Справа № 216/6201/23
Провадження № 1-кп/216/249/25
10 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12023041230001373 від 09.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають на розгляді матеріали кримінального провадження № 12023041230001373 від 09.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки 13 лютого 2025 року спливає строк тримання останнього під вартою й судове провадження не буде завершене до його спливу. При цьому підстави для скасування або зміни обраного запобіжного заходу відсутні, тому що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, для можливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, на теперішній час не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечували й просили змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, посилаюсь на недоведеність заявлених ризиків, наявність міцних соціальних зв'язків і власного житла, а також незадовільний стан здоров'я через вади серця.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 серпня 2023 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 жовтня 2023 року включно, який останній раз ухвалою суду від 16 грудня 2024 року було продовжено до 13 лютого 2025 року.
На даний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 перебуває на початку судового розгляду після зміни попереднього складу суду, двомісячний строк тримання останнього під вартою спливає 13 лютого 2025 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершено, оскільки судовий розгляд фактично ще не розпочато.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, продовжити або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення; вік і стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію та майновий стан, а також наявність у нього судимостей; дотримання обвинуваченим умов застосованих до нього раніше запобіжних заходів; наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої він обвинувачується, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення він обвинувачується, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи. Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою, суд виходить з такого.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому відповідно до вимог ст. 183 КПК України до нього може бути застосований такий винятковий запобіжний захід.
Разом з тим суд зважає на відсутність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків і стабільного законного джерела доходу, оскільки останній неодружений, утриманців не має, офіційно не працює. На цей час стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 відносно задовільний і він знаходиться під постійним наглядом медиків, якими за потреби йому буде надано екстрену медичну допомогу.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше судимий із застосуванням положень ст. 75 КК України і наразі обвинувачується у вчиненні нового умисного корисливого злочину протягом визначеного судом іспитового строку.
Таким чином, вказані вище обставини про особу обвинуваченого та суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, підтверджують наявність високого ступеню ризиків, що останній, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд зважає, що підстави, за яких було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та обставини, які при цьому враховувались, на даний час не змінились, а заявлені щодо останнього ризики є вагомими, не зменшились і продовжують існувати.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступінь суспільної небезпеки злочинів, спосіб їх вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й зазначені в клопотанні прокурора ризики об'єктивно існують і запобігти їм, окрім як продовженням строку дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - неможливо. При цьому такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінальних правопорушень і даним про особу обвинуваченого, а також є співмірним з реально існуючими ризиками. У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, за їх недостатністю для запобігання наявним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки.
Отже, на теперішній час достатніх даних про наявність підстав для скасування обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу або його зміни на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням свободи, судом не встановлено.
Разом з тим доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не спростовують наведених висновків суду, оскільки належним чином не гарантують запобігання встановлених ризиків без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ураховуючи викладене, оскільки матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 знаходяться на розгляді в суді, строк тримання останнього під вартою спливає 13 лютого 2025 року, до спливу цього строку судове провадження не буде завершене з наведених причин, підстав для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу на теперішній час не встановлено, оскільки ризики, які існували під час його застосування, не зменшились і виправдовують подальше тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів, тобто до 10 квітня 2025 року.
Разом з тим відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цих Кодексом.
Визначаючи розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого ОСОБА_4 , інших наведених даних про його особу та наявних ризиків, суд дійшов висновку, що пропорційним існуючим ризикам і достатнім стримуючим засобом, який зможе забезпечити гарантії належної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є застава в розмірі 80 000 грн, який не є завідомо непомірним для обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10 квітня 2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії цієї ухвали.
У разі внесення застави й звільнення обвинуваченого з-під варти, зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього строком до 10 квітня 2025 року включно такі обов'язки:
- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику й прокурору та направити для виконання керівнику державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Дія ухвали закінчується о 24.00 год. 10 квітня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1