Єдиний унікальний номер: 378/1026/24
Провадження № 3/378/10/25
10.02.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст.ст. 130 ч. 1, 122-2 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 25 листопада 2024 року, близько 23 години 20 хвилин, на 135 км автодороги Київ-Одеса, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискових маячків червоного та синього кольору і увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив п. 2.4, 2.9а, 8.9б Правил дорожнього руху України.
Постановою від 4 грудня 2024 року (а. с 17) відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справи: ЄУН 378/1026/24, провадження № 3/378/477/24, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ЄУН 378/1027/24, провадження № 3/378/478/24, про притягнення ОСОБА_1 за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП; присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер ЄУН 378/1026/24, провадження № 3/378/477/24.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений за адресою зазначеною у протоколах про адміністративне правопорушення від 26 листопада 2024 року, проте, судова повістка повернулася до суду з довідкою УКРПОШТИ, в якій зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою" ( а.с. 48, 49, 52), іншу адресу місця проживання він не повідомив, про причини неявки не повідомив, матеріалів, що характеризують його як особу та підтверджують матеріальний стан до суду від останнього не надходило.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП , що підтверджується власноручними підписами ОСОБА_1 в даних протоколах (а. с. 1, 19).
З урахуванням викладеного суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 2.4 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил.
Відповідно до п. 8.9«б» ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Пункт 2.9«а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаних адмінправопорушень підтверджується:
- даними протоколів про адміністративні правопорушення від 26 листопада 2024 року серії ЕПР1 №182138 та серії ЕПР1 №182135 (а. с. 1, 19), в яких викладено обставини вчинення адміністративних правопорушень, які складені уповноваженою на те особою, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протоколи були підписані особами, які їх склали, та ОСОБА_1 ;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 листопада 2024 року, Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 листопада 2024 року, відповідно до яких ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 5, 6, 9, 24-26);
- розпискою ОСОБА_1 від 26 листопада 2024 року (а.с. 11,27), відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язався не сідати за кермо автомобіля в нетверезому стані;
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 26 листопада 2024 року (а.с. 12, 30), відповідно до якого під час вільного патрулювання на 120 км автодороги М-05 працівниками поліції був виявлений автомобіль ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1 , в якого не світилися задні габаритні ліхтарі. Увімкнувши проблискові маячки синього та червоного кольору, працівниками поліції намагалися зупинити даний автомобіль, проте водій проігнорувавши вимогу про зупинку та збільшивши швидкість, продовжив рух, проігнорувавши також звуковий сигнальний пристрій. На 135 км автодороги звернув на польову дорогу, де не впорався з керуванням та злетів у ріллю. Після цього, водій був затриманий та на нього були одягнуті кайданки, які були зняті 26.11.2024, о 00 год. 40 хв.. В подальшому було встановлено, що водієм даного автомобіля був ОСОБА_1 , в якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роба, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці та який на пропозицію працівників поліції пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, в КНП «Ставищенська лікарня»;
- протоколом про адміністративне затримання серії АЗ № 110963 від 25.11.2024 (а.с. 7, 23), відповідно до якого ОСОБА_1 25.11.2024, о 23 год. 35 хв., було затримано з метою припинення адміністративного правопорушення та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення;
- копією постанови ЕНА № 3547892 від 26 листопада 2024 року (а.с. 4), якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, за керування транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, з не пристебнутим ременем безпеки;
- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом на DVD-R дисках, доданого до протоколів про адміністративне правопорушення, перенесених з нагрудної відеокамери (а.с. 14,31), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку було подано шляхом увімкнення проблискових маячків червоного та синього кольору і увімкнення спеціального звукового сигналу, намагаючись втекти. Після того, як останнього було затримано працівниками поліції, він на їх пропозицію, в присутності захисника, пройшов огляд на стан сп'яніння в КНП «Ставищенська лікарня», попередньо відмовившись від огляду на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер».
Жодних заперечень на те, що він не погоджується з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння в КНП «Ставищенська лікарня», ОСОБА_1 не висловлював, а також підтвердив факт керування автомобілем (00:07:40 хв. відеозапису).
Відеозапис є одним з доказів по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Окрім того, порядок доступу до відеозаписів з нагрудних камер (відео-реєстраторів) та їх використання передбачено розділом 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, в якому будь-яких застережень щодо надання до суду безперервного запису з моменту активації камери немає. Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч. 1, 122-2 ч. 1 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаних правопорушень.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчинених правопорушень у протоколах про адміністративні правопорушення викладена із належною повнотою.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів, відповідно до яких останній, 25 листопада 2024 року, близько 23 години 20 хвилин, на 135 км автодороги Київ-Одеса, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, не виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискових маячків червоного та синього кольору і увімкнення спеціального звукового сигналу.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 130 ч. 1, 122-2 ч. 1 КУпАП, а відповідно до ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, - до останнього необхідно застосувати санкцію, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона передбачає більш серйозну міру стягнення.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
При призначенні покарання за відповідними частинами ст.ст. 122-2, 130 КУпАП суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та особу порушника.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в доход держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1, 122-2 ч. 1 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 130 ч. 1, 122-2 ч. 1 КУпАП та накласти на нього стягнення:
- за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
- за ст. 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Т. Н. Скороход