Справа № 909/1425/13
05.02.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Михайлишина В. В., суддів Стефанів Т. В., Максимів Т. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвоката Ненахова Олексія Олексійовича (вх. № 418/25 від 17.01.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія
"Траст Фінанс"
(вул. Софіївська, буд. 10, прим. 4, м. Київ, 01101)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина"
(вул. Пересмашівська, буд. 10, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ,
Івано-Франківська область, 76495)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Колективне підприємство "Київтрансрейс - 511"
(вул. Моринецька, буд. 7/2, офіс 4, м. Київ, 04114)
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участю:
від позивача: Ненахова Олексія Олексійовича,
від відповідача: Бондара Романа Вікторовича, Волошинюка Романа Васильовича,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Колективного підприємства "Київтрансрейс - 511" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
02.10.2024 за вх. № 8618/24 через підсистему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2021 у справі № 909/1425/13 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 14.01.2025 суд відмовив у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" (вх. № 8563/24 від 30.09.2024) про перегляд рішення суду від 03.06.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 909/1425/13.
17.01.2025 за вх. № 418/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвоката Ненахова Олексія Олексійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу.
Ухвалою від 20.01.2025 суд, зокрема, прийняв до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвоката Ненахова Олексія Олексійовича (вх. № 418/25 від 17.01.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 909/1425/13; судове засідання призначив на 28.01.2025; запропонував відповідачу надати до суду письмові пояснення чи заперечення щодо заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
27.01.2025 за вх. № 1330/25 через підсистему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" надійшли додаткові пояснення у справі.
28.01.2025 за вх. № 1376/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвоката Ненахова Олексія Олексійовича надійшли додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 28.01.2025 представник відповідача, адвокат Бондар Роман Вікторович заявив усне клопотання про витребування доказів у справі, а саме: оригіналу наказу про прийняття на роботу в Адвокатське об'єднання "А.Ф. ЛІГАЛ" адвоката Ненахова Олексія Олексійовича для огляду в судовому засіданні та документів, що підтверджують сплату Адвокатським об'єднанням "А.Ф. ЛІГАЛ" ЄСВ та військового збору, як роботодавця Ненахова Олексія Олексійовича.
Ухвалою від 28.01.2025 суд задовольнив частково усне клопотання представника відповідача, адвоката Бондара Романа Вікторовича про витребування доказів у справі та зобов'язав представника позивача адвоката Ненахова Олексія Олексійовича надати до суду копію наказу про прийняття на роботу в Адвокатське об'єднання "А.Ф. ЛІГАЛ" адвоката Ненахова О. О., а також надати його оригінал для огляду в наступному судовому засіданні. Відклав розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвоката Ненахова Олексія Олексійовича (вх. № 418/25 від 17.01.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 909/1425/13 на 05.02.2025.
04.02.2025 за вх. № 1792/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвоката Ненахова Олексія Олексійовича надійшла заява, якою на виконання вимог ухвали суду від 28.01.2025 надав до суду копію наказу № 18-к від 22.12.2023 про прийняття на роботу в Адвокатське об'єднання "А.Ф. ЛІГАЛ" адвоката Ненахова О. О.
Оригінал означеного наказу надано представником позивача для огляду в судовому засіданні 05.02.2025.
Розглянувши заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
- розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Разом із тим, за пунктом 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Системний та змістовний аналіз вищезазначених приписів процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що для правильного вирішення заяви, яка є предметом розгляду, необхідно: (1) встановити чи наявні процесуальні підстави для розгляду заяви, що надійшла до суду, тобто з'ясувати чи дотримано заявником вимоги процесуального закону, які регламентують порядок подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, (2) встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає заявник, (3) визначити чи пов'язані ці послуги зі справою, яка розглядалась, (4) встановити чи охоплюються надані послуги договором, який укладений між заявником та його представником (-ами) (адвокатом (-ами), та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (5) перевірити чи відповідає розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності, які передбачені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, (6) з'ясувати чи наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат на професійну допомогу, (7) на підставі чого встановити, який розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню.
Оскільки за частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд у постановах від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21 та від 30.09.2021 у справі № 918/853/20 вказав, що як у випадку відсутності проведення судових дебатів у справах загального провадження, що зумовлено залишенням позову без розгляду за відповідною заявою позивача, поданою до початку розгляду цієї справи по суті, або у випадку закриття провадження у справі на стадії підготовчого провадження, тобто до початку розгляду справи по суті, так і у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, відповідач має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України 5 - ти денного строку для здійснення заяви про розподіл судових витрат та доказів здійснення таких витрат, а в разі його порушення належним чином обґрунтувати поважність причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із запереченнями на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (вх. № 17127/24 від 04.11.2024), позивач заявив орієнтовний розрахунок судових витрат в розмірі 100 000, 00 гривень, які він очікує понести, тобто зробив відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі.
17.01.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвокат Ненахов Олексій Олексійович подав докази понесених судових витрат, тобто через три дні після оголошення ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду від 03.06.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 909/1425/13.
Отже, заявник подав такі докази з дотримання вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд враховує те, що чинним процесуальним законом надано заявнику вибір щодо подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
За умовами статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об'єднання, зміну складу його учасників адвокатське об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону. Стороною договору про надання правничої допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правничої допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Так, з системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що до витрат сторін, понесених у зв'язку з розглядом господарської справи, закон відносить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, для надання якої в силу Конституції України діє адвокатура. Між цим, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність як індивідуально, так і в організаційних формах адвокатської діяльності, перелік яких є вичерпний, а саме - адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання.
Згідно частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Так, на обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано до суду:
- Договір № 7 від 27.06.2019 про надання правової допомоги укладений між позивачем і Адвокатським об'єднанням "А.Ф. ЛІГАЛ" та додаткові угоди до цього договору № 1 від 29.05.2020 та № 2 від 01.08.2023;
- копію наказу № 18-к від 22.12.2023 про прийняття на роботу в Адвокатське об'єднання "А.Ф. ЛІГАЛ" адвоката Ненахова О. О., що підтверджує перебування останнього у трудових відносинах з Адвокатським об'єднанням "А.Ф. ЛІГАЛ";
- довіреність від 07.12.2024, якою ТОВ "Фінансова компанія "Траст Фінанс" уповноважило адвоката Ненахова Олексія Олексійовича на представництво інтересів останнього;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;
- детальний опис наданої правничої допомоги від 15.01.2025 по справі 909/1425/13 щодо розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно пункту 1.1.1. до Договору № 7 від 27.06.2019 про надання правової допомоги укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Траст Фінанс" (по договору - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "А.Ф. ЛІГАЛ" (далі - виконавець), клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу наступного змісту (надалі - Послуги): представляти інтереси Клієнта в судах всіх інстанцій та юрисдикцій, в тому числі в судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, третейських судах, в апеляційних судах. Верховному Суді. Вищій раді правосуддя, з усіма правами і обов'язками наданими законом позивачу (без права визнання зустрічного позову та/або укладення мирової угоди), відповідачу (без права повного чи часткового визнання позову та/або укладення мирової угоди), третій особі або їх представникам, іншому учаснику провадження, з правом вживати заходів досудового врегулювання спору, подавати (підписувати) заяви по суті справи (позовні заяви; відзиви на позовні заяви (відзив); відповіді на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву), заяви про порушення провадження у справах про банкрутство та заяви з вимогами до боржника у справах про банкрутство, клопотання, заяви до суду, апеляційні та касаційні скарги та інші необхідні документи, завіряти копії документів, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог, одержувати рішення, ухвали, постанови, виконавчі листи (накази) та інші документи.
За пунктом 2.2. Договору № 7 від 27.06.2019 про надання правової допомоги виконавець сам вправі залучати відповідних спеціалістів для виконання послуг згідно цього Договору.
Додатковою угодою № 1 від 29.05.2020 до Договору № 7 від 27.06.2019 про надання правової допомоги сторони внесли зміни в пункт 4.1. Договору, та виклали його в наступній редакції: Розмір винагороди Виконавця складає суму вартості всіх послуг (правової допомоги) та супутніх витрат Виконавця при наданні правової допомоги, які були надані Клієнту протягом терміну дії даного Договору. Вартість роботи одного адвоката складає 1 000, 00 гривень за годину.
Також додатковими угодами № 1 від 29.05.2020 та № 2 від 01.08.2023 до Договору № 7 від 27.06.2019 про надання правової допомоги сторони продовжували строк дії договору до 01.08.2025.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Вказана позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 у справі № 22/445/19.
За правилами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з детальним описом наданої правничої допомоги від 15.01.2025, Адвокатським об'єднанням "А.Ф. ЛІГАЛ" надано ТОВ "Фінансова компанія "Траст Фінанс" наступні послуги:
- підготовка правової інформації, консультації і роз'яснення для найбільш ефективного захисту прав та законних інтересів ТОВ "Фінансова компанія "Траст Фінанс" в господарському суді під час розгляду справи № 909/1425/13, а саме: розгляду заяви ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 03.06.2021, кількість витрачених годин - 25, сума - 25 000, 00 гривень;
- аналіз та підготовка для подальшого використання в процесуальних документах судової практики з посиланням на правові висновки, зроблені в рішеннях Верховним судом, кількість витрачених годин - 20, сума - 20 000, 00 гривень;
- ознайомлення з матеріалами справи № 909/1425/13 (наглядові справи та матеріали (їх копії) ТОВ "ФК "Траст Фінанс", а також інформація з державних реєстрів, кількість витрачених годин - 11, сума - 11 000, 00 гривень;
- підготовка заперечень по справі № 909/1425/13 на заяву ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, кількість витрачених годин - 3, сума - 3 000, 00 гривень;
- аналіз та перевірка відзиву ПрАТ "Івано-Франківськшкірсировина" на заперечення ТОВ "ФК "Траст Фінанс" по справі № 909/1425/13 та підготовлено відповідну правову позицію, кількість витрачених годин - 3, сума - 3 000, 00 гривень;
- забезпечено представництво інтересів ТОВ "ФК "Траст Фінанс" під час розгляду справи № 909/1425/13 в судових засіданнях, які відбулися 05.11.2024, 10.12.2024, 14.01.2025 року, кількість витрачених годин - 3, сума - 3 000, 00 гривень.
Всього вартість наданих юридичних послуг, згідно з детальним описом наданої правничої допомоги від 15.01.2025, становить 65 000, 00 гривень.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Представником відповідача в поданих до суду запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 1330/25 від 27.01.2025) зазначено про неспівмірність заявленого розміру витрат на правову допомогу, оскільки, на думку відповідача предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 65 000, 00 гривень не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на правову допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку із цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі № 908/1654/18, від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі № 5023/5587/12).
Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014, заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до змісту статті 28 Правил адвокатської етики, які затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 із змінами, адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі 910/7032/17.
З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатським об'єднанням документів, їх значення для спору, та беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу з належними обґрунтуваннями, враховуючи те, що категорія даного спору не відноситься до складної та зводиться тільки до перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 20 000, 00 гривень, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з виконаною адвокатом правничою послугою.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс", адвоката Ненахова Олексія Олексійовича (вх. № 418/25 від 17.01.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 909/1425/13 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" (вул. Пересмашівська, буд. 10, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76495; ідентифікаційний код: 05501988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" (вул. Софіївська, буд. 10, прим. 4, м. Київ, 01101; ідентифікаційний код: 40514657) - 20 000, 00 гривень (двадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковою ухвалою законної сили.
4. В частині стягнення 45 000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
5. Додаткова ухвала набирає законної сили 05.02.2025 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
6. Повний текст додаткової ухвали складено - 10.02.2025.
Головуючий суддя В. В. Михайлишин
Суддя Т. В. Стефанів
Суддя Т. В. Максимів