10.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2819/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. - доповідач,
судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 (суддя Мельниченко І.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія", м. Київ
до Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.
про стягнення заборгованості у сумі 76 841,22 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 69 669,27 грн. - заборгованості за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 139 від 01.10.2023 року, 5 651,59 грн. - пені, 611,03 грн. - річних та 909,33 грн. - інфляції грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 139 від 01.10.2023 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію за загальний період з листопада по грудень 2023.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 року у справі № 904/2819/24 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" 69 669,27 грн. - основного боргу; 5 651,59 грн. - пені, 611,03 грн. - річних; 909,33 грн. - інфляції грошових коштів та 2 422,40 грн. - судового збору. Витрати на професійну правничу допомогу покладено на позивача. Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 79 263,62 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Комунальним підприємством "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - споживач, відповідач у даній справі) договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 139 від 01.10.2023 (та Додаткових угод до нього) позивачем було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у листопаді-грудні 2023 на загальну суму 69 669,27 грн.
У зв'язку з відсутністю доказів сплати відповідачем заборгованості за спожиту у листопаді-грудні 2023 електричну енергію за спірним договором на суму 69 669,27 грн, судом першої інстанції вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлено річні за загальний період прострочення з 12.03.2024 по 26.06.2024 в сумі 611,03 грн та інфляція грошових коштів за загальний період з березня 2024 по травень 2024 в сумі 909,33 грн.
Господарський суд визначив, що розрахунки річних та інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та умов спірного договору, задовольнивши їх в повному обсязі.
Заявлена до стягнення пеня за загальний період прострочення з 12.03.2024 по 26.06.2024 у сумі 5 651,59 грн за висновком суду першої інстанції відповідає умовам договору та діючого законодавства.
Щодо заявленої до стягнення суми судових витрат в розмірі 3 000,00 грн суд першої інстанції зазначив, що позивач, звертаючись із клопотанням про стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надав суду лише договір про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022 та додаток № 13 від 03.06.2024 до нього, проте детального опису наданих адвокатом послуг; акту про надання юридичних послуг (правничої допомоги) тощо позивачем надано не було, що на переконання суду першої інстанції позбавляє можливості оцінити відповідність заявленої до стягнення позивачем з відповідача суми витрат на правничу допомогу критеріям, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на викладене вище, господарський суд відмовив у покладенні витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн на відповідача.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат через систему "Електронний суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 року у справі №904/2819/24 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Скаржника, та стягнути з Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 01985989) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (ЄДРПОУ 39624119) судові витрати в частині витрат Позивача на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції хибно оцінив надані позивачем докази понесених судових витрат та невірно застосував норми статті 129 ГПК України.
З огляду на те, що суд першої інстанції вважав, що наданих позивачем документів на підтвердження витрат на правничу допомогу (договір та додаток) не достатньо, апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про покладення адвокатських витрат на позивача, оскільки відповідно до норм частини 8 статті 129 ГПК України, заявивши попередній розрахунок судових витрат на адвоката під час позовної заяви, позивач має право надати докази понесення ним таких витрат протягом 5 днів після винесення рішення судом та до надання позивачем таких документів, якщо суду не було достатньо наданих доказів, на думку позивача, місцевий господарський суд взагалі не мав приймати жодного рішення про розподіл витрат позивача на правову допомогу.
Скаржник зауважує, що з урахуванням того, що за умовами договору про надання правничої допомоги, вартість послуг адвоката оплачується на підставі Акту наданих послуг, то, як вбачається з умов договору та додатку до нього, в даній судовій справі Акт наданих послуг мав бути підписаний лише після винесення рішення господарським судом першої інстанції. Таким чином, до моменту винесення рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/2819/24 сторони не мали підписувати Акт, та, відповідно, представник позивача не мав змоги надати його в матеріали справи до винесення рішення судом.
На підставі наведеного, скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 в частині розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника, та стягнути з КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради на користь ТОВ «Тепла енергетична компанія» судові витрати в частині витрат позивача на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
04.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, яким зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 в оскаржуваній частині щодо відсутності підстав для покладення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн на відповідача, є правомірним та обґрунтованим, та таким, що постановлено судом першої інстанції з правильним застосуванням норм матеріального права, судом було в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що в підсумку свідчить про їх законність та обґрунтованість та відсутність визначених ст. 277 ГПК України підстав для його скасування в апеляційному порядку.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/2819/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
04.10.2024р. матеріали справи № 904/2819/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2424 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3633 грн. 60 коп.
