Справа № 909/1174/24
04.02.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС - АВТО"
(вул. Енергетична, буд. 3 Г, м. Чернівці, Чернівецька область, 58007)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"
(урочище Центр, буд. 5 Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-
Франківська область, 78436)
про стягнення заборгованості в розмірі 595 016, 39 гривень, з яких: 399 600, 00 гривень - основна заборгованість; 162 377, 59 гривень - інфляційні втрати; 33 038, 80 гривень - 3 % річних,
за участю:
від позивача: Задорожного Сергія Дмитровича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У грудні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРС - АВТО" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості в розмірі 595 016, 39 гривень, з яких: 399 600, 00 гривень - основна заборгованість; 162 377, 59 гривень - інфляційні втрати; 33 038, 80 гривень - 3 % річних.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 10.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 14.01.2025; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. 01.01.2025 за вх. № 1/25 до канцелярії суду від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про забезпечення можливості проведення судового засідання 14.01.2025 та всіх наступних судових засідань у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
7. Ухвалою від 06.01.2025 суд (суддя Стефанів Т. В.) задовольнив клопотання представника позивача Задорожного Сергія Дмитровича б/н від 30.12.2024 (вх. № 1/25 від 01.01.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції; постановив забезпечити участь представника позивача Задорожного Сергія Дмитровича у судовому засіданні, призначеному на 14.01.2025 о 14:00 год, і в подальшому при розгляді справи № 909/1174/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та провести судове засідання, призначене на 14.01.2025 о 14:00 год у справі № 909/1174/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником позивача власних технічних засобів та підсистеми (модуля) відеоконференцзв'язку (ВКЗ) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
8. 14.01.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 04.02.2025.
9. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з'явився.
10. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся відповідними ухвалами суду, які направлені в його Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".
11. За правилами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
12. Станом на 04.02.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
13. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
14. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
15. Згідно з приписами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
16. Водночас суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
17. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
18. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
19. За пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
20. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.
21. Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
22. За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
23. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
24. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).
25. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
26. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
27. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
28. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем по справі договірних зобов'язань по договору про надання послуг від 31.08.2020 в частині здійснення оплати за надані позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 399 600, 00 гривень. За несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.
29. Позиція відповідача. Відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
30. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРС - АВТО" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" (Замовник) було укладено Договір про надання послуг б/н від 31.08.2020 (надалі - Договір).
31. Згідно пункту 1.1. Договору, Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надавати Замовнику послуги колісного навантажувача (надалі - послуги), а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати вартість фактично наданих послуг на умовах цього Договору.
32. Відповідно до пункту 1.2. Договору, послуги надаються Виконавцем на підставі прийнятих до виконання заявок Замовника в яких будуть визначатися найменування робіт та кількість годин (тільки в цілих числах).
33. Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що вартість 1 години роботи екскаватором складає 500, 00 грн., в тому числі ПДВ.
34. За пунктом 2.2. Договору, загальна вартість послуг за цим Договором визначається Сторонами за фактом їх надання і фіксується в актах наданих послуг, що є невід'ємними додатками до даного Договору.
35. Згідно із пунктами 2.3., 2.4. Договору, Вартість послуг перераховується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця за наступними умовами: 50 % авансовий платіж, після подання та узгодження заявки на замовлення послуг; 50 % на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг). Замовник зобов'язаний оплатити визначену в акті наданих послуг вартість послуг у строк протягом п'яти днів з моменту підписання такого акта.
36. Пунктом 3.1.1. Договору передбачений обов'язок Замовника своєчасно оплатити та прийняти виконані Виконавцем послуги згідно акту надання послуг.
37. Відповідно до пункту 5.1. Договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства.
38. Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів здачі-прийняття послуг за 31.01.2022 на суму 97 200, 00 гривень, за 24.02.2022 на суму 125 100, 00 гривень та за 24.02.2022 на суму 177 300, 00 гривень, позивач виконав роботи (послуги) на загальну суму 399 600, 00 гривень.
39. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією вих. № 18/01/2024-1 від 18.01.2024 про сплату заборгованості. Дана претензія отримана відповідачем 24.01.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
40. При зверненні до суду позивач зазначав, що відповідачем заборгованість у розмірі 399 600, 00 гривень в добровільному порядку не сплачено, що стало підставою для нарахування на означену суму боргу 162 377, 59 гривень - інфляційних втрат та 33 038, 80 гривень - 3 % річних.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
41. Приписами статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
42. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
43. Частиною 1 статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
44. За приписами частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
45. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
46. Згідно з актами здачі-прийняття послуг за 31.01.2022 на суму 97 200, 00 гривень, за 24.02.2022 на суму 125 100, 00 гривень та за 24.02.2022 на суму 177 300, 00 гривень, позивач надав, а відповідач прийняв роботи (послуги) екскаватора на загальну суму 399 600, 00 гривень.
