ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2025Справа № 910/1222/25
Суддя Усатенко І.В., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО"
про стягнення 2 156,23 грн.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" про стягнення 2156,23 грн.
Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 3 ч. 3 ст. 162 оскільки, не надано суду обгрунтованого розрахунку сум, що він просить стягнути. Зокрема, позивач в тексті позовної заяви вказує, що сума основного боргу складає 1976,00 грн за період з 01.03.2023 до 31.12.2023. В резолютивній частині позову позивач просить стягнути 1976,40 грн. Крім того, позивач вказує, що розрахунковим періодом є місяць, проте в розрахунку суми основного боргу він не вказує помісячні суми, які мали бути сплачені відповідачем, та з яких складається вирахувана позивачем сума основного боргу. Тобто, поданий позивачем розрахунок основного боргу не є обґрунтованим і не є розрахунком як таким, оскільки, не містить сум, з яких складається загальний борг. Розрахунок решти платежів також є не обгрунтованим, оскільки, не містить визначення щомісячних суми, які підлягали оплаті відповідачем.
Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2054 року становить 3028,00 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач звернувся з вимогою майнового характеру на суму 2156,23 грн, за розгляд якої мав сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі до позовної заяви не долучені.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 162, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:
- шляхом подання суду доказів оплати судового збору у сумі 2422,40 грн за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва;
- шляхом подання суду обгрунтованого розрахунку позовних вимог, про стягнення яких просить позивача, в тому числі розрахунок основного боргу з визначенням щомісячної сими, яка підлягала до оплати відповідачем протягом періоду заявленого позивачем.
Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.
4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Усатенко