24.10.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" про усунення недоліків.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
01.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Комунальним підприємством "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - споживач, відповідач у даній справі) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 139 (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1. за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.10.2023 по 31.12.2023 включно становить 2 550 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.
Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.3. договору).
У пункті 2.1. договору встановлено, що строк (термін) поставки товару: 01.10.2023 року по 31.12.2023 року.
Місце поставки (передачі) товару: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 17 А (пункт 2.2. договору).
Відповідно до пункту 2.3. договору споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, передбаченої ПРРЕЕ та положеннями цього договору.
Згідно з пунктом 2.4. договору постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору.
У пункті 4.1. договору сторонами узгоджено, що вартість електричної енергії визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 14 391,71 грн., крім того ПДВ 2 878,34 грн., всього з ПДВ - 17 270,05 грн., у тому числі:
Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 5,6438075 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1,1287615 грн., разом з ПДВ 6,772569 грн. та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії, витрат постачальника та його дохідності, регульованого тарифу на послуги передачі електричної енергії та регульованого тарифу на послуги з розподілу у випадках, передбачених умовами комерційної пропозиції.
Постачальник є стороною, відповідальною за баланс своїх споживачів відповідно до положень "Правил ринку", витрати на врегулювання небалансів на балансуючому ринку електричної енергії покладаються на постачальника і включені до вартості електричної енергії та окремо споживачем не оплачуються.
Відповідно до пункту 4.2. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором.
Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 4.3.).
Згідно з пунктом 4.4. договору оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб.
Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
У пункті 4.5. договору встановлено, що оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до пункту 4.7. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.
Звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду проводиться за вимогою однієї із сторін, шляхом складання двостороннього акту звіряння взаєморозрахунків. Один примірник цього акту споживач зобов?язаний повернути постачальнику підписаним у термін протягом 10 днів з дня його отримання (пункт 4.8. договору).
Пунктом 5.2. договору встановлені обов'язки споживача, зокрема, обов'язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 12.1.).
У додатку 2 до спірного договору (Комерційна пропозиція) сторони погодили ціну за 1 кВт/год електричної енергії на дату укладення договору, яка становить 5,6438075 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1,1287615 грн., разом з ПДВ 6,772569 грн., у т.ч.:
- ціна електричної енергії - 3,8999975 грн., без ПДВ, крім того ПДВ 0,698944 грн., разом з ПДВ 4,679997 грн.;
- тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,4851 грн/кВт*год без ПДВ (0,58212 грн/кВт*год з ПДВ) - тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,25871 грн/кВт*год без ПДВ (1,510452 грн/кВт*год з ПДВ).
Відповідно до Розділу 4 додатку 2 до спірного договору (Комерційна пропозиція) оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.
10.11.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до спірного договору, якою вирішено змінити вартість електроенергії та викласти пункти 1.3., 4.1., пункт 1 додатку 2 (комерційна пропозиція) та додаток 3 договору в наступній редакції: "1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.10.2023 по 31.12.2023 включно становить 2 480,55 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.
Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
4.1. Вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 14 391,71 грн., крім того ПДВ 2 878,34 грн., всього з ПДВ - 17 270,05 грн., у тому числі:
Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 5,80181 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1,160362 грн., разом з ПДВ 6,962172 грн. та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії, витрат постачальника та його дохідності, регульованого тарифу на послуги передачі електричної енергії та регульованого тарифу на послуги з розподілу у випадках, передбачених умовами комерційної пропозиції.
Постачальник є стороною, відповідальною за баланс своїх споживачів відповідно до положень "Правил ринку", витрати на врегулювання небалансів на балансуючому ринку електричної енергії покладаються на постачальника і включені до вартості електричної енергії та окремо споживачем не оплачуються.
Додаток 2. 1. На момент укладення договору ціна:
Ціна за 1 кВт/год електричної енергії на дату укладення договору становить:
- ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 5,80181 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1,160362 грн., разом з ПДВ 6,962172 грн., у т.ч.:
- ціна електричної енергії - 4,058 грн., без ПДВ, крім того ПДВ 0,8116 грн., разом з ПДВ 4,8696 грн.;
- тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,4851 грн/кВт*год без ПДВ (0,58212 грн/кВт*год з ПДВ);
- тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,25871 грн/кВт*год без ПДВ (1,510452 грн/кВт*год з ПДВ).".
11.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до спірного договору, в якій останні вирішили змінити вартість електроенергії та викласти пункти 1.3., 4.1., пункт 1 додатку 2 (комерційна пропозиція) та додаток 3 договору в наступній редакції: "1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.10.2023 по 31.12.2023 включно становить 2 361,78 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.
Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
4.1. Вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 14 391,71 грн., крім того ПДВ 2 878,34 грн., всього з ПДВ - 17 270,05 грн., у тому числі:
Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 6,09358 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1,218716 грн., разом з ПДВ 7,312296 грн. та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії, витрат постачальника та його дохідності, регульованого тарифу на послуги передачі електричної енергії та регульованого тарифу на послуги з розподілу у випадках, передбачених умовами комерційної пропозиції.
Постачальник є стороною, відповідальною за баланс своїх споживачів відповідно до положень "Правил ринку", витрати на врегулювання небалансів на балансуючому ринку електричної енергії покладаються на постачальника і включені до вартості електричної енергії та окремо споживачем не оплачуються.
Додаток 2. 1. На момент укладення договору ціна:
Ціна за 1 кВт/год електричної енергії на дату укладення договору становить:
- ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 6,09358 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1,218716 грн., разом з ПДВ 7,312296 грн., у т.ч.:
- ціна електричної енергії - 4,34977 грн., без ПДВ, крім того ПДВ 0,86995 грн., разом з ПДВ 5,21972 грн.;
- тариф на послуги з передачі електричної енергії 0,4851 грн/кВт*год без ПДВ (0,58212 грн/кВт*год з ПДВ);
- тариф на послуги з розподілу електричної енергії 1,25871 грн/кВт*год без ПДВ (1,510452 грн/кВт*год з ПДВ).".
Відповідачем було спожито електричну енергію у листопаді-грудні 2023 на загальну суму 69 669,27 грн., що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії за спірним договором № ТЕК00003631 від 30.11.2023 на суму 28 955,74 грн. та № ТЕК00003863 від 31.12.2023, які підписано сторонами та скріплено печатками їх підприємств без зауважень та заперечень.
Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений печатками їх підприємств акт звірки взаємних розрахунків за 2023 за спірним договором № 139 від 01.10.2023, із якого вбачається, що заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 69 669,27 грн.
Відповідні рахунки на оплату спожитої у листопаді-грудні 2023 електричної енергії позивачем 04.03.2024 направлялись на електронну адресу відповідача (ftplanek@gmail.com), яка зазначена у Розділі 13 договору "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін".
01.07.2022 Адвокатом Пасічник Олександром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 зазначеного договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, у тому числі здійснювати захист інтересів Клієнта у якості його представника.
У пункті 2.1. договору узгоджено, що Адвокат приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги:
- здійснювати правовий аналіз документації Клієнта щодо спірних питань, визначати стратегію захисту інтересів Клієнта у судових справах та справах про адміністративні правопорушення за результатами вивчення документів Клієнта;
- надавати консультації/рекомендації щодо підбору та підготовки пакета документів для надання в судові справи;
- здійснювати розрахунки штрафних санкцій, нанесених Клієнту збитків та інших матеріальних втрат Клієнта;
- збирати докази, в тому числі шляхом подання адвокатських запитів та подання заяв про забезпечення доказів;
- готувати та подавати процесуальні документи, документи по суті судових справ, листи, повідомлення, вимоги/претензії з питань, поставлених Клієнтом;
- забезпечувати позови шляхом подання відповідних заяв та вчинення дій;
- готувати та подавати в інтересах Клієнта до органів виконавчої служби та приватним виконавцям документи, заяви та інші документи, спрямовані на виконання судових рішень/наказів;
- надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнта в ході розгляду справ судами України та виконання судових рішень/наказів;
- за запитом Клієнта здійснювати аналіз його документації та зберігання.
Визначений цим Договором об?єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою Сторін, шляхом укладення додаткового письмового Договору.
Перелік судових справ та виконавчих проваджень та вартість послуг з надання правової допомоги, щодо яких Адвокат надає правову допомогу за цим Договором, визначається Сторонами у Додатках, що є невід?ємною частиною Договору.
За надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у строки та розмірі, визначених цим Договором. Вартість послуг, що надаються Адвокатом, в залежить від обсягу та складності правової допомоги та визначається Сторонами в Додатках до Договору (пункт 4.1. договору).
Відповідно до пунктів 4.2.-4.5. договору оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту наданих послуг.
За результатами надання правової допомоги складається Акт наданих послуг, що підписується Сторонами. В Акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги та її вартість.
Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 робочих днів з моменту його отримання Клієнтом останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення проти Акту.
Сторони можуть визначити інший порядок оплати правової допомоги.
Даний договір укладений на строк до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 6.1. договору).
03.06.2024 сторонами укладено додаток № 13 до договору про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022 (далі - додаток № 13), в якому останні визначили, що Адвокат надає Клієнту правову допомогу щодо стягнення у судовому порядку з підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 139 від 01.10.2023 року. Розмір основного боргу 69 669,27 грн. (пункт 1 додатку № 13)
Пунктом 2 додатку № 13 сторонами узгоджено обсяг правової допомоги, а саме:
- правовий аналіз первинних документів та іншої документації Клієнта, визначення стратегії захисту інтересів Клієнта у судовій справі;
- надання консультацій/рекомендацій щодо підбору та підготовки пакета документів для підготовки позовної заяви та надання пояснень в ході розгляду справи судами;
- підготовка розрахунку штрафних санкцій;
- збирання доказів, в тому числі шляхом подання адвокатських запитів та подання заяв про забезпечення доказів;
- підготовка та подання процесуальних документів, документи по суті справи, листів, повідомлень, вимог/претензій з питань, поставлених судом;
- ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій ухвал/рішень/виконавчих документів та інших матеріалів судової справи шляхом подання відповідних заяв;
- вчинення забезпечення позову шляхом подання відповідних заяв та вчинення дій;
- правовий аналіз ухвал/рішення суду першої інстанції, надання рекомендацій щодо перспектив оскарження;
- правовий аналіз постанови суду апеляційної інстанції, надання рекомендацій щодо перспектив оскарження
- підготовка та подання апеляційних скарг на ухвали/рішення суду у разі прийняття Клієнтом рішення про їх оскарження;
- підготовка та подання в інтересах Клієнта до органів виконавчої служби та приватним виконавцям документи, заяв та інших документів, спрямованих на виконання судових рішень у справі;
- надання консультацій (усних, письмових), висновків, довідок з правових питань, що виникають у Клієнта в ході розгляду справ судами України та виконання судових рішень/наказів.
Вартість надання правової допомоги Адвокатом за даним Додатком становить 3 000,00 грн. без ПДВ, та сплачується Клієнтом після прийняття господарським судом першої інстанції рішення у справі.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 01.10.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Комунальним підприємством "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради (далі - споживач, відповідач у даній справі) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 139, на виконання умов якого (з урахуванням додаткових умов до договору) позивачем було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у листопаді-грудні 2023 на загальну суму 69 669,27 грн.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про покладення витрат на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
Матеріалами справи встановлено, що розгляд даної справи по суті спору визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються, окрім судового збору, також з витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини другої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 цієї статті ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як свідчать матеріали справи, позивач 30.07.2024 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про стягнення судових витрат, в якому зазначено «…Керуючись нормами статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України ТОВ «Тепла енергетична компанія» надає суду уточнений (остаточний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, а саме:
Витрати на сплату судового збору - 2 422,40 грн. - платіжна інструкція про сплату надавалася разом з позовом;
Витрати на правничу допомогу - 3 000,00 грн - підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.07.2022 №01/07/2022-Юр, Додатком №13 від 03.06.2024 до Договору на надання правової допомоги №01/07/2022-Юр від 01.07.2022…».
Оскільки, як вбачається з відповідної відмітки на клопотанні про стягнення судових витрат, воно було сформовано в системі «Електронний суд 02.08.2024р.» (а.с. 49-50), а Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/2819/24, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.07.2024) до електронного кабінету Комунального підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради 02.07.2024 21:45, колегія суддів доходить до висновку, що Комунальне підприємство "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради мало достатньо часу для формування своєї правової позиції щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, а тому усі ризики ,пов'язані з ухиленням від подання відповідних заяв покладаються на останнього, що, в свою чергу, цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.
Відповідно, позивачем було дотримано вимоги положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до тексту оскаржуваного рішення «…Так, позивач, звертаючись із клопотанням про стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надав суду лише договір про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022 та додаток № 13 від 03.06.2024 до нього, проте, детального опису наданих адвокатом послуг; акту про надання юридичних послуг (правничої допомоги) тощо позивачем надано не було, що позбавляє суд можливості оцінити відповідність заявленої до стягнення позивачем з відповідача суми витрат на правничу допомогу критеріям, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, слід зазначити про те, пунктом 4.3. договору про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022 передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається Акт наданих послуг, що підписується Сторонами. В Акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги та її вартість.
Зважаючи на викладене вище, господарський суд не може прийти до висновку про те, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим…»
Разом з тим, розгляд клопотання позивача під час прийняття рішення судом першої інстанції без наявності достатніх доказів, що свідчать про понесені позивачем витрат на правову допомогу, спричинило порушення прав позивача в частині права подання доказів несення ним витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, що пов'язані з розглядом даної справи, як то передбачено положенням частини 8 статті 129 ГПК України.
Колегія суддів зауважує, що наведене також унеможливило іншій стороні (відповідачу по справі) надати відповідні заперечення (у разі наявності) проти таких вимог позивача та доводити неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України), що є порушенням права на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Частинами 2 та 3 статті 244 ГПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як визначено п. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Аналіз положень ст. 244 ГПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури.
При цьому, неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема пов'язані з необхідністю розподілу судових витрат.
Вищенаведені норми Господарського процесуального кодексу України визначають обов'язок суду для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог та ухвалення за наслідком такого судового засідання додаткового рішення в порядку, передбаченому ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України. Отже, законодавець визначив обов'язок суду призначити заяву сторони про розподіл судових витрат в судове засідання, якщо справа розглядалася з призначенням її до розгляду по суті в судових засіданнях (не в письмовому провадженні), за наслідком проведення якого має бути прийнято відповідне процесуальне рішення (додаткова постанова, додаткова ухвала).
У процедурі розгляду такої заяви суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи ч. 2 ст. 221 ГПК України, які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
За таких обставин, виключно у випадку, коли спір розглядався в порядку спрощеного позовного провадження (глава 10 ГПК України), у суду є право ухвалити додаткове судове рішення у такому самому порядку (без виклику учасників справи). В іншому ж випадку додаткове рішення виноситься з повідомленням сторін, або ж викликом сторін.
Разом з тим положення ч. 4 ст. 244 ГПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов'язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду, якщо провадження у справі є письмовим.
В п. п. 7.31, 7.32, 7.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 р. у справі №911/3312/21 зазначено, що у процедурі розгляду заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи ч. 2 ст. 221 ГПК України, які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. Отже, положення ч. 4 ст. 244 ГПК України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов'язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим). Також при розгляді цієї заяви суд повинен забезпечити сторонам дотримання принципів змагальності, рівності в судочинстві, реалізацію права сторони "бути вислуханою" як передумови того, що вона була "почута", що є складовою права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України", заява № 4909/04 від 10.02.2010 р.).
Враховуючи наведене, ухвала про прийняття до розгляду клопотання про розподіл судових витрат всупереч приписам ст. 221 ГПК України місцевим судом не приймалася, сторони про прийняття до розгляду клопотання не повідомлялися.
З огляду на те, що основними засадами судочинства в Україні є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, колегія апеляційного суду доходить висновку, що суд першої інстанції, який розглянув подане позивачем клопотання про стягнення судових витрат, що складаються, зокрема, з професійної правничої допомоги, повинен був повідомити сторін про прийняття до розгляду даного клопотання та надати сторонам можливість в повній мірі скористатися своїми процесуальними правами.
Разом з тим, подане позивачем клопотання про розподіл судових витрат підлягає розгляду по суті з урахуванням доводів відповідача наведених в апеляційній скарзі.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до тексту позовної заяви «… Витрати на правничу допомогу позивача складають 3 000,00 грн. Даний розрахунок судових витрат у відповідності до ст. 124 ГПК України є орієнтовним. У разі зміни судових витрат протягом розгляду справи оновлений розрахунок судових витрат, в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу, а також їх документальне підтвердження буде надано суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. …».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що заявником дотримано вимоги статті 124 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії касаційного господарського суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20, відповідно до якого: оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги «… З огляду на те, що суд першої інстанції вважав, що наданих Позивачем документів на підтвердження витрат на правничу допомогу (Договір та додаток) не достатньо, вважаємо, що суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про покладення адвокатських витрат на Позивача. Адже, відповідно до норм ч.8 ст.129 ГПК України, заявивши попередній розрахунок судових витрат на адвоката під час позовної заяви, Позивач має право надати докази понесення ним таких витрат протягом 5 днів після винесення рішення судом. Та до надання Позивачем таких документів, якщо суду не було достатньо наданих доказів, взагалі не мав приймати жодного рішення про розподіл витрат Позивача на правову допомогу…» знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів визнає таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з підстав недостатності доказів понесення таких витрат.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2024 у справі №907/715/20 вказав, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви (щодо розподілу судових витрат), зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону №5076-VI).
01.07.2022 Адвокатом Пасічник Олександром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 зазначеного договору Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, у тому числі здійснювати захист інтересів Клієнта у якості його представника.
У пункті 2.1. договору узгоджено, що Адвокат приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги:
- здійснювати правовий аналіз документації Клієнта щодо спірних питань, визначати стратегію захисту інтересів Клієнта у судових справах та справах про адміністративні правопорушення за результатами вивчення документів Клієнта;
- надавати консультації/рекомендації щодо підбору та підготовки пакета документів для надання в судові справи;
- здійснювати розрахунки штрафних санкцій, нанесених Клієнту збитків та інших матеріальних втрат Клієнта;
- збирати докази, в тому числі шляхом подання адвокатських запитів та подання заяв про забезпечення доказів;
- готувати та подавати процесуальні документи, документи по суті судових справ, листи, повідомлення, вимоги/претензії з питань, поставлених Клієнтом;
- забезпечувати позови шляхом подання відповідних заяв та вчинення дій;
- готувати та подавати в інтересах Клієнта до органів виконавчої служби та приватним виконавцям документи, заяви та інші документи, спрямовані на виконання судових рішень/наказів;
- надавати консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у Клієнта в ході розгляду справ судами України та виконання судових рішень/наказів;
- за запитом Клієнта здійснювати аналіз його документації та зберігання.
Визначений цим Договором об?єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою Сторін, шляхом укладення додаткового письмового Договору.
Перелік судових справ та виконавчих проваджень та вартість послуг з надання правової допомоги, щодо яких Адвокат надає правову допомогу за цим Договором, визначається Сторонами у Додатках, що є невід?ємною частиною Договору.
За надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар) у строки та розмірі, визначених цим Договором. Вартість послуг, що надаються Адвокатом, в залежить від обсягу та складності правової допомоги та визначається Сторонами в Додатках до Договору (пункт 4.1. договору).
Відповідно до пунктів 4.2.-4.5. договору оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту наданих послуг.
За результатами надання правової допомоги складається Акт наданих послуг, що підписується Сторонами. В Акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги та її вартість.
Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 робочих днів з моменту його отримання Клієнтом останній не надав Адвокату письмові аргументовані заперечення проти Акту.
Сторони можуть визначити інший порядок оплати правової допомоги.
Даний договір укладений на строк до 31.12.2024 та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 6.1. договору).
03.06.2024 сторонами укладено додаток № 13 до договору про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022 (далі - додаток № 13), в якому останні визначили, що Адвокат надає Клієнту правову допомогу щодо стягнення у судовому порядку з підприємства "Криворізький протитуберкульозний диспансер" Дніпропетровської обласної ради заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 139 від 01.10.2023 року. Розмір основного боргу 69 669,27 грн. (пункт 1 додатку № 13)
Пунктом 2 додатку № 13 сторонами узгоджено обсяг правової допомоги, а саме:
- правовий аналіз первинних документів та іншої документації Клієнта, визначення стратегії захисту інтересів Клієнта у судовій справі;
- надання консультацій/рекомендацій щодо підбору та підготовки пакета документів для підготовки позовної заяви та надання пояснень в ході розгляду справи судами;
- підготовка розрахунку штрафних санкцій;
- збирання доказів, в тому числі шляхом подання адвокатських запитів та подання заяв про забезпечення доказів;
- підготовка та подання процесуальних документів, документи по суті справи, листів, повідомлень, вимог/претензій з питань, поставлених судом;
- ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій ухвал/рішень/виконавчих документів та інших матеріалів судової справи шляхом подання відповідних заяв;
- вчинення забезпечення позову шляхом подання відповідних заяв та вчинення дій;
- правовий аналіз ухвал/рішення суду першої інстанції, надання рекомендацій щодо перспектив оскарження;
- правовий аналіз постанови суду апеляційної інстанції, надання рекомендацій щодо перспектив оскарження
- підготовка та подання апеляційних скарг на ухвали/рішення суду у разі прийняття Клієнтом рішення про їх оскарження;
- підготовка та подання в інтересах Клієнта до органів виконавчої служби та приватним виконавцям документи, заяв та інших документів, спрямованих на виконання судових рішень у справі;
- надання консультацій (усних, письмових), висновків, довідок з правових питань, що виникають у Клієнта в ході розгляду справ судами україни та виконання судових рішень/наказів.
Вартість надання правової допомоги Адвокатом за даним Додатком становить 3 000,00 грн. без ПДВ, та сплачується Клієнтом після прийняття господарським судом першої інстанції рішення у справі.
Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Враховуючи зміст додатку № 13 до договору про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022, колегія суддів констатує, що сторони погодили фіксовану форму розміру адвокатського гонорару.
У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Відповідно, розподілу підлягає 3 000,00 витрат на професійну допомогу, понесених позивачем.
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку прийняти докази, подані до суду апеляційної інстанції, а саме: Акт наданих послуг №17 від 06.09.2024.
В якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником подано до матеріалів справи, зокрема:
1. Довіреність на Пасічника Олександра Володимировича;
2. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;
3. Акт наданих послуг №17 від 06.09.2024;
4. Договір №01/07/2022-Юр про надання правової допомоги від 01.07.2022;
5. Додаток №13 від 03.06.2024 до Договору про надання правової допомоги №01/07/2022-Юр від 01.07.2022.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам'ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).
В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що:
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;
- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
У вже згаданій справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Оцінивши обґрунтованість заяви позивача та прийнявши до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критерію реальності понесених позивачем витрат на надання послуг професійного адвоката, розумності їхнього розміру, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених ним у Господарському суді Дніпропетровської області при розгляді даної справи є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що «… Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20.
В оскаржуваній частині рішення суд першої інстанції вказав, що позивач, звертаючись із клопотанням про стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надав суду лише договір про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022 та додаток № 13 від 03.06.2024 до нього, проте, детального опису наданих адвокатом послуг; акту про надання юридичних послуг (правничої допомоги) тощо позивачем надано не було, що позбавляє суд можливості оцінити відповідність заявленої до стягнення позивачем з відповідача суми витрат на правничу допомогу критеріям, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, слід зазначити про те, пунктом 4.3. договору про надання правової допомоги № 01/07/2022-Юр від 01.07.2022 передбачено, що за результатами надання правової допомоги складається Акт наданих послуг, що підписується Сторонами.
В Акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги та її вартість. Зважаючи на викладене вище, господарський суд вказав, що не може прийти до висновку про те, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Також суд першої інстанції зазначив про те, що встановлений у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір адвокатських послуг не є достатнім для вирішення розподілу таких витрат, оскільки визначення фіксованого розміру таких витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з іншої сторони саме у визначеному розмірі, адже розмір цих витрат має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17. Тому КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 року в оскаржуваній частині щодо відсутності підстав для покладення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. на відповідача, є правомірним та обґрунтованим, та таким, що постановлено судом першої інстанції з правильним застосуванням норм матеріального права, судом було в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що в підсумку свідчить про їх законність та обґрунтованість та відсутність визначених ст.277 ГПК України підстав для його скасування в апеляційному порядку. …» відхиляються як такі, що не містять в собі посилань на докази, які б спростовували вищевстановлені колегією суддів фактичні обставини
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням вищевикладенного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 підлягає скасуванню частково, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепла енергетична компанія» підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепла енергетична компанія» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про покладення витрат на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн на відповідача - скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради (50037, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кемерівська, 35, код ЄДРПОУ 01985989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепла енергетична компанія" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, код ЄДРПОУ 39624119) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2024 у справі №904/2819/24 - залишити без змін.
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв