28.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2684/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чередка А.Є., Кощеєва І.М.
при секретарі судового засідання Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: Колесніков Віталій Валерійович (поза межами приміщення суду) - від Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЛТИПАК» - адвокат, ордер серія ВЕ № 1123210 від 07.06.2024р
представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 у справі №904/2684/24 (суддя Загинайко Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мултипак" (54055, м.Миколаїв, вул. 5 Слобідська, буд. 110/6; ідентифікаційний код 33854361)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (49102, м.Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А; ідентифікаційний код 42234821)
про стягнення 1 044 043 грн. 39 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мултипак" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. № 2565/24 від 19.06.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" 1 044 043 грн. 39 коп., що складає 874 313 грн. 64 коп. - заборгованості за товар, поставлений за договором поставки від 16.02.2022 №1/22, 61 367 грн. 13 коп. - інфляційних нарахувань, 44 235 грн. 77 коп. - 3% річних та 64 126 грн. 85 коп. - пені.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/2684/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мултипак" (54055, м. Миколаїв, вул. 5 Слобідська, буд. 110/6; ідентифікаційний код 33854361) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А; ідентифікаційний код 42234821) про стягнення 1 044 043 грн. 39 коп. - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А; ідентифікаційний код 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мултипак" (54055, м. Миколаїв, вул. 5 Слобідська, буд. 110/6; ідентифікаційний код 33854361) 874 313 (вісімсот сімдесят чотири тисячі триста тринадцять) грн. 64 коп. - заборгованості, 61 133 (шістдесят одна тисяча сто тридцять три) грн. 68 коп. - пені, 60 080 (шістдесят тисяч вісімдесят) грн. 11 коп. - інфляційних нарахувань, 39 967 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 57 коп. - 3% річних та 6 212 (шість тисяч двісті дванадцять) грн. 97 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 у справі №904/2684/24 Заяву Товариства з обмеженою відповідальності "Мултипак" (54055, м. Миколаїв, вул. Слобідська, буд. 110/6; ідентифікаційний код 33854361) про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А; ідентифікаційний код 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мултипак" (54055, м. Миколаїв, вул. 5 Слобідська, буд. 110/6; ідентифікаційний код 33854361) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог за заявою відмовлено.
Приймаючи оскаржувані рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач заявлені до нього позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором поставки від 16.02.2022 №1/22 визнав у повному обсязі, про що вказав у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх.№32985/24 від 09.07.2024).
З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за поставлений за Договором товар в розмірі 874 313 грн. 64 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Під час перевірки розрахунку пені судом було виявлено, що позивач помилково визначив періоди нарахування та розмір заборгованості, на основі якої здійснюються нарахування. Після перевірки судом загальний розмір пені за період з 19.06.2023 по 03.08.2023 становить 61 133 грн 68 коп.
При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом встановлено, що позивач також невірно визначив періоди нарахування та розмір заборгованості. Після коригування, розмір інфляційних нарахувань за період з лютого 2023 по травень 2024 (включно) складає 60 080 грн 11 коп.
Також під час перевірки розрахунку 3% річних судом було виявлено, що позивач помилково визначив періоди нарахування та розмір заборгованості, на яку нараховуються ці відсотки. Після коригування, загальний розмір 3% річних за період з 11.01.2023 по 18.06.2024 (включно) становить 39 967 грн 57 коп.
Суд першої інстанції, оцінивши всі обставини справи, зокрема неналежне виконання відповідачем зобов'язань протягом більше ніж 19 місяців і відсутність сплат після подачі позову, дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладають на сторони пропорційно розміру задоволених вимог та складають 19 836 грн. 24 коп. (20 000 грн. 00 коп. / 1 044 043 грн. 39 коп. х 1 035 495 грн. 00 коп.). Однак, з огляду на не складний характер справи, суд першої інстанції визнав обґрунтованою суму витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/2684/24 в частині стягнення з ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на користь ТОВ «МУЛЬТИПАК» штрафних санкцій в сумі 61 133,68 грн. ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволені, та скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 у справі №904/2684/24 в частині стягнення з ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на користь ТОВ «МУЛЬТИПАК» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн. та ухвалити нове додаткове рішення, яким в задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 по даній справі обґрунтована наступним:
Господарським судом Дніпропетровської області в даній справі не взято до уваги, що Позивачем не надавалось доказів негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов'язань у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим збитками є лише знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, позовні вимоги про стягнення яких також заявлені у даній справі та задоволені судом у повному обсязі.
Не враховано суспільну значимість діяльності ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», а саме діяльність Відповідача направлена на поставку продуктів харчування для закладів освіти м. Дніпро, що підтверджено довідкою про укладені договори, та заборгованість останніх, внаслідок затримок в фінансуванні, призвела до заборгованості Відповідача.
На даний час Відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними заявами щодо стягнення зазначеної суми заборгованості, провадження у справі №904/1608/24, 904/1984/24 та 904/1828/24 відкрито.
Зважаючи на викладене, Господарський суд Дніпропетровської області неправомірно відхилив клопотання про зменшення пені від 09.07.2024р. та вбачається підстави застосування п.4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024р. в частині стягнення пені та ухвалення нового рішення в цій частині.
Щодо ухвалення додаткового рішення апелянт зазначає наступне.
Ухвалою від 19 лютого 2024 року суд першої інстанції визнав справу малозначною та призначив її розгляд у спрощеному порядку. 08 липня 2024 року місцевий господарський суд відмовив у задоволенні заяви про розгляд справи в загальному порядку. 09 липня 2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому визнано позовні вимоги, що дозволяло суду застосувати статтю 75 ГПК України для скорочення часу на розгляд справи.
Зважаючи на викладене, посилання Позивача в позовній заяві на орієнтовний розмір витрат на правничу (правову) допомогу та неврахування судом першої інстанції клопотання Відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу свідчить про порушення принципу співмірності стягнення судових витрат, а також ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України щодо врахування поведінки сторони по справі, з якої стягуються судові витрати.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мултипак" подало відзив на апеляційні скарги, у якому позивач вважає, що доводи апеляційних скарг є необґрунтованими та безпідставними.Просить в задоволенні апеляційних скарг відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді -Чередко А.Є., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2684/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2684/24.
18.10.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/2684/24, та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 у справі №904/2684/24.
Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.01.2025 об 15:30 годин.
28.01.2025 до канцеляпії суду через систему "Електронний суд" від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване неможливістю забезпечення присутності представника відповідача у судовому засіданні у зв'язку із сімейними обставинами.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Судова колегія зауважує, що явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, а в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваних рішеннь та апеляційних скарг.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" про відкладення розгляду справи.
28.01.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мултипак", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", як покупцем, було укладено договір поставки від 16.02.2022 №1/22 (надалі - Договір) (а.с. 13-15).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари (сипучі, гранульовані, рідкі, пастоподібні тощо) в індивідуальній упаковці - стік-пакетах (stick), а покупець зобов'язується приймати та здійснювати своєчасну оплату товару в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару окремими партіями на умовах DАР (Інкотермс 2010), якщо інше місце призначення або базис поставки не буде погоджено сторонами.
Згідно з пунктом 2.2 Договору постачальник поставляє товар окремими партіями 2 (два) рази протягом 1 (одного) календарного місяця (одна партія протягом 2 тижнів), якщо сторони не дійдуть згоди про інше.
У пункті 2.3 Договору визначено загальні строки поставки Товару:
підпункт 2.3.1: 21 календарний день з дня отримання заявки та погодження Оригінал-макету - для партій товару в новій брендованій упаковці (що вимагає від постачальника первісного замовлення та друку упаковки);
підпункт 2.3.2: 5 (п'ять) робочих днів - з дня отримання заявки для наступних партій товару (за наявності упаковки на складі постачальника). За умови своєчасного повідомлення та виконання Норми поставки сторони можуть погодити Графік поставки та (або) визначити інші строки відвантаження товару.
Відповідно до пункту 2.4 Договору постачальник здійснює доставку товару на умовах відповідно до базису поставки в місце призначення самостійно або із залученням перевізників.
Згідно з пунктом 2.5 Договору документом, що підтверджує передачу товару постачальником на користь покупця є накладна (видаткова та/або товарно-транспортна накладна/експрес-накладна тощо), надалі - "накладна".
Відповідно до пункту 2.6 Договору право власності на товар, ризики втрати та (або) пошкодження товару переходять до покупця в момент підписання накладної.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що ціна товару є договірною, визначається у рахунках, накладних, підтверджується покупцем шляхом оплати рахунків, підписанням накладних. У випадку, якщо ціна партії товару у рахунку та накладній не співпадають, ціна товару визначається за накладною.
Відповідно до пункту 4.5 Договору покупець здійснює оплату вартості кожної партії товару банківським переказом на умовах відстрочення платежу на 27 календарних днів на підставі рахунку на оплату (рахунку-фактури).
Згідно з пунктом 4.7 Договору покупець здійснює виконання грошових зобов'язань щодо яких не визначений строк, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків на оплату, актів, вимог тощо, якщо інші строки не будуть визначені додатками до цього договору.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що приймання товару здійснюється за кількістю за товаросупровідними документами, а за якістю - відповідно до документів, які підтверджують якість товару.
Відповідно до пункту 5.5 Договору покупець має право пред'явити вимогу (претензію) у зв'язку із порушеннями умов цього договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару та за умови виконання покупцем вимог пунктів 5.2., 5.3 цього договору. Покупець додає до вимоги (претензії) всі необхідні для її розгляду документи (акти, фотоматеріали тощо).
Договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, але не раніше повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 12.1 Договору).
У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення дії договору за 15 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, договір вважається автоматично пролонгованим один календарний рік (підпункт 12.1.2 Договору).
Як вбачається, позивачем у період з 13.12.2022 по 06.01.2023 (включно) було сформовано рахунки на оплату на загальну суму 1 854 282 грн. 83 коп., з урахуванням ПДВ, а саме:
- від 13.12.2022 №СФ-0000557 на суму 20 280 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 16);
- від 13.12.2022 №СФ-0000556 на суму 919 712 грн. 15 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 20);
- від 06.01.2023 №9 на суму 914 290 грн. 68 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 30);
На виконання умов Договору позивачем у період з 14.12.2022 по 06.02.2023 (включно) було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 854 282 грн. 83 коп., з урахуванням ПДВ, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- від 14.12.2022 №РН-0000614 на суму 20 280 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 17);
- від 23.12.2022 №РН-0000635 на суму 919 712 грн. 15 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 24);
- від 06.01.2023 №8 на суму 914 290 грн. 68 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 32).
В матеріалах справи містяться копії товарно-транспортних накладних щодо доставки товару від позивача відповідачеві, а саме:
- від 23.12.2022 №0000000240 щодо поставки товару за видатковою накладною від 23.12.2022 №РН-0000635 на суму 919 712 грн. 15 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 21);
- від 06.01.2023 №6 щодо поставки товару за видатковою накладною від 06.01.2023 №8 на суму 914 290 грн. 68 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 31).
Як вбачається, позивачем було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні, про що свідчать квитанції про реєстрацію, а саме:
- від 14.12.2022 №29 на суму 20 280 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 18-19);
- від 23.12.2022 №47 на суму 919 712 грн. 15 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 22-23);
- від 06.01.2023 №8 на суму 914 290 грн. 68 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 33-34).
Позивач зазначає, що відповідачем лише частково було проведено сплату за поставлений товар на загальну суму 979 969 грн. 19 коп., з урахуванням ПДВ, що підтверджується копіями платіжних інструкцій, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- від 21.12.2022 №5270 на суму 350 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ; призначення платежу: "Оплата за продукти згідно р/ф №СФ-0000556 від 13.12.2022" (а.с. 27);
- від 21.12.2022 №5276 на суму 100 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ; призначення платежу: "Оплата за продукти р/ф №СФ-0000556 від 13.12.2022" (а.с. 28);
- від 03.01.2023 №5367 на суму 450 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ; призначення платежу: "Оплата за продукти згідно р/ф №СФ-0000556 від 13.12.2022"; призначення платежу, з урахуванням листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" від 23.04.2024: "Оплата за продукти згідно рахунку №СФ-0000464 від 28.10.2022 - 158 631 грн. 04 коп., згідно рахунку №СФ-0000497 від 15.11.2022 - 11 399 грн. 77 коп., згідно рахунку №СФ-0000556 від 13.12.2022 - 279 969 грн. 19 коп., ПДВ - 20% 75 000 грн. 00 коп. (а.с. 26, 29);
- від 07.12.2023 №7995 на суму 150 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с. 35).
Матеріали справи містять копії актів звірки взаємних розрахунків, підписаних обома сторонами, а саме:
- за період 01.01.2022 - 31.12.2022, згідно з яким, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.12.2022 складає 570 022 грн. 96 коп. (а.с. 37);
- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, згідно з яким, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.12.2023 складає 874 313 грн. 64 коп. (а.с. 38);
- за 1 квартал 2024, згідно з яким, розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.03.2024 складає 874 313 грн. 64 коп. (а.с. 36).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію від 14.05.2024 №1 щодо сплати заборгованості в розмірі 874 313 грн. 64 коп. (а.с. 39-43).
Як вірно встановлено у додатковому рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальності "Мултипак", як клієнтом, та Адвокатським бюро "Колесніков Лігал" було укладено договір від 07.06.2024 про надання правничої допомоги (надалі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що Адвокатське бюро здійснює захист, представництво, надає інші види правничої допомоги за дорученнями клієнта в межах завдань, проектів, справ, а клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар та компенсує витрати. Терміни "Правова допомога", "Правнича допомога", "Послуги" для цілей Договору є рівнозначними.
Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони визначають порядок обчислення гонорару у додатках додаткових угодах до договору сторони можуть погодити гонорар у спрощеній формі: виставленням Адвокатським об'єднанням та оплатою клієнтом рахунку.
Згідно з пунктом 2.2 Договору, якщо інше не буде погоджено сторонами, гонорар розраховується шляхом множення кількості часу, витраченого на надання послуг на погодинні ставки Адвокатського бюро ("Погодинна оплата"). Для визначення гонорару Адвокатське бюро веде облік часу із мінімальними проміжками 1/10 години (6 хвилин).
Пунктом 2.3 Договору визначено, що Адвокатське бюро включає до погодинної ставки будь-яку роботу, яку виконує в інтересах клієнта, зокрема: вивчення та аналіз документів; дослідження юридичних питань; підготовка документів правового характеру, проведення зустрічей, участь у переговорах, візити до судів, органів влади тощо відрядження за межами населеного пункту; підготовка до участі та участь у судових засіданнях, переговори з клієнтом, його представниками, контрагентами тощо у будь-якій формі (очно, засобами зв'язку тощо).
Договір набирає чинність з дати, яка зазначена датою його підписання. Договір діє до 31 грудня року набрання ним чинності. Якщо до 15 грудня поточного року одна сторона не повідомить іншу сторону про намір припинення договірних відносин. Договір продовжується на кожен наступний календарний рік.
Також сторонами було укладено додаткову угоду від 07.06.2024 до Договору (надалі - Додаткова угода), відповідно до якої:
- клієнт доручає, а адвокатське бюро/адвокат АБ надає клієнту послуги, пов'язані із захистом його прав та/або інтересів, зокрема у суді, порушених ТОВ "Олімпіус Консалт" - покупцем за договором поставки;
- клієнт сплачує судовий збір, надає Адвокатському бюро платіжну інструкцію про його сплату, копії наявних документів та зобов'язується надавати інші документи та інформацію, необхідні для виконання доручення;
- адвокат від імені клієнта підписує заяви по суп. процесуальні заяви тощо, подає/надсилає їх суду, учасникам справи в порядку та строки, визначені процесуальним законом;
- клієнт оплачує гонорари за представництво інтересів у суді в окремих інстанціях. Загальний розмір гонорару складають "фіксований гонорар", а в окремих випадках - "додатковий гонорар";
- "фіксований гонорар": - у суді першої інстанції гонорар встановлюється у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень) грн. (у гонорар включено представництво на стадіях підготовки до розгляду та судового розгляду у суді першої інстанції, зокрема ознайомлення із наданими документами, усні консультації та погодження правової позиції у справі, збір доказів, підготовка проектів письмових документів до поданим позову (якщо необхідно), підготовка проектів та подання заяв по суті (позовної заяви та відповіді на відзив, якщо необхідно), процесуальних заяв та клопотань (якщо необхідно); у гонорар не включено: судовий збір, участь адвоката в очних судових засіданнях)); - у судах апеляційної, касаційної інстанцій - погоджується додатково;
- "додатковий гонорар": - у судах всіх інстанцій - додатковий гонорар встановлюється "як виняток" за наявності додаткових витрат часу, які хоча і можна передбачити, але вони не є звичайними для більшості подібних справ (зміна складу суду, додаткові вимоги суду процесуальна поведінка інших учасників процесу тощо); - для обчислення додаткового гонорару сторони погоджують погодинну ставку - еквівалент 50,00 (п'ятдесят) доларів США в національній валюті за офіційним курсом НБУ на дату виставлення рахунку із заокругленням до 100,00 грн. Облік часу здійснюється в порядку, передбаченому пунктом 2.2. Договору;
- Адвокатське бюро зобов'язується негайно повідомити клієнта про виняткові обставини, і розмір додаткового гонорару не може перевищувати 75% фіксованого гонорару, крім випадків, якщо сторони домовляться про інше;
- виставлення рахунків та порядок оплати: - Адвокатське бюро виставляє рахунки, в яких зазначає розмір гонорару, відомості для ідентифікації доручення, номер справи (за наявності. Клієнт оплачує рахунки протягом 3 банківських днів з дня отримання;
- опис наданих послуг: Адвокатське бюро формує, підписує та подає судам Описи наданих послуг для шлей відшкодування судових витрат.
В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, позивачем надано:
- копію договору від 07.06.2024 про надання правничої допомоги (а.с. 46зворотна сторона-47);
- копію додаткової угоди від 07.06.2024 №01/33854361 до договору про надання правничої допомоги від 07.06.2024 (а.с. 46);
- копію ордеру від 19.06.2024 серії ВЕ №1123210 (а.с. 7);
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.11.2017 серії МК №001256 (а.с. 8);
- копію рахунку від 05.08.2024 №904-2684-24/01на суму 20 000 грн. (а.с. 88);
- копію платіжної інструкції від 05.08.2024 №401223151 на суму 20 000 грн. 00 коп.(а.с. 89);
- копію інформаційного повідомлення від 05.08.2024 №40123151 про зарахування коштів (а.с. 90);
- детальний опис наданих послуг по справі №904/2684/24 (а.с. 91).
В матеріалах справи міститься копія Детального опису наданих послуг по справі №904/2684/24 - клієнт: ТОВ "Мултипак", з якого вбачається, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 07.06.2024 року, додаткової угоди №01/33854361 від 07.06.2024 року Адвокатським бюро "Колєсніков Лігал" надав клієнту наступні послуги:
1) підготовка та подання через е-кабінет позовної заяви включно із усіма необхідними послугами; витрачений час: 11,1 год. (11 год. 6 хв.);
2) підготовка та подання через е-кабінет заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; витрачений час: 0,1 год. (0 год. 6 хв.);
3) підготовка та подання через е-кабінет письмової заяви позивача на заяви відповідача (відзив та заяву про зменшення пені відповідача); витрачений час: 0,9 год.(0 год. 54 хв.)
Всього 12,1 год.
Застереження:
- адвокатське бюро "Колєсніков Лігал" та клієнт погодили фіксований гонорар, який не залежить від кількості годин, судових засідань тощо, які будуть необхідними для представництва інтересів у суді відповідної інстанції;
- кількість годин, які зазначені у цьому Детальному описі є фактичними витратами часу в конкретній справі, що зафіксовані із використанням професійної СRМ-системи та із застосуванням правил обліку часу, визначеного Договором (прим, часові проміжки 1/10 години), виключно для цілей відшкодування витрат на правничу допомогу;
- цей опис не враховує час на підготовку опису, заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу тощо, а також час на інші витрати, пов'язані із договірними відносинами АБ "Колєсніков Лігал" та клієнта, зокрема на постановку, облік та контроль завдань в цій справі, звичайними консультаціями клієнта, в т.ч. щодо порядку розгляду спорів господарським судом, руху справи тощо.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимоги апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мултипак", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", як покупцем, було укладено договір поставки від 16.02.2022 №1/22; на виконання умов якого, позивачем у період з 14.12.2022 по 06.02.2023 (включно) було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 854 282 грн. 83 коп., з урахуванням ПДВ, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними; що відповідачем лише частково було проведено сплату за поставлений товар на загальну суму 979 969 грн. 19 коп., з урахуванням ПДВ, що підтверджується копіями платіжних інструкцій; що залишок заборгованості за поставлений за Договором у спірний період товар складає 874 313 грн. 64 коп. (1 854 282 грн. 83 коп. - 979 969 грн. 19 коп.).
Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині відмови у зменшенні заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені.
Доводи апеляційної скарги щодо зменшення пені, а саме: «…Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024р. з Відповідача стягнуто пеню в сумі 61 133,68 грн. грн. та відмовлено в задоволенні клопотання про зменшення пені від 09.07.2024р. у зв'язку із ненаданням Відповідачем доказів, що порушення зобов'язання за договором сталося з незалежних від відповідача причин (виняткового випадку) та цей випадок є винятковим….
….Отже, Господарським судом Дніпропетровської області в даній справі не взято до уваги, що Позивачем не надавалось доказів негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов'язань у спірних правовідносинах, у зв'язку із чим збитками є лише знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів, позовні вимоги про стягнення яких також заявлені у даній справі та задоволені судом у повному обсязі.
Не враховано суспільну значимість діяльності ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», а саме діяльність Відповідача направлена на поставку продуктів харчування для закладів освіти м. Дніпро, що підтверджено довідкою про укладені договори, та заборгованість останніх, внаслідок затримок в фінансуванні, призвела до заборгованості Відповідача.
На даний час Відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними заявами щодо стягнення зазначеної суми заборгованості, провадження у справі №904/1608/24, 904/1984/24 та 904/1828/24 відкрито.
Зважаючи на викладене, Господарський суд Дніпропетровської області неправомірно відхилив клопотання про зменшення пені від 09.07.2024р. та вбачається підстави застосування п.4 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024р. в частині стягнення пені та ухвалення нового рішення в цій частині...» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Вказане питання вирішується судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження наявності обставин, які б давали суду першої інстатнії можливість застосувати інститут зменшення пені і , відповідно, дійти висновку щодо наявності підстав з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення, у з в'язку з чим відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій.
Доводи скаржника стосовно того, що: «…Ухвалою від 19 лютого 2024 року справу №904/2684/24 віднесено до категорії малозначних та незначної складності, призначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. В подальшому ухвалою від 08.07.2024р. судом відмовлено в задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
09 липня 2024 року Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідно до п.3 ч.3 ст.165 ГПК України визнано позовні вимоги і у суду була можливість застосування ст.75 ГПК України, що зменшує час, необхідний для процесуального розгляду даної справи.
Визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення щодо наданих доказів, які підтверджують такі витрати.
Відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, зокрема, з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені ч 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Зважаючи на викладене, посилання Позивача в позовній заяві на орієнтовний розмір витрат на правничу (правову) допомогу та неврахування судом першої інстанції клопотання Відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу свідчить про порушення принципу співмірності стягнення судових витрат, а також ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України щодо врахування поведінки сторони по справі, з якої стягуються судові витрати…" відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).
В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що:
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;
- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
В матеріалах справи міститься копія Детального опису наданих послуг по справі №904/2684/24 - клієнт: ТОВ "Мултипак", з якого вбачається, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 07.06.2024 року, додаткової угоди №01/33854361 від 07.06.2024 року Адвокатським бюро "Колєсніков Лігал" надав клієнту наступні послуги:
1) підготовка та подання через е-кабінет позовної заяви включно із усіма необхідними послугами; витрачений час: 11,1 год. (11 год. 6 хв.);
2) підготовка та подання через е-кабінет заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; витрачений час: 0,1 год. (0 год. 6 хв.);
3) підготовка та подання через е-кабінет письмової заяви позивача на заяви відповідача (відзив та заяву про зменшення пені відповідача); витрачений час: 0,9 год.(0 год. 54 хв.)
Всього 12,1 год.
Проаналізуваши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просить стягнути відповідні витрати, колегія суддів зазначає, що зміст та обсяг виконаних адвокатом позивача робіт, необхідних для надання правничої допомоги під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, має незначну складність для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію; справа не викликала суспільного інтересу під час її розгляду; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час . У спорах такого характеру судова практика є сталою. Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та ГК України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а отже, підготовка позовної заяви не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Враховуючи вказані вище критерії при визначенні розміру відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача, колегія суддів вважає, що адвокатом позивача не доведено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактичним обсягом виконаних ним робіт (наданих послуг).
Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, обставини, викладені у заяві позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, наданих заявником документів в їх сукупності, а також загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності судових витрат, враховуючи заперечення відповідача та часткове задоволення позову, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мултипак" та стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпус Консалт» витрат на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/2684/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення; додаткове додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 у справі №904/2684/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/2684/24 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 у справі №904/2684/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/2684/24 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 у справі №904/2684/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2024 у справі №904/2684/24 у сумі 3633,60 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Олімпіус Консалт».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 10.02.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя А.Є. Чередко