Справа № 342/1319/24
Провадження № 2/342/121/2025
07 лютого 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Андріюк І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Сьомкайло І.-М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркредит Фінанс» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з останнього заборгованість у розмірі 64 859,60 грн та витрати зі сплати судового збору.
Позовні вимоги мотивував тим, що 16.04.2024 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1381-8043.
На виконання зазначених вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор НОМЕР_2 для підписання кредитного договору №1381-8043 від 16.04.2024 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 29 500 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період* 14 днів; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, та, отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, в тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України порушив вищезазначені умови кредитного договору, та не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
Станом на 08.08.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить - 64 859,60 гривень: з яких 29 500 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 35 359,60 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
18.11.2024 ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, просив врахувати надані ним пояснення. Зокрема, зазначив, що позивач не надав доказів, що наявна у матеріалах справи роздруківка договору створювалася в порядку, визначеному ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", та що такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених осіб з можливістю ідентифікувати підписантів договору, який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Наголосив, що не укладав кредитний договір, роздруківку якого долучив представник позивача як копію до позовної заяви, відповідно не погоджував пункти договору щодо кредитної ставки та кабальних умов кредитування, що вказує на неукладеність договору. Нарахування та сплата відсотків є завищеними, не відповідають передбаченим ч.3 ст.509 та ч.1,2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Заборгованість по відсотках у розмірі 35359,6 грн не є співрозмірною тілу кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності, а тому просить зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості за кредитом - 29 500 грн. Крім цього, вважає розрахунок заборгованості неналежним доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо є внутрішніми документами Банку (фінансової установи) та не містять відомостей, що дозволили б перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем. Зазначив, що невідомо кому належать карткові рахунки, на які переказано кошти, оскільки лист не містить ідентифікуючих даних.
Провадження у даній справі відкрито 30.10.2024, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення судом.
У судові засідання відповідач не з'являвся, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду повернулось рекомендоване повідомлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Також про судовий розгляд справи відповідач повідомлявся шляхом надіслання повістки до його електронного кабінету та документ доставлено. Крім цього, про судовий розгляд відповідач був повідомлений через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України. З опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідач про причини неявки у судові засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, отже вважається таким, що не з'явився у судове засідання без поважних причин. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Суд, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підставою звернення представника позивача з даним позовом до суду є невиконання кредитних зобов'язань відповідачем щодо укладеного між сторонами договору.
Судом встановлено, що 16.04.2024 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1381-8043. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор НОМЕР_2 для підписання кредитного договору №1381-8043 від 16.04.2024 року, підтвердження ознайомлення з умовами кредитування, орієнтовною загальною вартістю кредиту.
Відповідно до п. 4.4. кредитного договору Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Пунктом 4.5. зазначеного кредитного договору передбачено, що сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою дати, які є останніми днями відповідних базових періодів.
Згідно з пунктом 4.6 кредитного договору - « Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 4.9. вказаного кредитного договору зазначено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 09.02.2025 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. Продовження Строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається.
Згідно п. 4.10. кредитного договору - Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 152 339,29 грн та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування Кредитом.
Згідно п.4.12 денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1,388 %.
Також ОСОБА_1 підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_3 паспорт споживчого кредиту, де зазначено розмір кредитного ліміту - 29 500 грн, строк кредитування - 300 календарних днів, базовий період сплати відсотків - 14 календарних днів, процентна ставка - 1,5 % в день, знижена ставка - 1,20 % в день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту.
Отже, відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 29500 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період сплати відсотків - 14 днів; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.
Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором №1381-8043 від 16.04.2024 року своєчасно та в повному обсязі.
Також на підтвердження переказу коштів позивач долучив довідку про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 за кредитним договором №1381-8043 від 16.04.2024.
Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За нормами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Згідно складеного позивачем розрахунку заборгованості відповідач за кредитним договором №1381-8043 від 16.04.2024 року станом на 08.08.2024 року має заборгованість - 64 859,60 гривень: з яких 29 500 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 35 359,60 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настють правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Щодо заявлених відповідачем доводів про неукладення кредитного договору слід зауважити, що договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Досліджені судом докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору. Розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві. Також згідно розрахунку заборгованості 29.04.2024, 13.05.2024 здійснено по договору платіж у розмірі 7025,45 грн, 04.06.2024 у розмірі 400 грн, 18.06.2024 у розмірі 900 гривень.
Крім того, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що не оспорювання кредитного договору, часткове його виконання, відповідно до ст.204 ЦК України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.
Тому, виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин виникнення зобов'язальних відносин між сторонами, а також неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд вважає, що позивач наділений правом вимоги стягнення заборгованості за кредитним договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
На виконання зазначених вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, для підписання кредитного договору №1381-8043 від 16.04.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів, яким був підписаний кредитний договір.
Також для укладання цього договору відповідач надав ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом заповнення на веб-сайті товариства відповідної форми в якій мав вказати особисті дані та реквізити своєї банківської платіжної картки. Йому було створено особистий кабінет доступ до якого здійснювався за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином доводи відповідача, зазначені у відзиві, щодо недоведеності факту підписання ним договору є безпідставними, оскільки його особисті дані надані позивачу ним особисто.
Разом з тим, відповідач належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин не надав.
Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, судом встановлено, що сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами.
Щодо зменшення відсоткової ставки доцільно зауважити, що сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вже було встановлено судом, кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а тому ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов'язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.
Таким чином вказані нарахування процентів за користування кредитом відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують правав споживача.
Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Однак у справі не встановлено, що позивач приховав від позичальника об'єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.
Посилання відповідача на ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є надуманим, оскільки відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд наголошує, що відповідач не звертався із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», тому вирішення питання щодо визнання положень кредитного договору несправедливими та зміну або визнання їх недійсними в межах даної справи є неможливим.
Заперечуючи у відзиві щодо правильності розрахунку та розміру заборгованості по відсотках, відповідач не надав доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищевказане, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов'язання, та доказів протилежного суду не надано.
Беручи до уваги документи на підтвердження заборгованості, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1381-8043 від 16.04.2024 року у розмірі 64 859,60 гривень.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407; ЄДРПОУ-38548598) заборгованість за кредитним договором №1381-8043 від 16.04.2024 року у розмірі 64 859,60 (шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 60 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 29 500 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 35 359,60 (тридцять п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС», адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407; ЄДРПОУ-38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 07.02.2025.
Суддя: Андріюк І.Г.