участі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи з його обов'язковою участю не надав.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 червня 2024 року сторони зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №52. Шлюб зареєстрований Лохвицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може
бути пред'явлений одним із подружжя і якщо судом встановлено, що подальше спільне життя
подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам хоч одного із них, суд постановляє рішення
про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, подружжя примирятися не бажає, шлюбні відносини між ними припинені і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
За таких обставин шлюб підлягає розірванню.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу,
має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач в позовній заяві просила відновити дошлюбне прізвище, тому суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою у справі судові витрати - судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, то вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правничої допомоги від 31.12.2024 року, квитанцію про оплату правничої допомоги в сумі 4000,00 грн (а.с. 11-12).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на правничу допомогу, слід врахувати, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись ст. ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12-13, 18, 141, 137, 258 - 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Менько Дмитро Дмитрович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 26 червня 2024 року Лохвицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 52.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА