ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2025Справа №910/9211/24
За позовом Комунального підприємства "Міськзелентрест", м. Одеса
до Приватного підприємства "Графффит", м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна аудиторська служба, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеська міська рада, м. Одеса
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, м. Одеса
про стягнення 1 234 840,55 грн,
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: не з'явились.
25.07.2024 року Комунальне підприємство "Міськзелентрест" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Графффит" (відповідач) суми коштів та штрафу в загальному розмірі 1 234 840,55 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Охоронного договору на зелені насадження №ГТЗ-охр-58/18 від 25.07.2018 року в частині збереження зелених насаджень
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну аудиторську службу, залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеську міську раду, залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради та призначено підготовче засідання на 08.10.2024.
В підготовчому засіданні 08.10.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено засідання до 03.12.2024.
Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликано позивача та відповідача у підготовче засідання, яке призначено на 03.12.2024 а також запропоновано позивачеві повідомити відповідача про розгляд вказаної справи. Явку представників сторін визнано обов'зковою.
В підготовчому засіданні 03.12.2024 судом було оголошено перерву до 04.02.2025.
Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликано позивача та відповідача у підготовче засідання, яке призначено на 04.02.2025 а також повторно запропоновано позивачеві повідомити відповідача про розгляд вказаної справи. Явку представників сторін визнано обов'зковою.
04.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, продовження строку підготовчого провадження та надання можливості представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відео конференції (найближчий суд до позивача - Малиновський районний суд міста Одеси).
В підготовче засідання 04.02.2024 представники учасників справи не з'явились (зокрема, відповідач втретє), про час та місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши вищевказане клопотання позивача в частині відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, судом було відмовлено в задоволенні та оголошено відповідні ухвали, які занесені до протоколу судового засідання.
Також розглянувши клопотання позивача про надання можливості представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відео конференції (найближчий суд до позивача - Малиновський районний суд міста Одеси), суд зазначає наступне.
Суд враховує положення статті 64 Конституції України, якою передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану. Відтак право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Водночас, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
За змістом ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
При цьому, відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.
При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Однак, заявником не надано суду жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження тієї обставини, що за об'єктивних причин представник позивача, позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях у Господарському суді міста Києва.
Проведення відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, знайомитись з матеріалами справи, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який пред'являється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною. Тобто всі ці обставини ведуть до звуження обсягу реалізації прав учасників судового процесу, а тому призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи. Також суд вважає, що проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції може значно ускладнити розгляд справи та збільшить час проведення судового засідання.
Судом також враховано, обмежені технічні можливості Господарського суду міста Києва на проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.
Разом з тим, суд повідомляє представника позивача про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою модулю відеоконференцзв'язку ВКЗ (https://vkz.court.gov.ua).
Також дослідивши в підготовчому засіданні матеріали справи та врахувавши чергову неявку відповідача, суд ухвалив наступне.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 120 ГПК кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частин п'ятої, десятої та одинадцятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, судом було направлено ухвали суду від 05.08.2024, від 08.10.2024 та від 03.12.2024 рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2.
Проте, вищевказані ухвали суду не була вручені відповідачеві під час доставки та повернулися до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до норми пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Тобто, положення цієї норми ГПК України не дають підстав для висновку, що повернення до суду кореспонденції із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання" є доказом вручення відповідачу ухвал суду у даній справі і відповідно повідомлення про необхідність вчинення ним певних процесуальних дій. Пвернення поштової кореспонденції з таких причин не свідчить ані про відмову сторони від одержання відправлення, ані про її відсутність за адресою, повідомленою суду.
Повернення повістки про виклик до суду чи ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки (поштового відправлення) чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Подібну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі № 906/142/18.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2018 у справі "Созонов та інші проти України" зазначено, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
У рішенні від 04.12.1995 у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Враховуючи вищевикладене, в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення відповідача, про розгляд даної справи та можливість вчинення ним процесуальних дій, передбачених нормами ГПК України, як-то: подання відзиву на позовну заяву з доказами на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог.
Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Тоді як розгляд справи без участі відповідача, за відсутності інформації щодо його належного повідомлення про розгляд справи, порушує його конституційне право на участь у розгляді справи, бути належним чином повідомленим про дату судового засідання чи дату початку розгляду справи по суті, а вказане право не може бути формальним, оскільки порушення зазначених вимог законодавства є підставою для скасування судового рішення.
Окрім того, судом встановлено, що Приватне підприємство "Графффит" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".
З огляду на навищенаведене, суд дійшов висновку зобов'язати позивача повідомити Приватне підприємство "Графффит" про дату, час і місце наступного засідання по даній справі, а докази такого надати суду.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, належної підготовки справи для розгляду по суті, дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями ст. ст. 7, 8, 13, 14, 15 ГПК України та виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 120, 182-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відкласти підготовче засідання до 11.03.25 о 10:15 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 5 .
2. Зобов'язати Комунальне підприємство "Міськзелентрест" повідомити відповідача про дату, час і місце наступного судового засідання, докази чого надати суду.
3. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
4. Попередити сторін про наслідки неявки в судове засідання, передбачені ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а також про обов'язок повідомити суд про причини неявки у разі неприбуття у судове засідання.
5. Явку представників сторін визнати обов'язковою.
6. Ухвала набирає законної з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
ухвалу підписано 10.02.2025
Суддя Сергій МОРОЗОВ