Справа № 553/4814/24
Провадження № 3/553/102/2025
Іменем України
07.02.2025м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., за участю секретаря судових засідань - Макаренка Я.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Будігая О.В., потерпілого - ОСОБА_2 , представника потерпілого - Нескородь В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Коновалівка Машівського району Полтавської області, є громадянином України, не одружений, не працює, зареєстрований таким, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , даних про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року не надано,
за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202765 від 22.12.2024, складеного поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Мідним Б.О., ОСОБА_1 ставиться у вину порушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яке виявилося у тому, що 22.12.2024, о 15 год. 56 хв., в м. Полтаві, вул. Панянка, 75А, на регульованому перехресті вул. Панянка, вул. Героїв "Азову" (кол. назва Анатолія Кукоби) та Зелений острів, водій автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , проїжджаючи перехрестя на дозволений (зелений) сигнал світлофора, не надав перевагу у русі транспортному засобу Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався під час невідкладного службового завдання з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом на забороняючий (червоний) сигнал світлофору, чим порушив п. 3.5 та 3.2 ПДР. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 22.12.2024, близько 16 год, їхав по вул. Панянки в напрямку вул. Миру в м. Полтаві. Швидкість руху була близько 40 км/год. Наближаючись до перехрестя з вул. Героїв «Азову» (кол. назва Анатолія Кукоби), зайняв праве положення на проїзній частині, при цьому, на світлофорі було подано зелений сигнал. Вже виїхавши на перехрестя, сталося зіткнення з автомобілем Renault Sandero. Це був автомобіль поліції, який, як потім йому стало зрозуміло, рухався зі сторони пляжу по вул. Зелений Острів на червоний сигнал світлофору. Просив врахувати, що він не міг бачити проблискових маячків на автомобілі поліції, оскільки в цей час проїзній частині, у тому числі у зустрічному напрямку, рухалися автомобілі на зелений сигнал світлофору. А коли за секунди до зіткнення на спец автомобілі було увімкнено звуковий сигнал, він не мав можливості прийняти міри та запобігти зіткнення. Тобто, діяти у відповідності до вимог п. 3.2 ПДР України в частині обов'язку дати дорогу транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком (та спеціальним звуковим сигналом), не мав можливості, оскільки під час руху він не міг своєчасно побачити автомобіль поліції, який виїжджав на перехрестя. Вважає, що саме в діях водія Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , наявні порушення Правил дорожнього руху України, оскільки він завчасно не увімкнув звуковий сигнал та не пересвідчився у безпечності проїзду перехрестя на червоний сигнал світлофору.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Будігай О.В. у судовому засіданні просив закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні 09.01.2025 свідок ОСОБА_3 пояснив, що 22.12.2024 він разом з дружиною та дітьми їхали до магазину «Сільпо». Рухаючись по вул. Панянки попереду нього, на відстані 30-40 м. рухався автомобіль Renault Dokker, як потім стало відомо під керуванням ОСОБА_1 . Наближаючись до перехрестя вул. Панянки та вул. Героїв «Азову» (кол. назва Анатолія Кукоби), де на світлофорі було подано зелений сигнал, він помітив як до перехрестя з лівої сторони наближався автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, без звукового сигналу. Автомобіль, не зменшивши швидкості, виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофору, увімкнув звуковий сигнал і сталося зіткнення з автомобілем Renault Dokker. Він був свідком даної ДТП, але працівники поліції не відібрали у нього пояснення.
Допитаний в судовому засіданні 09.01.2025 свідок ОСОБА_4 пояснив, що 22.12.2024, близько 15:50 год., він йшов зі сторони річки по вул. Зелений Острів в напрямку перехрестя з вул. Панянки та вул. Героїв «Азову» (кол. назва Анатолія Кукоби), коли побачив як автомобіль поліції повільно під'їжджає до перехрестя з увімкненими проблисковими маячками, для нього на світлофорі було подано червоний сигнал. Автомобіль продовжив рух, майже виїхав на перехрестя і тільки тоді увімкнув звуковий сигнал. З моменту включення звукового сигналу до зіткнення на перехресті з автомобілем Renault Dokker пройшло декілька секунд.
ОСОБА_2 у судовому засіданні 06.02.2025 пояснив, що 22.12.2024 перебував на добовому чергуванні на службовому автомобілі Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Автомобіль був припаркованим біля пляжу «Зелений острів». Коли о 15:55 отримали виклик (спрацювала тривожна сигналізація аптеки "Копійка", яка розташована на вул. Небесної Сотні), він увімкнув світловий сигнав на автомобілі та вирушив на місце. Наближаючись до перехрестя з вул. Панянки, приблизно за 20 м. до нього, не зупиняючись, він увімкнув звуковий сигнал, оцінив дорожню обстановку, виїхав на червоний сигнал світлофору на перехрестя, коли відчув удар в передню праву частину автомобіля. Вказав, що наближаючись до перехрестя він бачив автомобіль Renault Dokker, який рухався з правої сторони від нього, але допустив, що встигне проїхати. Вважає, що у даній ДТП винуватим є водій автомобіля Renault Dokker ОСОБА_1 , який повинен був знизити швидкість руху та дати йому дорогу.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Нескородь В.М. у судовому засіданні вказав на те, що саме ОСОБА_1 порушив ПДР та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення ОСОБА_5 , його захисника - адвоката Будігая О.В., ОСОБА_2 , показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про таке.
Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
ОСОБА_1 ставиться в вину порушення п. 3.2 та п. 3.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України).
Відповідно до пункту 3.2 ПДР України, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар.
Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов'язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.
Вказаний вище пункт ПДР України перебуває у взаємозв'язку з положенням п. 3.1 ПДР України, відповідно до якого водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Порушення п. 3.2 ПДР України буде лише в тому разі, коли водій об'єктивно бачить наближення оперативного транспортного засобу та усвідомлює, що створює для нього перешкоду, в інших випадках відсутні достатні підстави для висновку про порушення водієм п. 3.2 ПДР України, тому, як правило, вказаний пункт має стосуватися водіїв автомобілів, що їдуть попутно або на зустріч патрульному автомобілю та відповідно не можуть застосовуються до обставин, де була обмежена взаємна видимість (при перетині перехрестя за наявності інших автомобілів, зелених насаджень і таке інше).
Відповідно до пункту 3.5 ПДР України наближаючись до нерухомого транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом (або без увімкненого спеціального звукового сигналу), що стоїть на узбіччі (біля проїзної частини) або на проїзній частині, водій повинен знизити швидкість до 40 км/год та в разі подання регулювальником відповідного сигналу зупинитися. Продовжувати рух можна лише з дозволу регулювальника.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано: картку обліку адміністративного правопорушення від 22.12.2024, схему місця ДТП, яка сталася 22.12.2024 о 15 год. 56 хв. в м. Полтава, вул. Панянка, 75А, письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 22.12.2024, письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 22.12.2024, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202724 складеного поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Мідним Б.О., стосовно ОСОБА_2 , якому ставиться у вину порушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, диск з відеозаписом.
У наданих поясненнях водій ОСОБА_1 зазначав, що виїжджав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофору, у той же час патрульний автомобіль рухався без увімкненого звукового сигналу, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості діяти у відповідності до вимог п. 3.2 ПДР України в частині обов'язку дати дорогу транспортному засобу з увімкненими проблисковими маячками, оскільки під час руху він не міг своєчасно побачити автомобіль поліції, який виїздив на перехрестя. ОСОБА_1 стверджував, що побачив службове авто безпосередньо перед зіткненням, а тому не мав технічної можливості уникнути зіткнення.
Під час судового розгляду судом було досліджено відеозаписи з камери спостереження "Безпечне місто" та бодікамери поліцейського, водія Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 .
Із відеозапису зафіксованого на камеру "Безпечне місто" вбачається, що під час наближення автомобіля Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , до перехрестя на зелений сигнал світлофору у зустрічному до нього напрямку рухалися декілька автомобілів, які проїжджали в цей час перехрестя, тому стверджувати, що водій об'єктивно міг бачити наближення оперативного транспортного засобу, який рухався ліворуч та усвідомлювати, що створює для нього перешкоду, не можна.
Із відеозапису, зафіксованого на бодікамеру ОСОБА_2 вбачається, що з моменту увімкнення спеціального звукового сигналу на автомобілі поліції до зіткнення пройшло 5 секунд.
Надати відповідь на питання чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 до компетенції суду не входить, оскільки для цього є потреба в спеціальних знаннях. При цьому, учасники справи своїм правом заявити клопотання про призначення відповідної судової автотехнічної експертизи не скористалися.
За таких обставин, неможливо встановити у категоричній та беззаперечній формі, що не дотримання саме ОСОБА_1 вказаних пунктів Правил знаходиться у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у виді пошкодження транспортних засобів.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Статтею ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У п. 26 постанови Пленуму Верховного суду "Про застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14, роз'яснено, що пошкодження переліченого у ст. 124 КпАП України майна обов'язково повинно бути внаслідок порушення Правил дорожнього руху.
Тобто, умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Разом з цим, під час судового розгляду не було поза розумним сумнівом встановлено наявний причинний зв'язок між порушенням ОСОБА_1 п. п. 3.2, 3.5 Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до заподіяння майнової шкоди, тобто його вина не є доведеною.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, законодавець передбачив підставу для закриття провадження у справі - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП).
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити.
Керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 10.02.2025.
Суддя Ю.М. Подмаркова