Справа№938/1294/24
Провадження № 2/938/45/25
07 лютого 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою через електронний кабінет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12.10.2022-100001896 від 12.10.2022 року у розмірі 12 720 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.10.2022 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12.10.2022-100001896, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 6 000 гривень строком на 42 днів. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування ним та на процентну ставку. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Відповідно до квитанції про перерахунок коштів ОСОБА_1 12.10.2022 року отримано кредитні кошти в розмірі 6 000 гривень. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, в зв'язку з чим станом на 22.11.2022 року наявна заборгованість у розмірі 12 720 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000 гривень, за процентами - 6 720 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою суду від 09.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.29,36-37,43-43-44), у позовній заяві представник позивача вказав про розгляд справи за відсутності представника (а.с.4), а також в позовній заяві вказав, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 3 зворотній ).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Зокрема, судову повістку на 07.11.2024 року та копію ухвали 09.10.2024 року, направлену на його зареєстровану адресу проживання, отримав 12.10.2024 року (а.с. 26).
Надалі 05.11.2024 року на електронну пошту суду з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поступила довідка від 03.06.2024 року від військової частини НОМЕР_1 , з якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.23)
Як вбачається з листа від 25.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не призивався ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу.
Відповідач судову повістку на 11.12.2024 року, відправлену за його зареєстрованим місцем проживання, отримав 27.11.2024 року (а.с.32).
Надалі 10.12.2024 року на електронну пошту суду з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » поступила довідка від 05.12.2024 року від військової частини НОМЕР_1 , з якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.33).
У подальшому судові повістки на 08.01.2025 року та на 06.02.2025 року, а також листи суду про надання інформації, чи дійсно відповідач перебуває на військовій службі, направлено до військової частини НОМЕР_1 , яка їх отримала 26.12.2025 року (а.с.38) та 23.01.2025 року (а.с.49).
Згодом до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшли листи від 06.01.2025 року (а.с.46) та від 28.01.2025 року (а.с.50,51), з яких вбачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває у Збройних Силах України з лютого 2022 року, а на службі саме в цій військовій частині - з 30.03.2024 року по теперішній час, він з 30.10.2024 року по даний час залучений до виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності України.
Враховуючи, що після отримання на зареєстровану адресу проживання двічі судової повістки на електронну пошту суду з електронної пошти ОСОБА_1 поступили довідки про його перебування на військовій службі, суд вважає, що відповідач двічі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду цієї справи.
Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 06.02.2025 року не з'явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання - 07.02.2025 року і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
У ч. 1ст. 280 ЦПК України закріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищевказане, вивчивши матеріали даної справи, суд приходить до такого висновку.
У ч. 1ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ч. 1ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до такого висновку.
Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон) передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, у ст.3 Закону передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23.03.2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Встановлено, що 12.10.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено кредитний договір №12.10.2022-100001896 (а.с. 8 зворот- 14), який позичальником ОСОБА_1 був підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора - S179.
Відповідно до вказаного кредитного договору сума кредиту становить 6000 гривень, строк кредиту - 42 дні, відсотки - 2% за кожен день користування кредитом протягом 14 днів з дня надання кредиту, 3% за кожен день користування кредитом за період з 15 дня по 42 день користування кредитом.
Із квитанції (а.с.14 зворот) вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» 12.10.2022 року о 20.09. годин перераховано суму коштів 6000 гривень наплатіжну картку, зазначену в заявці (а.с.13).
Із довідки-розрахунку (а.с.7 зворот) вбачається, щозаборгованість за кредитним договором №12.10.2022-100001896 від 12.10.2022 року становить 12720 гривень, з яких 6000 гривень - основний борг, 6720 гривень - заборгованість за процентами.
Таким чином, з наведеного вбачається, що кредитор свої зобов'язання за цим кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
У п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Суд звертає увагу, що кредитний договір №12.10.2022-100001896 укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» 12.10.2022 року, тобто на час його укладення позичальник вже був військовослужбовцем Збройних Сил України, де проходить війському службу по даний час та виконує бойові (спеціальні) завдання по захисту територіальної цілісності України.
Враховуючи вищевказане, даний позов підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вищезазначеним кредитним договором тільки в частині тіла кредиту на загальну суму 6000 гривень, а в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 6720 гривень слід відмовити.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, то судовий збір в розмірі 1279,76 гривень (6000*2422,40/12720=1142,64 гривень; 2422,40-1142,64=1279,76 гривень) покладається на позивача. Решта суми судового збору в розмірі 1142,64 гривень підлягає поверненню відповідачем позивачу. Однак, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці під час виконання службових обов'язків. Оскільки, указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року введено правовий режим воєнного стану на території України строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє до 09.05.2025 року, то суд вважає, що відповідач є військовослужбовцем під час виконання службових обов'язків, оскільки він виконує свій службовий обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, в зв'язку з чим він звільнений від сплати судового збору в даній справі.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення ч.6 ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1142,64 гривень, сплаченого 03.10.2024 року згідно з квитанцією № СЦ00016880 (а.с.16), підлягає компенсуванню позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12,81,141, 263-265, 268 ЦПК України,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №12.10.2022-100001896 від 12.10.2022 року в сумі 6000 (шість тисяч ) гривень, що становить заборгованість за тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, частину судового збору в розмірі 1142 ( одна тисяча сто сорок дві) гривні 64 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" - ЄДРПОУ: 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ;
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платника податку РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ЧЕКАН