адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004
07.02.2025 Справа № 917/2041/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В., розглянувши справу № 917/2041/24
за позовною заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білоцерківське лісове господарство", с. Дрозди, Білоцерківський район, Київська область, 09130
до фізичної особи - підприємця Шестопал Станіслава Вячеславовича, АДРЕСА_1
про стягнення 22 980,63 грн заборгованості,
Без виклику учасників справи
22.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білоцерківське лісове господарство" до фізичної особи - підприємця Шестопала Станіслава Вячеславовича про стягнення 22 980,63 грн заборгованості за договором купівлі - продажу необробленої деревини №26-2018 від 21.12.2017 року, з яких: 11 786,51 грн - основна заборгованість, 8 932,98 грн - інфляційні втрати, 2 261,14 грн - 3% річних (вх. №2135/24).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами купівлі - продажу необробленої деревини №26-2018 від 21.12.2017 року не у повному обсязі оплатив поставлену позивачем продукцію, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11 786,51 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 261,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 932,98 грн.
Ухвалою від 26.11.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі. Ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачеві строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
18.12.2024 року до суду від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів про розмір понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (вх. № 17191).
Копія ухвали від 26.11.2024 року, яка направлялася на адресу місцезнаходження відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 43, 44) (вул. Карла Маркса, 16, Миргородський район, Полтавська область, 37362) повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (дата відмітки АТ "Укрпошта" - 03.12.24 року).
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 26.11.2024 року є 03.12.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.12.2017 між Державним підприємством "Білоцерківське лісове господарство", правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (далі - позивач, продавець, ДП "Ліси України") та фізичною особою - підприємцем Шестопалом Станіславом Вячеславовичем (далі - відповідач, покупець, ФОП Шестопал С. В.) на підставі аукціонного свідоцтва переможця загального аукціону №8 від 14.12.2017 року укладено договір купівлі - продажу необробленої деревини №26-2018 (далі - договір, а. с. 10, 11).
Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 року №1003 "Деякі питання реформування управління лісової галузі", наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 №943 "Про припинення державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" та затвердження складу комісії з припинення" - припинено Державне підприємство "Білоцерківське лісове господарство" шляхом реорганізації (приєднання) до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2023 року № 66 "Про затвердження передавального акту державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" всі балансові рахунки, основні засоби, нематеріальні активи, товарно - матеріальні цінності, грошові кошти, а також матеріали лісовпорядкування та документи, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" було передано Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України".
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 44768034 зареєстровано Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", яке має відокремлені підрозділи, серед яких, Філія "Білоцерківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" ідентифікаційний код ВП 45101561, місцезнаходження якого: 09130, Київська обл., Білоцерківський район, с. Дрозди (а. с. 35-42).
Відповідно до п. 1.1. договору за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2018 року, який відбувся 14-15 грудня 2017 року проведений Київською Агропромисловою біржею, продавець передає у власність на умовах Франко-нижній склад продавця, надалі товар, лоти №78, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціпу відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого па аукціоні товару (п. 1.3 договору).
Ціна на товар встановлена в гривнах за 1куб.м. на умовах франко-нижній склад продавця, згідно Аукціонного свідоцтва про результати проведення аукціону із продажу ресурсів 1 кварталу 2018 року необробленої деревини складає: за товар Дров'яна деревина для ВПМ (у кількості 200 куб. м.) - 593 грн/куб.м. з ПДВ. Загальна сума договору - 118 680,00 грн грн (з ПДВ) (п. п. 4.1, 4.2 договору).
Поставка товару по даному договору здійснюється згідно щомісячного подекадного графіку поставок, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах франко-нижній склад Продавця. (Додаток №1) (п. 5.1 договору).
Прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами поставки: франко-нижній склад продавця. За якістю - у відповідності з нормами відповідних ДСТУ. ТУ, інших умов згідно законодавств України; за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця (п. 6.1 договору).
Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 6.3 договору).
Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження лісопродукції ( п. 7.1 договору).
У випадку ненадходження коштів на рахунок продавця в зазначений у пункті 7.1. договору термін, покупець втрачає право на придбання даної партії товару і вона залишається у власності продавця (п. 7.4 договору).
Покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п. 7.1 договору (п. 8.1 договору).
Продавець зобов'язаний здійснювати поставку товару на умовах даного договору відповідно до погодженого сторонами графіка поставки, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 8.4 договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 13.1 договору).
Даний договір діє з "01" січня 2018р. по "31" березня 2018р (п. 13.2 договору).
