65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5242/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
розглянувши справу № 916/5242/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
за позовом: акціонерного товариства “УкрСиббанк» /ЄДРПОУ 09807750, адреса - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12/
до відповідачів:
1) приватного підприємства “Балатон» /ЄДРПОУ 24946816, адреса - 73000, Херсонська обл., м. Херсон, Острівське шосе, буд. 10-А/
2) ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 /
про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 809 175,78 грн
29.11.2024 акціонерне товариство “УкрСиббанк» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3375/24/ до приватного підприємства “Балатон» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11528131000 від 30.11.2021 у розмірі 809 175,79 грн, з яких: 656 839,35 грн - заборгованість за кредитом, 40 882,51 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 111 453,93 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем1 зобов'язань за кредитним договором № 11528131000 від 30.11.2021. При цьому позивач зазначає, що всупереч умов Кредитного договору відповідач 1 починаючі з січня 2024 року перестав погашати кредит та проценти у повному обсязі та не повернув кредит та не сплатив проценти у строк, передбачений договором, а саме до 29.12.2023 року, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання. Позивач направляв відповідачам вимоги від 04.08.2023 року про погашення боргу, однак відповідачі борг не сплатили. Станом на 22.11.2024 року заборгованість за кредитним договором становить 809175.79 грн., з яких: 656839.35 грн. - заборгованість за кредитом, 40882.51 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, 111453.93 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін. У зв'язку з викладеним позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 533, 553, 554, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою суду від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5242/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвала суду по справі № 916/5242/24 про відкриття провадження у справі від 04.12.2024 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу1, за адресою, вказаною в позовній заяві (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Острівське шосе, буд. 10-А, яка є місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та відповідачу2, за адресою, вказаною в позовній заяві (75040, Херсонська обл., Білозерський район, с. Токарівка, вул. Шкільна, буд. 9, яка є місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті «Судова повістка».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
24.12.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу1 з ухвалою суду від 04.12.2024 з відміткою відділення поштового зв'язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 14.12.2024, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу2 з ухвалою суду від 04.12.2024 з відміткою відділення поштового зв'язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 20.12.2024.
Суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.12.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі могли ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, АТ «УкрСиббанк» та ПП "Балатон", уклали кредитний договір № 11528131000 від 30.11.2021 /а.с.46-49/.
Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу 1 кредит (грошові кошти) в сумі 1381238.00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_2 , що вбачається з Виписки за кредитним договором /а.с.66-73/.
Відповідач 1 зобов'язався повернути кредит у повному розмірі в терміни , що встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 29.11.2023 року, та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій згідно умов пунктів 1.3 кредитного договору.
За користування кредитними коштами встановлена процентна ставка для строкової суми кредиту у розмірі 11.9 % річних, для простроченої суми кредиту - у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу ( п.1.3 кредитного договору).
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята порука ОСОБА_1 відповідно до договору поруки №287571 (основний борг) від 30.11.2021 /а.с.50-53/ та договору поруки №287572 (проценти та інші платежі ) від 30.11.2021 /а.с.54-57/.
Відповідно до умов договорів поруки поручитель зобов'язується відповідати за виконання позичальником зобов'язань перед кредитором щодо сплати боргу в межах суми 1381238.00 грн. (п.1.3 договору поруки №287571 (основний борг) та в межах суми 690619.00 грн. (п.1.3. договору поруки 287572 (проценти та інші платежі).
Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною ( п.1.4 договору поруки).
Поручитель відповідає незалежно від причини порушення основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 559 Цивільного кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, в ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 виникли договірні зобов'язання, за умовами яких позивач зобов'язався надати відповідачу-1 у користування кредитні кошти, а відповідач-1, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит у строки, погоджені сторонами, а також сплатити позивачу проценти за користування кредитом, в обумовлені договором терміни. Проте відповідач-1 свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом. З урахуванням договорів поруки, укладених з відповідачем-2, поручитель ОСОБА_1 відповідає перед кредитором АТ «УкрСиббанк» за порушення зобов'язання боржником ПП «Балатон».
Судом досліджено Довідку-розрахунок заборгованості за кредитом ПП «Балатон» на 22.11.2024 за кредитним договором №11528131000 від 30.11.2021 станом на 22.11.2024 /а.с.74-80/, відповідно до якої загальна заборгованість складає 809 175,79 грн, з якої: заборгованість за кредитом - 656 839,35 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 40 882,51 грн, заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін - 111 453,93 грн. Так, судом встановлено правильність вказаного розрахунку. Доказів на спростування розміру вищевказаної заборгованості відповідачами не надано.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства “УкрСиббанк» підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 9710,11 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 0023877174 від 27.11.2024.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 9710,11 грн підлягає стягненню з відповідачів в рівних частках.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги акціонерного товариства “УкрСиббанк» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути солідарно з приватного підприємства “Балатон» /ЄДРПОУ 24946816, адреса - 73000, Херсонська обл., м. Херсон, Острівське шосе, буд. 10-А/ та ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства “УкрСиббанк» /ЄДРПОУ 09807750, адреса - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12/ заборгованість за кредитним договором № 11528131000 від 30.11.2021 року у розмірі 809 175,79 грн /вісімсот дев'ять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 79 копійок/.
3. Стягнути в рівних частках з приватного підприємства “Балатон» /ЄДРПОУ 24946816, адреса - 73000, Херсонська обл., м. Херсон, Острівське шосе, буд. 10-А/ та ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства “УкрСиббанк» /ЄДРПОУ 09807750, адреса - 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12/ судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, тобто по 1514,00 грн /одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 07 лютого 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко