Справа № 548/1464/24
Провадження №2/548/30/25
31.01.2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської областів складі:
головуючого судді- Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,
адвокатів - Берегун Т.М., Головненка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження справу за позовом АТ "Полтаваобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії,
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.03.2024 року при перевірці працівниками Хорольської дільниці Лубенської об'єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» дотримання споживачами «Правил роздрібного ринку електричної енергії» виявлено в будинку АДРЕСА_1 порушення відповідачем ОСОБА_1 вказаних правил, а самесамовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи - поза розрахунковим засобом обліку електроенергії з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане прихованою електропроводкою на горищі будинку на окрему розетку у будинку, що призвело, на думку позивача, до несанкіонованого відбору електричної енергії. Виявити порушення при контрольному огляді можливості не було. Виявлене порушення було зафіксоване шляхом складання 26.03.2024 року акту № 00012210 в присутності відповідача. Зазначений акт розглядався 03.04.2024 року комісією з розгляду актів, що утворена енергопостачальником і складається з його уповноважених представників. Рішення комісії з розгляду актів було оформлене протоколом № 00012210 від 03.04.2024 року. Згідно з розрахунком вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, складає 129 670, 80 грн.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на його користь 129 670, 80 грн. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил, та понесені судові витрати в розмірі 3 028, 00 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 18.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.07.2024 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тимошенко Галини Сергіївни про направлення даної цивільної справи до іншого суду.
Ухвалами суду від 28.08.2024 року та 25.09.2024 року відкладено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27.11.2024 року частково задоволено клопотання представника позивача про виклик для допиту відповідача та свідків та про витребування доказів і закрито підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 30.01.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача АТ "Полтаваобленерго" Берегун Т.М. про повернення до стадії підготовчого провадження.
В судовому засіданні представник позивача АТ "Полтаваобленерго" Берегун Т.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити та відмовити в клопотанні представника відповідача щодо стягнення з позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головненко Д.О. заперечував проти задоволення позову та просив суд стягти з позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45 000, 00грн.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав суду, що він працює контролером ГТА Хорольської дільниці Лубенської об'єднаної філії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» і що саме він вирізав відрізок проводу на горищі будинку відповідача, ним проведено відеозйомку проводу. Ним було виявлено в одній з кімнат будинку необліковану розетку, але на час перевірки ніякого електрообладнання у дану розетку увімкнено не було і ні він, ні інший контролер ОСОБА_3 , в цю розетку ніяких електроприладів не вмикали.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав суду, що він працює контролером ГТА Хорольської дільниці Лубенської об'єднаної філії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» і разом із ОСОБА_2 перевіряли домоволодіння ОСОБА_1 , і що саме він особисто на горищі будинку ОСОБА_1 вирізав відрізок проводу, при цьому більш нікого крім нього на горищі не було. У виявлену в одній з кімнат будинку необліковану розетку ні він , ні ОСОБА_2 електроприладів не вмикали.
У відзиві на позов АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» відповідач ОСОБА_1 просив суд відмовити в задоволенні позову, так як він не укладав жодних договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії у порядку, визначеному Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року та не є власником будинку АДРЕСА_1 , він не може вважатися споживачем електроенергії за вказаною адресою та, відповідно, не може нести будь-яку відповідальність перед позивачем у зобов'язальних правовідносинах та не може відповідати перед ним у випадках виявлення за цією адресою порушень законодавства, що регулює постачання електричної енергії.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 представник АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» просила суд задоволити позов, так як відповідач не довів свою непричетність до виявленого порушення - факту позаоблікового споживання електричної енергії і жодними фактами його не спростував. На виконання п. 1.2.1 Правил на роздрібному ринку електричної енергії та постанови НКРЕКП № 1442 від 16.11.2018 р. 20.12.2018 р. ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом продовженя споживання електроенергії та її оплати за особовим рахунком № НОМЕР_1 на умовах діючого договору про користування електричної енергії №36441 від 22.04.2005 р.
Суд, з'ясувавши позиції представників сторін, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, з'ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено і не заперечувалося сторонами по справі, що 26.03.2024 року працівниками Хорольської дільниці Лубенської об'єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» було проведено перевірку дотримання споживачами Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН) за участю відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було обстежено горище цього будинку та виявлено, на думку позивача, електропроводку на окрему розетку в будинку, що на думку позивача, призвело до несанкціонованого відбору електричної енергії, що неможливо було виявити при контрольному огляді будинку.
На підставі виявленого у присутності ОСОБА_1 складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення 26.03.2024 рокуакту № 00012210, на підставі якого комісією з розгляду актів прийнято рішення про визначення та нарахування вартості обсягу не облікованої електроенергії. Рішення комісії з розгляду актів було оформлене протоколом № 00012210 від 03.04.2024року. Згідно з розрахунком вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, складає 129 670, 80 грн.
В якості доказу вчинення відповідачем такого порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), позивачем надано суду Акт про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р. відносно ОСОБА_1 , а також розрахунок обсягу необлікованої електроенергії, вартість якої у позові по даній справі позивач просить стягнути з ОСОБА_1 .
В порядку статей 76-81 ЦПК України вимоги Позивача недоведені належними та достатніми доказами.
Позивачем не доведено наявності правовідносин між ним та відповідачем на постачання електроенергії за адресою - будинок АДРЕСА_1 .
В якості доказу наявності таких правовідносин Позивачем надано суду Договір про користування електричною енергією № 36441 від 22.04.2005 року, укладеного між Хорольською філією ВАТ «Полтавобленерго» (енергопостачальник) та ОСОБА_1 (споживач).
Згідно п. 9.4 такого Договору № 36441 від 22.04.2005 р. строк дії Договору припиняється у разі припинення права власності Споживача на даний об'єкт.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач не є власником будинку АДРЕСА_1 на момент перевірки та складання Акту про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р, між сторонами відсутні правовідносини на підставі Договору № 36441 від 22.04.2005 р та такий не породжує для відповідача правових наслідків.
Крім того, внаслідок прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії» договір про користування електричною енергією втратив чинність з 01.01.2019 р, але на умовах цього договору мав укладатись договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного між споживачем та операторем систем розподілу (ОСР). Позивачем не надано доказів укладання з відповідачем такого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та набуття саме ОСОБА_1 статусу споживача електроенергії у порядку, визначеному Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.
Відповідно до п. 4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року оператори систем розподілу (далі - ОСР) мають укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР.
Як під час складання Акту про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р, так і під час розгляду справи позивач не довів того, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 .
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головненко Д.О. показав суду, що ОСОБА_1 з 2013 року і до цього часу не є власником вказаного будинку, він не вчиняв ніяких незаконних дій та у нього відсутня вина в інкримінованому йому діянні.
Позивачем перевірка відповідача та складений за її результатами Акт про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р здійснені в порушенням встановленої процедури та вимог чинного законодавства, в тому числі без належного повідомлення не ОСОБА_1 , а власника вищевказаного домоволодіння споживача про місце і час проведення комісії, складання акту (п. 8.2.5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018).
Позивач в якості обґрунтування належності та достатності такого доказу як Акт про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р посилається на покази в якості свідків осіб, що склали такий акт - контролерів ГТА ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що в порядку статей 77-81 ЦПК України не може бути визнано належним засобом доказування, оскільки такі особи є зацікавленими особами, а для визнання такого акту правомірним законодавством встановлена необхідність дотримання процедури його складання (строків, форми, порядку тощо), встановлення та відображення в акті відповідної інформації (стосовно власника нерухомого майна, де зафіксовано порушення).
При перевірці працівниками позивача вищевказаного домоволодіння жоден із свідків, допитаних в судовому засіданні, достеменно не пояснив суду, хто ж саме з них вирізав відрізок проводу на горищі цього будинку, оскільки свідок ОСОБА_2 показав суду, що саме він вирізав відрізок проводу. Свідок ОСОБА_2 показав суду, що він знімав на відеозапис відрізок проводу, який було вирізано на горищі. Але відеозйомка не була безперервною, про що видно із відеозапису на диску дослідженому судом.
Свідок ОСОБА_3 показав суду, що саме він, а не хто інший, вирізав відрізок проводу на горищі і більше нікого, крім нього, не було на горищі вищевказаного домоволодіння.
Судом встановлено, що на час перевірки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у не обліковану розетку, що розміщена не на горищі будинку, а в одній із кімнат будинку , на яку вказують свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не було ввімкнено жодного з електроприладів і самі перевіряючі в цю розетку ніяких електроприладів не вмикали, а тому в судовому засіданні не доведено фактичного без облікованого використання електроенергії в цьому домоволодінні.
Виходячи із показань вищевказаних свідків, які суперечать один одному, суд не вважає належним і допустимим доказом безоблікованого використання електричної енергії оглянутий та досліджений судом відрізок проводу, оскільки в судовому засіданні не доведено, що саме за допомогою використання цього проводу ОСОБА_1 , чи інша особа в цьому домогосподарстві дійсно фактично безобліково споживав електричну енергію.
03.03.2024 року в будинку АДРЕСА_1 було проведено контрольну перевірку показників лічильника, під час якої не встановлено жодних порушень чинного законодавства, і ні якої підозри щодо крадіжки електричної енергії в цьому домоволодінні не було виявлено.
Перевірка, по результату якої складений Акт про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р, що стало підставою подання даного позову про стягнення вартості енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, відбулася 16.03.2024 року.
Отже, з моменту контрольної перевірки показників 03.03.2024 року до перевірки і складання Акту про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р пройшло лише 12 днів, за які споживачем було спожито 155 кВт, що відповідає кількості спожитої електроенергії, за яку фактично внесено абонентську плату. Судом було досліджено абонентську книжку щодо сплати вартості спожитої електроенергії ОСОБА_1 і ніяких зауважень по сумам сплати за електроенергію в цьому домоволодінні у контролерів позивача не було.
ОСОБА_1 регулярно сплачував кошти за фактично спожиту електроенергію, про що свідчить електронний доказ на СD диску - фотознімок абонентської книжки розрахунків за спожиту електричну енергію, який було досліджено в судовому засіданні.
Позивачем взагалі не доведено належними та достатніми доказами споживання/ крадіжки електроенергії відповідачем, оскільки в Акті про порушення № 00012210 від 16.03.2024 р зазначено про відсутність в розетці напруги.
Отже, оскільки на момент перевірки не встановлена напруга в розетці (відсутність току), то відповідно відсутні підстави існування правопорушення та вини ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України на час звернення позивача до суду із цим позовом, позивачу було відомо, що із 2013 року ОСОБА_1 не є власником вищевказаного домоволодіння, про що позивачу було відомо з відзиву на позов та додатків до нього.
Позивачем не доведено відносин між позивачем та відповідачем, оскільки із зміною власника домоволодіння строк дії договору припиняється.
Таким чином, не підлягає задоволенню позов АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведений факт протиправних дій відповідача, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Положеннями пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, визначено, що не облікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем, але не врахований розрахунковими засобами обліку.
Позивачем не було доведено того, що ОСОБА_1 було використано не обліковану електричну енергію.
Отже, позовні вимоги позивача є незаконними і не обґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача АТ "Полтаваобленерго" - адвокат Берегун Т.М. згідно ч.5 ст.137 ЦПК України в судовому засіданні просила відмовити у стягненні витрат на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та адвокатом Головненком Д.О. 15.08.2024 року було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №15.08-24, а також додаткову угоду №1 до цього договору (а.с.239). 13.01.2025 року було укладено додаткову угоду №2 до вищевказаного договору (зворот а.с.239).