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 12.3 договору).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що позивач на виконання умов договору відпустив відповідачу деревину в кількості 425,664 м3 на суму 264 360,51 грн, тоді як відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не у повному обсязі оплатив поставлену позивачем продукцію, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11 786,51 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 261,14 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 932,98 грн.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу № 26-2018 від 21.12.2017 року.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Частиною 1 статті 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Датою передачі товару Продавцем та прийому його Покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 6.3 договору).
За умовами договору, платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження лісопродукції ( п. 7.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив передачу товару відповідачу на загальну суму 264 360,51 грн, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а. с. 21 - 29), що відповідає умовам договору.
Судом встановлено, що всього покупцем станом на дату подачі позову сплачено позивачу 252 574,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви та наданого розрахунку заборгованості, позивач вказує, що в період з 27.10.2018 року по 27.07.2019 року основна заборгованість складала 16 860,51 грн.
Отже суд прийшов до висновку, що станом на 27.07.2019 року було не оплачено товар за товарно-транспортною накладною серії КВГ №990186 від 11.10.2018 року на суму 7 671,51грн та за товарно-транспортною накладною серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року на суму 9 189,00 грн.
У зв'язку з частковою проплатою 28.07.2019 року 5 074,00 грн, сума заборгованості фізичної особи - підприємця Шестопала Станіслава Вячеславовича перед позивачем зменшилась до 11 786,51 грн (за товарно-транспортною накладною серії КВГ №990186 від 11.10.2018 року борг склав 2 597,51 грн; за товарно-транспортною накладною серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року - борг склав 9 189,00 грн).
Згідно з товарно-транспортною накладною серії КВГ №990186 від 11.10.2018 року у покупця виник обов'язок оплатити товар в термін не більше 10-ти календарних днів, отже строк оплати настав 22.10.2018 року (з урахуванням того, що 10-ий календарний день припав на неділю - вихідний день).
Згідно з товарно-транспортною накладною серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року у покупця виник обов'язок оплатити товар в термін не більше 10-ти календарних днів, отже строк оплати настав 29.10.2018 року (з урахуванням того, що 10-ий календарний день припав на суботу - вихідний день).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений строк.
01.12.2022 року позивач звернувся до відповідача з претензією №1264 з вимогою погасити заборгованість, однак відповіді на неї отримано не було (а. с. 14 - 15).
Беручи до уваги викладене, вимоги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білоцерківське спеціалізоване лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (правонаступника ДП "Білоцерківське спеціалізоване лісове господарство"), про стягнення з Фізичної особи - підприємця Шестопала Станіслава Вячеславовича заборгованості у сумі 11 786,51 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач здійснював платежі за отриманий товар частинами
ДП "Ліси України" здійснило нарахування інфляційних втрат за період з листопада по липень 2019 року (сума боргу - 16 860,51 грн) та з серпня 2019 року по жовтень 2024 року (сума боргу - 11 786,51 грн).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у загальному розмірі 8 932,98 грн, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованими та відповідає вимогам законодавства.
Також позивачем здійснено нарахування 3% річних у розмірі 2 261,14 грн за період з 27.10.2018 року по 27.07.2019 року (сума боргу 16 860,51 грн) та з 28.07.2019 року по 21.11.2024 року (сума боргу 11 786,51 грн).
Як встановлено судом, станом на 27.07.2019 року відповідачем було не оплачено товар за товарно-транспортною накладною серії КВГ №990186 від 11.10.2018 року на суму 7 671,51грн та за товарно-транспортною накладною серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року на суму 9 189,00 грн).
У зв'язку з частковою проплатою 28.07.2019 року 5 074,00 грн, сума заборгованості фізичної особи - підприємця Шестопала Станіслава Вячеславовича перед позивачем зменшилась до 11 786,51 грн (за товарно-транспортною накладною серії КВГ №990186 від 11.10.2018 року борг склав 2 597,51 грн; за товарно-транспортною накладною серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року борг склав 9 189,00 грн).
Як було зазначено вище, згідно з товарно-транспортною накладною серії КВГ №990186 від 11.10.2018 року у покупця виник обов'язок оплатити товар в термін не більше 10-ти календарних днів, отже строк оплати заборгованості у розмірі настав 22.10.2018 року (з урахуванням того, що 10-ий календарний день припав на неділю - вихідний день).
Згідно з товарно-транспортною накладною серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року у покупця виник обов'язок оплатити товар в термін не більше 10-ти календарних днів, отже строк оплати настав 29.10.2018 року (з урахуванням того, що 10-ий календарний день припав на суботу - вихідний день).
Розрахунок 3% річних має здійснюватися окремо по кожній поставці товару, що підтверджується відповідними товарно - транспортними накладними.
