ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2025Справа № 910/14023/24
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Комунального підприємства "Київський метрополітен"
про внесення змін до договору
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Косянчук Людмила Григорівна - представник за довіреністю №064/222-3717 від 24.12.2024;
від відповідача: Гайдай Тетяна Василівна - представник за довіреністю №9 від 15.11.2024;
У листопаді 2024 року Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Київблагоустрій) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі - Метрополітен) про внесення змін до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю №360-НМЗ-23 від 08.09.2023 шляхом визнання укладеною додаткової угоди №1 до вказаного правочину у редакції позивача.
Позов обґрунтований неправомірним визначенням вартості послуг та утримання об'єкта оренди в частині відшкодування земельного податку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 позовну заяву Київблагоустрою прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14023/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.12.2024. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
10.12.2024 через загальний відділ діловодства суду від Метрополітену надійшов відзив, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заперечуючи проти задоволення позову, Метрополітен зауважив, що позивачем не доведено наявності підстав для внесення змін до договору, передбачених чинним законодавством України, а розмір компенсації податку на землю був розрахований правильно, виходячи з коефіцієнту забудови 2,5.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 відкладено підготовче засідання на 21.01.2025.
У підготовчому засіданні 21.01.2025 представницею відповідача заявлено усне клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву.
Представниця позивача заперечила проти задоволення вказаного клопотання.
Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 21.01.2025 поновлено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи №910/14023/24 по суту на 04.02.2025.
У судовому засіданні 04.02.2025 представниця Київблагоустрою підтримала позовні вимоги, просила суд позов задовольнити.
Представниця Метрополітену заперечила проти позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 04.02.2025 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства не підлягають задоволенню.
23.05.2023 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом договору - Орендодавець), Метрополітеном (далі за текстом договору - Балансоутримувач) та Київблагоустроєм (далі за текстом договору - Орендар) було укладено договір оренди №3731, за яким Орендар та Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платене користування майно - частину спортивного майданчика з стендом "Стелла", загальною площею 15 364,65 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Озерна, 3 (електродепо "Оболонь").
Згідно з пунктом 3.1. договору оренди до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Відповідно до пункту 6.5. договору оренди протягом п'яти робочих днів з дати укладення цього договору Балансоутримувач зобов'язаний надати Орендарю для підписання два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю. Орендар зобов'язаний самостійно сплачувати на підставі договору з Балансоутримувачем, пропорційно орендованій площі, зокрема компенсацію витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою.
На виконання умов договору оренди, 08.09.2023 між Метрополітеном (далі за текстом договору - Балансоутримувач) та Київблагоустроєм (далі за текстом договору - Орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю №360-НМЗ-23, відповідно до пункту 1.1.якого Балансоутримувач надає послуги з обслуговування та утримання об'єкта оренди, а Орендар відшкодовує Балансоутримувачу понесені витрати на утримання об'єкта оренди визначені в Додатку 1 до договору. Зазначені в Додатку 1 витрати на обслуговування та утримання об'єкта, надалі за текстом цього договору, визначаються як "послуги з обслуговування та утримання об'єкта оренди".
Згідно з пунктом 1.2. договору об'єкт оренди, що підлягає обслуговуванню та утриманню на умовах цього договору, знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Озерна, 3 (електродепо "Оболонь"), частина спортивного майданчика із стендом "Стелла", загальною площею 15 364,65 кв.м, перебуває у користуванні орендаря на підставі договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Пунктом 1.3. договору встановлено, що у відповідності до частини 3 статті 631 ЦК України зобов'язання орендаря щодо оплати послуг з обслуговування та отримання об'єкта оренди за цим договором виникають з 23.05.2023.
Вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди, що є предметом цього договору, встановлюється в національній валюті України - гривні, та визначена в узагальненому розрахунку вартості послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди (далі - Додаток 1 до договору), затвердженому Балансоутримувачем. Вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди переглядається Балансоутримувачем у випадку зміни вартості витрат у зв'язку з інфляцією, зміною цін, тарифів, розміру заробітної плати, загальної площі об'єкта оренди, фактичного використання об'єкта оренди Орендарем, змін чинних нормативно-правових актів тощо (пункт 2.1. договору).
Орендар самостійно щоквартально здійснює попередню оплату за послуги з обслуговування та утримання об'єкта оренди, згідно з додатком 1 до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок балансоутримувача до 01 числа другого місяця звітного кварталу (пункт 2.3. договору).
Відповідно до пункту 2.5. договору відшкодування послуг балансоуторимувачу з обслуговування та утримання об'єкту оренди здійснюються орендарем незалежно від наслідків його фінансово-господарської діяльності.
За наявності заборгованості у орендаря балансоутримувач зараховує кошти, що надійшли від орендаря, в такій черговості: погашення нарахованих пені та штрафних санкцій, погашення заборгованості за попередні періоди, погашення поточної заборгованості незалежно від вказаного в платіжній інструкції призначення платежу (пункт 2.6. договору).
Відповідно до пункту 3.1. договору перелік витрат Балансоутримувача з обслуговування та утримання об'єкта оренди визначений у сторонами в Додатку 1 до цього правочину.
За умовами пунктів 9.3. та 9.4. договору усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами в письмовій формі шляхом підписання додаткових угод. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє з 23.05.2023 до дати повернення об'єкта оренди по акту приймання-передачі, в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань (пункт 8.1. договору).
Зі змісту Додатку 1 вбачається, що до вартості послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди входить, сплата податку на землю, аварійно-рятувальне обслуговування (у разі настання надзвичайної ситуації) та витрати на ведення договірної роботи.