Згідно ордеру від 15.08.2024 року (а.с.129, 237) адвокат Головненко Д.О. представляв інтереси ОСОБА_1 у Хорольському районному суді Полтавської області.
У Акті приймання-передачі наданих послуг до Договору -доручення №15.08-24 від 15.08.2024 року (а.с. 238) адвокат Головненко Д.О. посилався на те, що ним було надано наступні послуги на які він витратив значний час: 1. Консультація Відповідача; роз'яснення прав та обов'язків; складання проектів процесуальних документів; збирання, копіювання, підготовка матеріалів та документів для відзиву на позовну заяву та дебатів (витрачена 1 година праці адвоката, вартість послуг (гонорар) становить - 5 000 грн); 2. Підготовка та подача тези судових дебатів (письмову промову, заключне слово) представника Відповідача на позовну заяву Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 по справі № 548/1464/24 до Хорольського районного суду Полтавської області (витрачено 7 годин праці адвоката, вартість послуг (гонорар) становить - 15 000 грн); 3. Аванс за представництво інтересів Відповідача в чотирьох судових засіданнях (або за чотири години участі в судовому засіданні) у Хорольському районному суді Полтавської області по справі № 548/1464/24 (вартість послуг (гонорар) становить - 20 000 грн); 4. Підготовка та подача заперечень щодо задоволення заяви Позивача про залишення позову без розгляду та повернення судового збору по справі № 548/1464/24 до Хорольського районного суду Полтавської області (витрачено 2 години праці адвоката, вартість послуг (гонорар) становить - 5 000 грн). Всього на правничу допомогу по справі адвокат витратив 10 годин та аванс за участь в судових засіданнях в розмірі 20 000 грн.
Згідно Додаткових угод до Договору-доручення № 15.08-24 від 15.08.2024 р., консультація Відповідача роз'яснення прав та обов'язків складання проектів процесуальних документів; збирання, копіювання, підготовка матеріалів та документів для відзиву на позовну заяву та дебатів становить 5 000 грн; підготовка та подача тези судових дебатів (письмову промову, заключне слово) на позовну заяву Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 по справі № 548/1464/24 до Хорольського районного суду Полтавської області становить 15 000 грн; аванс за представництво інтересів Відповідача в 4-х судових засіданнях становить 20 000 грн; підготовка та подача заперечень щодо задоволення заяви Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про залишення позову без розгляду та повернення судового збору по справі № 548/1464/24 до Хорольського районного суду Полтавської області становить 5 000 грн, які будуть сплачені Відповідачем згідно Акту приймання-передачі.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі № 753/15683/15 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оскільки представником відповідача надано Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору-доручення №15.08-24 від 15.08.2024 року наданих адвокатом послуг із зазначенням виду послуги, витраченого адвокатом часу на кожну послугу та вартість кожної наданої послуги окремо, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу із суми 45 000, 00 грн. відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме у сумі 25 000, 00 грн., оскільки саме такий розмір буде відповідати вимогам розумності та справедливості і співмірним із складністю справи.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 280 -283 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову АТ "Полтаваобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Стягнути з позивача АТ "Полтаваобленерго" на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000, 00(двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Сторони справи:
Позивач - АТ "Полтаваобленерго",адреса стягувача 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ЄДРПОУ 00131819,
Представник позивача АТ "Полтаваобленерго" - адвокат Берегун Тетяна Михайлівна, адреса м.Миргород Полтавської області, вул. Котляревського, 59, іпн НОМЕР_2 ,
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_3 ,
Представник відповідача - адвокат Тимошенко Галина Сергіївна, адреса: м.Бровари Київської області, вул.Леоніда Каденюка, 26, іпн НОМЕР_4 .
Представник відповідача - адвокат Головненко Дмитро Олександрович, адреса: м.Бровари Київської області, вул.Чорних Запорожців, буд.64 корп. А, оф.92, іпн НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено 05.02.2025 року.
Суддя: Н.С.Миркушіна