05 лютого 2025 р. Справа № 902/237/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники сторін:
арбітражний керуючий Багінський А.О.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/237/24 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 05.06.2024 року, серед іншого, відкрито провадження у справі №902/237/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі №902/237/24 арбітражного керуючого Багінського А.О..
06.06.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
04.07.2024 року до суду від АТ "Універсал Банк" через систему "Електронний суд" надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 58 427,61 грн у справі № 902/237/24.
Ухвалою від 06.08.2024 року заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 04.07.2024 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, прийнято до свого провадження. Призначено заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 04.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2024 року.
13.08.2024 року до суду від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшла заява б/н від 13.08.2024 року, до якої додано повідомлення № 01/20/902/237/24/2227 від 13.08.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів, в якому зазначено про часткове визнання заявлених вимог АТ "Універсал Банк".
20.08.2024 року до суду від представника АТ "Універсал Банк" надійшло пояснення б/н від 20.08.2024 року щодо укладення договору.
18.09.2024 року до суду від арбітражного керуючого Багінського А.О. надійшла заява б/н від 17.09.2024 року, до якої додано таблиці з розрахунками.
Ухвалою суду від 23.09.2024 року призначено заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 04.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2024 року.
07.10.2024 року до суду від представника АТ "Універсал Банк" надійшла заява б/н від 07.10.2024 року, до якої додано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку.
Ухвалою суду від 26.11.2024 року призначено заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 04.07.2024 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, до розгляду в судовому засіданні на 05.02.2025 року.
Ухвалою від 10.12.2024 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Багінського А.О. б/н від 09.12.2024 року про участь в судових засіданнях у справі № 902/237/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему "Електронний суд". Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Багінського А.О. у судових засіданнях, які призначено на 05.02.2025 року об 11:30 год., 05.02.2025 року о 14:30 год., та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/237/24, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 03.02.2025 року задоволено клопотання представника АТ "Універсал Банк" б/н від 31.01.2025 року про участь в судовому засіданні у справі № 902/237/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника АТ "Універсал Банк" Македона О.А. у судовому засіданні, яке призначено на 05.02.2025 року об 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №902/237/24, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання на визначену дату з'явився арбітражний керуючий. Заявник, боржник та кредитор правом участі в судовому засіданні не скористались.
В ході розгляду справи арбітражний керуючий визнав частково заявлені до боржника вимоги банку та підтримав позицію, викладену у поданому раніше до суду повідомленні про результати розгляду вимог кредиторів.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши арбітражного керуючого та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви, 24.01.2020 року між АТ "Універсал Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (далі Анкета -заява).
Відповідно до першого абзацу Анкети-заяви Клієнт просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я - ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Після чого, Клієнт отримав платіжну картку за Договором про надання банківських послуг "Мonobank".
Відповідно до розділу І Умов і правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг "Мonobank" (надалі - Анкета-заява) - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета- заява є підтвердженням укладення Договору.
Відповідно до п. 2.3. Умов і правил, своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Відповідно до п. 2.4. Умов і правил, Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
З Умовами і правилами можна ознайомитися на офіційному сайті Банку https://monobank.ua/terms?file=umovy-2020-01-24.pdf, така інформація із повним змістом Умов і правил (із урахуванням всіх змін та наступних редакцій) є у вільному доступі і мережі Internet, а також доступна в мобільному додатку "Мonobank".
Заборгованість Клієнта перед Банком за Договором про надання банківських послуг "Мonobank" згідно розрахунку станом на 04.06.2024 року 58 427,61 грн., яка складається з: - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 55 399,61 грн.; - судовий збір - 3 028,00 грн.; - заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.
Також, заявник зазначає, що на даний час на розгляді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває цивільна справа №130/1627/24 за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Станом на даний момент, вищезазначена заборгованість не погашена, невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України.
Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд визнати кредиторські вимоги АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 58 427,61 грн. та судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.
Арбітражний керуючий Багінський А.О. у повідомленні № 01/20/902/237/24/2227 від 13.08.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів, заявлені вимоги АТ "Універсал Банк" до боржника визнає частково, з посиланням на таке.
Щодо практики у сфері підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, арбітражний керуючий зазначає, наступне, з посиланням на судову практику:
- підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг за відсутності домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту не може розцінюватися як частина кредитного договору та не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору (постанова ВП ВС від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17-ц);
- слід розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (постанова Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20).
У рішенні Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/666/22 від 31.03.2023 року зазначено, що "Відповідно до положень ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
У зв'язку з чим Суд зазначає, що зі змісту заяви, підписаної відповідачем не вбачається, що останній ознайомився саме з тією редакцією "Умов і Правил надання банківських послуг", що були надані позивачем в підтвердження правомірності вимог, а також не зазначено про те, що відповідач прийняв на себе зобов'язання з ознайомленням з "Умовами і Правилами надання банківських послуг" у разі їх змін.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.".
Додатком до заяви про пред'явлення грошових вимог до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 АТ "Універсал Банк" було надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 24.01.2020 року укладеного між сторонами станом на 04.06.2024 року.
АТ "Універсал Банк" було надано детальний розрахунок нарахованих відсотків за користування кредитними коштами ОСОБА_1 .
Арбітражним керуючим було отримано від АТ "Універсал Банк" банківську виписку (рух коштів по картці) від 17.06.2024 р. за період з 24.01.2020 року по 04.06.2024 року, щодо залишку та руху коштів на банківському рахунку НОМЕР_2 , який обліковується в Банку на ім'я ОСОБА_1 .
Ознайомившись із заявою та додатками АТ "Універсал Банк", арбітражний керуючий дійшов наступного висновку:
згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.01.2020 року укладеного між сторонами станом на 04.06.2024 року необхідно зазначити наступне:
- розрахунок заборгованості наведений у таблиці за період з 25.02.2021 року по 04.06.2024 року;
залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) на 01.10.2022 року становить 47 781,67 грн.;
- залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) на 04.06.2024 року становить 55 399,61 грн.
У підсумку даного розрахунку заборгованості АТ "Універсал Банк" надає таблицю з розрахунками, які на думку арбітражного керуючого є сумнівними і не достовірними:
Загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредитом)55399.61
Загальний залишок заборгованості за відсотками0.00
Заборгованість за пенею0.00
Судовий збір3028.00
Заборгованість за порушення грошового зобов'язання0.00
Разом58427.61
Згідно наведеної таблиці, загальний залишок заборгованості за відсотками, заборгованість за пенею, заборгованість за порушення грошового зобов'язання становить 0,00! Лише банк наводить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредитом) становить 55 399.61 грн.
Аналізуючи таблицю наведену у розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.01.2020 року укладеного між сторонами станом на 04.06.2024 року за період з 25.02.2021 року по 04.06.2024 року банк нараховує та стягує 37,2% з боржника, але окремо про це не зазначає у підсумковій таблиці, а сумує все у "тіло кредиту".
Отже, арбітражний керуючий звертає увагу суду на сплачені відсотки боржником, які включені банком до "тіла кредиту". Даний розрахунок зроблений на основі даних наданих АТ "Універсал Банк" у банківській виписці (рух коштів по картці) від 17.06.2024 року.
Дата операціїСплачено відсотківСума
01.06.2020Списання відсотків за травень1 276.21
01.07.2020Списання відсотків за червень962.31
01.08.2020Списання відсотків за липень973.24
01.09.2020Списання відсотків за серпень954.36
01.10.2020Списання відсотків за вересень780.28
01.11.2020Списання відсотків за жовтень914.20
01.12.2020Списання відсотків за листопад956.39
01.01.2021Списання відсотків за грудень1 123.33
01.02.2021Списання відсотків за січень1 201.22
01.03.2021Списання відсотків за лютий248.10
01.05.2021Списання відсотків за квітень1 380.23
01.06.2021Списання відсотків за травень990.10
01.07.2021Списання відсотків за червень927.98
01.08.2021Списання відсотків за липень1 044.94
01.09.2021Списання відсотків за серпень1 031.58
01.10.2021Списання відсотків за вересень1 098.79
01.11.2021Списання відсотків за жовтень1 254.62
01.12.2021Списання відсотків за листопад1 182.60
01.01.2022Списання відсотків за грудень1 214.78
01.02.2022Списання відсотків за січень1 199.26
01.03.2022Списання відсотків за лютий914.08
01.04.2022Списання відсотків за березень1 042.36
01.05.2022Списання відсотків за квітень581.68
01.06.2022Списання відсотків за травень671.51
01.07.2022Списання відсотків за червень1 379.35
01.08.2022Списання відсотків за липень1 573.36
01.09.2022Списання відсотків за серпень1 646.41
01.10.2022Списання відсотків за вересень1 643.70
30 166,97
Як вбачається з розрахунку заборгованості відсотки нараховані боржнику банком включаються до "тіла кредиту", тоді ж у заяві про пред'явлення грошових вимог до боржника банк зазначає "Станом на даний час, вищезазначена заборгованість не погашена, невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов Договору та норм ЦК України". Проте, у заяві про визнання грошових вимог банк не вказує яка сума боргу є "за тілом", а яка є заборгованістю за відсотками.
Згідно з банківською випискою (рух коштів по картці) від 17.06.2024 р. за період з 24.01.2020 року по 04.06.2024 року сума зарахувань ОСОБА_1 становить 233 834,48 грн, що підтверджується деталями операцій, які зазначені у таблиці.
Всі дані, які наведені у таблицях отримані і систематизовані на основі даних згідно з банківською випискою (рух коштів по картці) від 17.06.2024 р. за період з 24.01.2020 року по 04.06.2024 року - ОСОБА_1 станом на 04.06.2024 року.
Аналізуючи все вищенаведене, варто зазначити, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме поданий АТ "Універсал Банк" Витяг з умов та правил надання банківських послуг розумів ОСОБА_1 під час підписання анкети-заяви, що не є підставою для стягнення відсотків. Сама ж сама анкета-заява також не містить у собі істотних умов кредитного договору.
ОСОБА_1 користувався коштами банку за період з 26.01.2020 по 04.06.2024 року і за цей період банком відбувалося списання відсотків.
Суми банківських операцій, які були здійсненні ОСОБА_1 та банком АТ "Універсал Банк":
Сума нарахованих відсотків за період з 26.01.2020 по 04.06.2024 року - 30 166,97 грн. та сума судового збору по справі № 130/1627/24 за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була передана на підставі Ухвали від 16.07.2024 р. до Господарського суду Вінницької області - 3 028,00 грн. Сума повернутих боржником коштів за період з 26.01.2020 по 04.06.2024 року становить 233 834,48 грн.
З огляду на вищевикладене, арбітражний керуючий приходить до висновку, що стягнуті (нараховані) із боржника суми відсотків за період з 26.01.2020 по 04.06.2024 року є такими, що стягнуті (нараховані) без достатньої правової підстави. А відтак під час визначення розміру кредиторських вимог, арбітражний керуючий вважає, що до уваги має братись виключно величина суми яка отримана боржником та величина суми, яка боржником повернута, а погашатись має різниця між величинами цих сум.
Як зазначалось у виписці, сума витрат ОСОБА_1 від АТ "Універсал Банк" становить без врахування списаних відсотків 262 095,12 гривень, а сума повернутих коштів - 233 834,48 гривень, сума судового збору - 3 028,00 грн.
Відтак, 262 095,12 гривень - 233 834,48 гривень - 3 028,00 грн. = 25 232,64 гривень.
Варто звернути увагу суду і на той факт, що виписка/особовий рахунок з 24.01.2020 р. по 04.06.2024 року, яка надана АТ "Універсал Банк" містить розбіжності з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 24.01.2020 р., укладеним між АТ "Універсал Банк" на клієнтом - ОСОБА_1 станом на 04.06.2024 року.
Різниця полягає в наступному:
Аналізуючи усе вищенаведене, та беручи до уваги розрахунок заборгованості за договором № б/н від 24.01.2020 р. укладеним між АТ "Універсал Банк" та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 04.06.2024 року даний розрахунок включає в себе період з 25.02.2021 року по 04.06.2024 р., хоча як видно з банківської виписки (рух коштів по картці) від 17.06.2024 р., що період з якого почали поступати кошти на картковий рахунок з 24.01.2020 року.
Таким чином, на думку арбітражного керуючого, заборгованість по кредитному договору № б/н від 24.01.2020 року ОСОБА_1 складає 25 232,64 грн.
У письмовому поясненні б/н від 20.08.2024 року АТ "Універсал Банк" щодо укладення договору, заявник, зокрема, зазначає таке.
24.01.2020 року між АТ "Універсал Банк" (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (далі по тексту - Клієнт/Боржник) особисто було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі - Анкета-заява) у відповідності до вступної частини якої зазначено, що Клієнт просить відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов Договору.
З посиланням на п. п. 2, 3, 10 Анкети-заяви та Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, заявник зазначає, що договір про надання банківських послуг, укладений Позивачем є публічним договором. Договір про надання банківських послуг є змішаним договором у відповідності до норм Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Договір про надання банківських послуг, укладений Позивачем є Договором приєднання у відповідності до норм Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів. Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг у відповідності із частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Посилаючись на п. 2.3., 2.4. глави 2 Розділу І Умов і правил заявник зазначає, що боржник отримав платіжну картку та користувався коштами в межах кредитного ліміту та взагалі банківськими послугами в межах Договору про надання банківських послуг. Банк також підтверджує ці обставини (докази отримання картки з точки видачі додаються: фото клієнта з точки видачі картки).
Таким чином, факт укладення Договору про надання банківських послуг, отримання платіжної картки Позивачем і користування останнім грошовими коштами в межах кредитного ліміту для власних потреб не потребує доказуванню в силу приписів ч.1 ст.82 ЦПК України.
Окрім отримання примірника в мобільному додатку до підписання Анкети-заяви, з Умовами і правилами також можна ознайомитися на офіційному сайті Банку https://monobank.ua. Зміст всіх редакцій Умов і Правил є у вільному доступі у мережі Internet.
На сайті за посиланням https://monobank.ua, розміщено відповідний алгоритм дій, які первинно повинен вчинити бажаючий для одержання картки Monobank/Universal Bank. Також, розміщена повна інформація щодо умов і правил за кожним видом послуг, тарифи обслуговування тощо. Така інформація є у публічному доступі.
На дату укладення правочину заявку на укладення договору можна було подати в режимі онлайн на сайті, за послідовністю дій, що наведені у поясненні.
На переконання заявника, за результатом вчинення боржником певного алгоритму дій у завантаженому мобільному додатку, проходження перевірки документів, між заявником та боржником було укладено договір, а тому кожна із його сторін взяли на себе всі обов'язки та права передбачені всіма частинами договору, в тому числі і Умовами і Правилами.
Правовідносини, які наразі існують між сторонами, щодо відкриття поточного рахунку, випуск платіжної картки, встановлення кредитного ліміту, надання у користування грошових коштів у межах кредитного ліміту, нарахування процентів за користування коштами, є наслідком вже укладеного сторонами по справі договору про надання банківських послуг від 24.01.2020р., який Позивачем певний час виконувався, на даний час не визнаний недійсним як в цілому так і в певній частині.
Обставини справи свідчать про досягнення мети укладання договору про надання банківських послуг, оскільки з дати укладання ним правочину 24.01.2020р. користувався послугами банку.
Щодо нарахування та списання нарахованих відсотків, заявник, зокрема, зазначає, що відповідно до вступної частини Анкети-заяви Клієнт просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Відповідно до другого речення п.10 Анкети-заяви Клієнт надав право та доручив Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків Клієнта, відкритих у Банку, без додаткових розпоряджень Клієнта, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань Клієнта перед Банком, що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
З посиланням на положення п.п. 4.1, 4.2, 4.7, 4.9, 4.10, 4.11, 4.13, 4.16, 5.23 Глави 4 "Надання та обслуговування кредиту" Розділу ІІ Умов і правил, заявник зазначає, що розрахунок процентів здійснюється за кожен календарний день періоду, протягом якого позивач як клієнт користувався кредитними коштами, на максимальну суму боргу в день.
У випадку, якщо Клієнт допускає прострочення та не вносить кошти відповідно графіку та у відповідній сумі, то проценти за умовами договору (як вказується вище) списуються за рахунок кредитного ліміту, а отже такі проценти є погашеними за рахунок кредиту. Тому, за використання таких кредитних коштів Банк за умовами договору нараховує проценти. Оскільки за рахунок такого списання по факту надається сума кредитного ліміту для погашення процентів. Це відбувається тільки у тому випадку, якщо клієнт допускає прострочення і таке договірне зарахування відбувається за рахунок знову наданого кредиту (в межах ліміту).
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 06.06.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно матеріалів справи, заява АТ "Універсал Банк" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, надійшла до суду 04.07.2024 року (сформовано в системі "Електронний суд" 04.07.2024 року), тобто в межах визначеного КУзПБ строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
За змістом п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За змістом п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою. Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, судом встановлено, що 24.01.2020 року між АТ "Універсал Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої Клієнт просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім'я - ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Згідно п. 2 Анкети-Заяви, Клієнт підтвердив що він погоджується з тим, що ця Анкета-Заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладання якого клієнт підтвердив та зобов'язувався виконувати його умови.
Згідно п.3 Анкети-Заяви, підписанням цього Договору Клієнт підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погодився, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодився з тим, що про зміну розміру доступного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до другого абзацу п.10 Анкети-Заяви, Клієнт надав право та доручив АТ "Універсал Банк" здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ "Універсал Банк", без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань Клієнта перед АТ "Універсал Банк", що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
Згідно наявних в матеріалах справи Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг
щодо карткових продуктів (Monobank/Universal Bank), договір про надання банківських послуг "Monobank" (або Договір) - укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг "Monobank", Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг Monobank/Universal Bank (Анкета-заява) - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та / або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Номер поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням електронного платіжного засобу - платіжної картки, зазначається у Анкеті-заяві (п. 2.1).
Своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору (п.п. 2.4, 2.5).
Надання та обслуговування кредиту визначено главою 5 розділу ІІ Умов і правил.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, боржником було отримано платіжну картку за Договором про надання банківських послуг "Мonobank" та згідно виписки по рахунку за період з 24.01.2020 року по 04.06.2024 року, активно її використовував.
Щодо здійснення Банком списання відсотків, суд зауважує наступне.
Так, на підтвердження своїх вимог Банком надано копію Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, копію Умов та Правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/Universal Bank), розрахунок заборгованості.
Проте, надані заявником документи не підтверджують умови кредитування в частині визначення розміру та порядку сплати процентів, оскільки із зазначених вище документів, підписаним боржником є лише Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, яка не містить умов кредитування. В анкеті-заяві зазначена особиста інформація заявника: паспортні дані, ідентифікаційний податковий номер, місце проживання, реєстрації та контактний телефон.
Відомостей про бажаний тип картки та кредитний ліміт, розмір процентів за користування кредитом, розмір пені та штрафних санкцій за несвоєчасне погашення кредиту, тощо в анкеті-заяві не зазначено.
Отже, сама по собі підписана Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами.
Роздруківка із сайту Банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
До заяви також долучено Умови та Правила обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/Universal Bank), які не підписані боржником (далі Умови і правила).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24.09.2014 року та викладено висновки, що "Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Анкету - Заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Отже, підписана анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору."
У Анкеті - Заяві до Договору про надання банківських послуг процентна ставка (37,2% про яку вказано в розрахунку) не зазначена.
Щодо встановлення належних умов договору, суд зауважує, що в Анкеті - Заяві взагалі не містяться істотні умови кредитного договору, в ній відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, розміру відсотків за належне/неналежне користування кредиту, розміру неустойки та інших істотних умов.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до заяви Умови і правила розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, а тому вони не можуть братися до уваги з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.
Крім того, надані кредитором Умови і правила, з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті - Заяві боржника, яка безпосередньо підписана ним і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином, банком не доведено узгодження з позичальником відсоткової ставки за користування кредитом, а тому на переконання суду, здійснення Банком нарахування та списання відсотків з рахунку боржника за весь період користування позиченими коштами є неправомірними.
У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19) зазначено, що виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами".
Фактичне користування відповідачем коштами підтверджується наданою позивачем випискою. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік №578/5) згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання держоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок".
Так, з розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, вбачається, що ОСОБА_1 , отримав та використовував кредитні кошти (знімав як готівку, так і здійснював розрахунки в магазинах), неодноразово вносив кошти на повернення отриманого у кредит, тобто активно використовував кредитні кошти, зокрема:
сума витрат по картковому рахунку боржника становить 262 095,12 грн.
сума списання відсотків за процентною ставкою 37,2 %, за період з 01.06.2020 року по 01.10.2022 року становить в загальному розмірі - 30 166,97 грн.
сума зарахування на картковий рахунок за період з 24.01.2020 року по 04.06.2024 року становить 233 834,48 грн.
Поряд з цим, станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості в повному обсязі, не надано.
При цьому, за змістом кредиторської зави, Банком пред'явлено до визнання вимоги в розмірі 58 427,61 грн., з яких: 55 399,61 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 3 028,00 грн. судовий збір, сплачений у справі № 130/1627/24.
Водночас, суд зауважує, що 07.08.2024 року до Господарського суду Вінницької області від Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області надійшла за підсудністю справа № 130/1627/24 за позовом АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення 55 399,61 грн.
Ухвалою від 25.09.2024 року позовну заяву АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення 55 399,61 грн. у справі № 902/237/24(130/1627/24), в межах справи №902/237/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , залишено без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ.
Відтак, перевіривши наданий до суду розрахунок заборгованості, враховуючи наведені вище обставини, положення закону та судову практику щодо безпідставності нарахування та списання банком відсотків (в розмірі 30 166,97 грн.), зважаючи на відображені у виписці по рахунку операції щодо витрат по картці (в розмірі 262 095,12 грн) та щодо її поповнення (в розмірі 233 834,48 грн.) та заявлені до визнання вимоги в розмірі 3 028,00 грн. судового збору сплаченого у справі № 130/1627/24, яка була передана за підсудністю до Господарського суду Вінницької області та в подальшому ухвалою від 25.09.2024 року позов у справі № 902/237/24(130/1627/24), в межах справи №902/237/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , залишено без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ "Універсал Банк" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, а саме в розмірі 25 232,64 грн. (262 095,12 - 233 834,48 - 3 028,00 = 25 232,64).
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на наведені обставини та положення закону у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ "Універсал Банк" б/н від 04.07.2024 року (вх.№ 01-36/714/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, в розмірі 25 232,64 грн., з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" (6 056,00 х 0,8 = 4 844,80), підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73,74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Універсал Банк" б/н від 04.07.2024 року (вх.№ 01-36/714/24) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/237/24, частково.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул.Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04082; код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 25 232,64 грн. заборгованості - друга черга задоволення вимог кредиторів; а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/237/24.
3. В решті заявлених кредиторських вимог відмовити.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Багінському А.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/237/24.
5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Багінському А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Універсал Банк" - contact@universalbank.com.ua; представникам АТ "Універсал Банк", адвокату Смолянюк І.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Акцент-Банк" - 14360080@mail.gov.ua.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.