47. Відповідач підписав вказані акти та прийняв надані позивачем послуги без заперечень та зауважень.
48. За частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
49. За правилами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
50. Відповідно до пунктів 2.3., 2.4. Договору, Вартість послуг перераховується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця за наступними умовами: 50 % авансовий платіж, після подання та узгодження заявки на замовлення послуг; 50 % на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг). Замовник зобов'язаний оплатити визначену в акті наданих послуг вартість послуг у строк протягом п'яти днів з моменту підписання такого акта.
51. Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
52. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
53. Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги відповідно договору на суму 399 600, 00 гривень належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.
54. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів сплати заборгованості за означеним договором до суду не надано.
55. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" заборгованості за надані послуги екскаватора в сумі 399 600, 00 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
56. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
57. Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
58. При цьому, за приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
59. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
60. Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3 % річних.
61. Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
62. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 33 038, 80 гривень, суд вважає його таким, що не повністю відповідає приписам чинного законодавства в силу допущених методологічних помилок при визначенні початкових дат періодів прострочення та кількості днів за відповідні періоди прострочення, що призвело до заявлення суми вказаних компенсаційних виплат у завищеному розмірі.
63. Так, згідно із частиною 2 статті 252 Цивільного кодексу України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
64. Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
65. За частиною 5 статті 253 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
66. Пунктом 2.3. Договору встановлено, що вартість послуг перераховується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця за наступними умовами:
- 50 % авансовий платіж, після подання та узгодження заявки на замовлення послуг;
- 50 % на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).
67. Враховуючи умови пункту 2.3. Договору, прострочення заборгованості має місце:
- за актом здачі-прийняття послуг за 31.01.2022 - з 08.02.2022 (31.01.2022 + 5 робочих днів - останній день оплати 07.02.2022);
- за двома актами здачі-прийняття послуг за 24.02.2022 - з 04.03.2022 (24.02.2022 + 5 робочих днів - останній день оплати 03.03.2022).
68. Проте, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат було здійснено: за актом здачі-прийняття послуг за 31.01.2022 - з 05.02.2022, за двома актами здачі-прийняття послуг за 24.02.2022 - з 01.03.2022, що суперечить вищезазначеним положенням чинного законодавства та умовам договору.
69. Враховуючи викладене вище, судом за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" здійснено власний перерахунок 3 % річних, та встановлено, що обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення з відповідача є 32 940, 28 гривень - 3 % річних, а в стягненні 98, 52 гривень - 3 % річних слід відмовити.
70. Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
71. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат вказаний позивачем в позові, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою аніж заявлена позивачем до стягнення сума 162 377, 59 гривень, однак суд не має права виходити за межі позовних вимог.
72. З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце порушення виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 162 377, 59 гривень інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
73. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
74. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
75. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
76. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати.
77. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
78. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 8 925, 25 гривень (платіжна інструкція № 3020 від 25.11.2024).
79. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 1, 79 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 8 923, 46 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС - АВТО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості в розмірі 595 016, 39 гривень, з яких: 399 600, 00 гривень - основна заборгованість; 162 377, 59 гривень - інфляційні втрати; 33 038, 80 гривень - 3 % річних - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (урочище Центр, буд. 5 Г, с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78436; ідентифікаційний код: 32872788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРС - АВТО" (вул. Енергетична, буд. 3 Г, м. Чернівці, Чернівецька область, 58007; ідентифікаційний код: 42941247) - 594 917, 87 гривень (п'ятсот дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять гривень вісімдесят сім копійок), з яких: 399 600, 00 гривень - основна заборгованість, 162 377, 59 гривень - інфляційні втрати, 32 940, 28 гривень - 3 % річних, а також 8 923, 46 гривень (вісім тисяч дев'ятсот двадцять три гривні сорок шість копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення 98, 52 гривень - 3 % річних - відмовити.
5. Судовий збір в розмірі 1, 79 гривень залишити за позивачем.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст рішення складено - 10.02.2025.
Суддя В. В. Михайлишин