Розмір відшкодування плати за землю становить:
- у період з 25.05.2023 по 30.06.2023 - 64 432,41 грн;
- у період з 01.07.2023 по 30.09.2023 - 149 805,36 грн;
- у період з 01.10.2023 по 31.12.2023 - 149 805,36 грн.
Вищезазначений додаток було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками без жодних претензій чи зауважень.
Не погоджуючись із переліком послуг та розміром суми на відшкодування земельного податку та з метою досудового врегулювання спору, листом №064/222-3458 від 01.11.2024 Київблагоустрій звернулося до Метрополітену з пропозицією вести зміни до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкту оренди та надання послуг орендарю №360-НМЗ-23 від 08.09.2023 шляхом укладення додаткової угоди №1.
Метрополітеном не погоджено внесення змін до вказаного правочину, запропонованих Київблагоустроєм.
У зв'язку з недосягненням згоди між сторонами щодо внесення змін до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкту оренди та надання послуг орендарю №360-НМЗ-23 від 08.09.2023, Київблагоустроєм передано даний спір на вирішення суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було раніше встановлено судом, 08.09.2023 між Метрополітеном (Балансоутримувач) та Київблагоустроєм (Орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю №360-НМЗ-23.
За умовами вказаного правочину перелік витрат Балансоутримувача з обслуговування та утримання об'єкта оренди та розмір платежів було визначено сторонами в Додатку 1 до договору, а порядок розрахунків врегульовано розділом 2 спірної угоди.
Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що Київблагоустрій просить суд внести зміни до договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди №1, якою вносяться зміни до переліку послуг, їх вартості, а також порядку розрахунків.
Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Тобто нормами статті 188 ГК України визначено процедурний порядок розгляду сторонами пропозицій щодо внесення змін до договору та передачі спору на розгляд суду у випадку недосягнення сторонами згоди щодо внесення змін до договору.
Водночас загальні підстави (передбачені нормами матеріального права) внесення змін до договору, в тому числі в судовому порядку, визначені нормами статей 651, 652 ЦК України.
Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга).
Згідно з абзацом 2 пункту 2.1. договору вартість послуг з обслуговування та утримання об'єкта оренди переглядається Балансоутримувачем у випадку зміни вартості витрат у зв'язку з інфляцією, зміною цін, тарифів, розміру заробітної плати, загальної площі об'єкта оренди, фактичного використання об'єкта оренди Орендарем, змін чинних нормативно-правових актів тощо.
Таким чином, договором передбачено підстави для внесення змін до нього лише щодо вартості послуг.
Водночас чинне законодавство передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин регулюється статтею 652 ЦК України.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша вказаної статті).
Відповідно до вимог статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга).
Наведене дозволяє відносити до таких обставин будь-які події, пов'язані із зміною тих умов, якими сторони керувалися під час укладення договору (наприклад, підвищення витрат на обслуговування об'єкта оренду; зростання інфляції; зміна звичайних цін на такий самий вид послуг та по відношенню до такого самого об'єкту оренди тощо).
Згідно з частиною 4 статті 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта).
Норма статті 652 ЦК України є універсальною, а її правозастосування - сталим та послідовним у судовій практиці, що підтверджується, зокрема висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/15484/17, №363/1834/17, Верховного Суду у справах №910/13557/21, №910/17639/21, №920/475/23.
У вказаних постановах Велика Палата сформувала висновки про те, що при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.
Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21).
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв'язком між ними.
Таким чином, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору, є виключною мірою, допускається лише за відсутності форс-мажору, у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на особу, яка подала позов покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність одночасно всіх чотирьох умов та існування виняткового випадку.
За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2025 у cправі №910/3657/24.
Зі змісту позовної заяви та усних пояснень представника Київблагоустрою випливає, що доводи позивача зводяться до неправильності визначення вартості (розміру) послуг по відшкодуванню плати за землю.
Однак, суд зауважує, що такі твердження не пов'язані з істотним порушенням відповідачем умов договору, або з істотною зміною обставин.
Крім цього, ані доказів зміни загальної площі об'єкта оренди оренди, ані доказів зміни фактичного використання об'єкта оренди матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем не доведено наявності підстав та умов для внесення змін до договору №360-НМЗ-23 від 08.09.2023, передбачених статтями 651, 652 ЦК України та абзацом 2 пункту 2.1. договору.
Також, окрім відшкодування плати за землю, Додатком 1 передбачалося відшкодування витрат на ведення договірної роботи, а також аварійно-рятувального обслуговування (у разі настання.
У Додатковій угоді №1, наданій позивачем, не передбачено відшкодування вказаних витрат та відсутнє посилання на Додаток 1, тобто запропонованими змінами відміняється відшкодування витрат на ведення договірної роботи, а також аварійно-рятувального обслуговування (у разі настання).
Однак ані в позовній заяві, ані в усних поясненнях представником Київблагоустрою жодним чином не мотивуються відповідні зміни.
Також судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/5063/24, яке набрало законної сили 22.10.2024, позов Метрополітену задоволено та стягнуто на його користь з Київблагоустрою 442 365,59 грн основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на обслуговування та утримання об'єкта оренди та надання послуг орендарю №360-НМЗ-23 від 08.09.2023 за період з 30.09.2023 по 21.10.2023, а також 55 101,21 грн пені, 5 208,16 грн 3% річних, 88473,12 грн 20% штрафу та 7 093,78 грн судового збору.
Натомість згідно з частиною 4 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частина 3 статті 632 ЦК України).
Отже, внесення змін до договору в судовому порядку шляхом визнання укладеної додаткової угоди у редакцій, запропонованій позивачем, не призведе до ефективного відновлення прав та інтересів Київблагоустрою.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позов Київблагоустрою не підлягає задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 236-238, 240-241 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено: 10.02.2025.
СуддяСергій МУДРИЙ