Отже, з урахуванням вищезазначеного за прострочення оплати товару, отриманого згідно товарно-транспортної накладної серії КВГ №990186 від 11.10.2018 року), розрахунок 3% річних має здійснюватися наступним чином:
- з 27.10.2018 року (дата визначена відповідно до розрахунку, наданого позивачем) по 27.07.2019 року на суму боргу 7 671,51 грн (16860,51 грн - 9 189,00 грн);
- з 28.07.2019 року по 21.11.2024 року на суму боргу 2 597,51 грн.
За прострочення оплати товару, отриманого згідно товарно-транспортної накладної серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року), розрахунок 3% річних має здійснюватися наступним чином:
- з 30.10.2018 року (позивач нарахував 3% річних на суму боргу 16 860,51 грн починаючи з 27.10.2018 року необґрунтовано, оскільки, як встановлено вище, вимога з оплати поставленого товару за товарно-транспортною накладною серії КВГ №130174 від 17.10.2018 року на той момент ще не настала) по 21.11.2024 року на суму боргу 9 189,00 грн.
Загальний розмір 3% річних складає 2 258,32 грн (розрахунок 3% річних міститься в матеріалах справи).
Отже, правомірним є загальний розмір 3% річних, що складає 2 258,32 грн. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 2,82 грн відхиляються за їх безпідставністю.
Відповідач контррозрахунків інфляційних втрат та 3% річних суду не надав.
Згідно із ч. 2, 3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як визначено ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 11 786,51 грн основного боргу, 8 932,98 грн інфляційних втрат та 2 258,32 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення 2,82 грнн 3% річних у суду відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 1312 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У позовній заяві було зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат , які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 10 422 грн ( 2 422,40 грн - судовий збір, 8 000,00 грн - витрати на правничу допомогу).
Відповідно до клопотання про долучення доказів (вх. № 17191 від 18.12.2024 року) позивач просив стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу на підставі договору №20/13-3 про надання юридичних послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.04.2024 року (а. с. 31 - 34), відповідно до якого виконавець адвокат Коваленко Ю. О. зобов'язаний надавати юридичні послуги (послуги адвоката) в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник (Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України") зобов'язаний сплатити винагороду та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені у договорі (п. 1.1 договору).
Отримувачем послуг за договором є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Білоцерківське лісове господарство ДП "Ліси України", номер відокремленого структурного підрозділу - ЄДРПОУ 45101561, адреса місцезнаходження: 09130, Київська область, Білоцерківський район, село Дрозди (п. 1.3 договору).
Ціна договору визначається сукупною вартістю усіх наданих послуг протягом дії договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. Загальна ціна договору не може перевищувати 180 000,00 без ГІДВ (5.1 договору).
Приймання-передача наданих послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг (далі - акт), що формується виконавцем в міру необхідності до 5 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, та вручається отримувачу послуг (уповноваженій особі замовника) або направляється засобами поштового чи комунікаційного зв'язку (факсом, електронною поштою тощо) ( п. 6.1 договору).
Згідно з наданого позивачем акту наданих послуг 30.11.2024 року адвокатом Коваленко Ю. О. було надано позивачу послуги з надання правової (правничої) допомоги (складання та подання позовної заяви від 20.11.2024 року до ФОП Шестопала С. В. про стягнення 11 786,51 грн основного боргу, 8 932,98 грн інфляційних втрат, 2 261,14 грн з% річних, а всього 22 980,63 грн за договором № 26-2018 купівлі - продажу необробленої деревини від 21.12.2017 року) в розмірі 5 000,00 грн .
Отже, на підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії: договору №20/13-3 про надання юридичних послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.04.2024 року, ордеру серія АІ №1751754 від 19.11.2024 року, Акту про приймання-передачу наданих послуг від 30.11.2024 року, кошторису (додаток №1 до договору від 08.04.2024 року №20/13-3 про надання юридичних послуг, платіжної інструкції №8683 від 05.12.2024 року на суму 48 100,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надавала адвокат Коваленко Юлія Олександрівна на підставі договору №20/13-3 про надання юридичних послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.04.2024 року та ордеру серія АІ №1751754 від 19.11.2024 року.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,10 грн та витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 4 999,37 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Шестопала Станіслава Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білоцерківське лісове господарство" (с. Дрозди, Білоцерківський район, Київська область, 09130, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 45101561) суму основного боргу у розмірі 11 786,51 грн, 3% річних у розмірі 2 258,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 932,98, судовий збір у розмірі 2 422,10 та 4 999,37 грн витрат на правову допомогу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення складено та підписано 07.02.2025 року.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. М. Тимощенко