вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/139/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши матеріали заяви,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест", код ЄДРПОУ - 33589252, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Митрополита Шептиццького, буд. 4-А,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", код ЄДРПОУ - 41244302, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вул. Ференца Ракоці, буд. 245/2,
про визнання недійсними договорів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест", код ЄДРПОУ - 33589252, звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", код ЄДРПОУ - 41244302, з позовними вимогами про визнання недійсними з моменту їх укладення наступних договорів купівлі - продажу як правочини, що вчинені під впливом зловмисної домовленості: договір купівлі - продажу земельної ділянки від 25.03.2024, укладений між ТОВ "Закарпаття Асфальт" та ТОВ "Синергія Оіл", посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М., за реєстровим №331; договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд асфальтобетонного заводу та земельної ділянки від 25.03.2024, укладений між ТОВ "Закарпаття Асфальт" та ТОВ "Синергія Оіл", посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим №329; договір купівлі-продажу будівель Рокосівського асфальтобітумного заводу від 18.07.2024, укладений між ТОВ "Закарпаття Асфальт" та ТОВ "Синергія Оіл", посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Базир Н.М. за реєстровим №1063.
Розглянувши дану позовну суд зазначає, що є підстави для її залишення без руху, з огляду на наступне.
Першочергово суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Так, приписами ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 - го розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується зокрема платіжною інструкцією №6853 від 06.02.2025 року.
Разом з тим, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсними трьох договорів, тобто, заявлено три окремі позовні вимоги.
Статтею 6 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір").
Відтак, позивачу слід здійснити доплату судового збору у розмірі 6056.00 грн. за реквізитами, зазначеними на веб-сайті Господарського суду Закарпатської області та докази сплати надати суду.
Отже, судом встановлено, що позивач, в порушення пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України, не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
Суд також зазначає, що позивач свої позовні вимоги про визнання договорів недійсними з моменту їх укладення вмотивовує тим, що спірні договори були укладені між ТОВ "Закарпаття Асфальт" та ТОВ "Синергія Оіл" у березні та липні 2024 року відповідно, за наявності невиконаних зобов'язань ТОВ "Закарпаття Асфальт" перед ТОВ "Спецавтоінвест", строк виконання яких давно настав. За твердженням позивача, мета укладення договорів - задля зменшення розмірів активів відповідача з метою виведення майна на користь пов'язаних з ним осіб (ТОВ "Синергія Оіл") для подальшого унеможливлення задоволення законних вимог ТОВ "Спецавтоінвест" за рахунок цього майна, що вказує на очевидну неправомірність та недобросовісність таких дій ТОВ "Закарпаття Асфальт", оскільки після відчуження відповідного майна на користь третьої особи ТОВ "Синергія Оіл", у володінні відповідача відсутнє інше майно, за рахунок якого може бути спрямоване стягнення на користь ТОВ "Спецавтоінвест". На думку позивача такі правочини є фраудаторними та, відповідно, підлягають визнанню недійсними.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).
Визнання правочину недійсним являє собою спосіб захисту, наслідком застосування якого є припинення регулятивної сили правочину як юридичного факту, тобто визнання його таким, що не породжує юридичних наслідків. Відповідно разом з цим анулюються цивільні права та обов'язки, що виникли у сторін при вчиненні правочину, або цивільні права та обов'язків припиняються на майбутнє (якщо за недійсним правочином права й обов'язки передбачалися лише на майбутнє) для недопущення розвитку на підставі правочину відповідних йому правовідносин, пов'язаних з його виконанням, а також встановлення заборони на виконання правочину.
Суд підкреслює, що вимога визнання правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 12 липня 2023 року у справі №907/243/22.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Таким чином, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви (вх. №02.3.1-05/154/25 від 07.02.2025 року) - без руху.
Окрім того, суд зауважує, що позовні вимоги звернуті до двох юридичних осіб як учасників оспорених правочинів - ТОВ "Закарпаття Асфальт" та ТОВ "Синергія Оіл", але позовні вимоги заявляються позивачем лише до однієї з них - ТОВ "Закарпаття Асфальт". Процесуальний статус ТОВ "Синергія ОІЛ", при цьому не визначено.
Керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтоінвест", код ЄДРПОУ - 33589252, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Митрополита Шептиццького, буд. 4-А, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття Асфальт", код ЄДРПОУ - 41244302, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вул. Ференца Ракоці, буд. 245/2, (вх. №02.3.1-05/154/25 від 07.02.2025 року) - залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині даної ухвали доказів у строк не пізніше п'яти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Позивачу доплатити судовий збір за реквізитами, вказаними на веб - сайті Господарського суду Закарпатської області та докази сплати надати суду.
Роз'яснити позивачу, що:
- в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
- в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П. Д. Пригуза