ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 лютого 2025 року Справа № 902/536/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Коломис В.В.
секретар судового засідання Верещук А.В.
за участю представників сторін:
ініціюючого кредитора: не з'явився
арбітражного керуючого Перепелиці В.В.: Бохана О.С., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА №1536578 від 29.01.2025
інших кредиторів: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" арбітражного керуючого Перепелиці В.В. на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 12.11.24р. суддею Лабунською Т.І. о 13:02 у м.Вінниці, повний текст складено 21.11.24р. у справі № 902/536/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.11.2024 у справі №902/536/24 заяву ТОВ "Трейдленд" від 12.09.2024 про визнання грошових вимог до боржника задоволено.
Визнано грошові вимоги ТОВ "Трейдленд" до ТОВ "Газпостачінвест" у розмірі 6 893 524, 86 грн, з яких: основний борг - 6 260 016,67 грн, у тому числі 1 932 670 грн у вигляді сплаченого авансу та 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу (четверта черга задоволення); 3 % річних - 127 327,06 грн (четверта черга задоволення); інфляційне збільшення - 506 181,13 грн (четверта черга задоволення); а також у розмірі 6 056,00 грн - витрати на сплату судового збору (перша черга задоволення).
Так, суд з врахуванням умов договору від 01.04.2021 №33-ГЗ, додаткової угоди №3 від 14.05.2021 вказав, що ТОВ "Газпостачінвест" усього обсягу природного газу, за який було здійснено попередню оплату, поставлено не було, внаслідок чого непереданим залишився товар на суму 1 932 670,00 грн попередньої оплати, а тому вказана вимога підлягає визнанню.
Щодо вимоги про визнання 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу, суд вказав, що враховуючи укладення сторонами додаткової угоди № 8 до договору купівлі-продажу природного газу від 01.04.2021 № 33-ГЗ, акти приймання - передачі, платіжні доручення наявні в справі, залишок основного боргу у вигляді компенсації різниці вартості природного газу складає: 4 794 348,11 грн - 467 001,44 грн = 4 327 346,67 грн.
При цьому, суд погодився із висновком суду у справі №902/1366/23, що нарахування у розмірі 4 327 346,67 грн, заявлені позивачем до стягнення, не є штрафом в розумінні ст. 549 ЦК України. Крім того, зауважив, що звертаючись до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника, ТОВ “Трейдленд» не просило визнати вимоги у вигляді 4 327 346,67 грн штрафу, в стягненні яких судом було раніше відмовлено судовим рішенням у справі №902/1366/23, а просить визнати вимоги в сумі 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації різниці вартості газу, яка передбачена додатковою угодою № 8 від 19.10.2024. Суд вказав, що фактично грошові вимоги в сумі 4 327 346,67 грн ґрунтуються на невиконаному ТОВ “Газпостачінвест» договірному зобов'язанні компенсувати ТОВ “Трейдленд» різницю у вартості природного газу, а тому прийшов до висновку, що вимоги в сумі 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу підлягають визнанню.
Крім того, зазначив, що 3% річних та інфляційні втрати підлягають визнанню в сумі заявленій ТОВ "Трейдленд".
За наведеного, суд прийшов до висновку, що заява ТОВ "Трейдленд" про визнання грошових вимог до боржника підлягає задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги в розмірі 6 893 524,86 грн - визнанню у повному обсязі, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Не погодившись із винесеною ухвалою, ліквідатор - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" арбітражний керуючий Перепелиця В.В. звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області по справі № 902/536/24 від 12 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким частково визнати грошові вимоги ТОВ "Трейдленд" до ТОВ "Газпостачінвест" у розмірі 2 572 234,19 грн, в наступній черговості: 6 056,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 2 566 178,19 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.
Апелянт не погоджується з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.11.2024 по справі № 902/536/24, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала постановлена за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.04.2024 у справі №902/1366/23, яке набрало законної сили 25.06.2024, зокрема, стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ТОВ "Трейдленд" 1 932 670,00 грн - основного боргу та відмовлено ТОВ "Трейдленд" у стягненні з ТОВ "Газпостачінвест" - 4 327 346,67 грн.
Вважає, що арбітражним керуючим правомірно було відхилено вимоги ТОВ "Трейдленд" про стягнення 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу.
Натомість, суд вказану вимогу ТОВ "Трейдленд" задовольнив, саме зазначена сума (4 327 346,67 грн) та правова природа її виникнення є предметом спору.
Вказує, що предметом спору між ТОВ "Трейдленд" га ТОВ "Газпостачінвест" по справі № 902/1366/23 були договірні зобов'язання, які встановлені в Додатковій угоді № 8 до договору № 33-ГЗ в частині обов'язку ТОВ "Газпостачінвест" компенсувати ТОВ "Трейдленд" різницю у вартості природного газу. Саме цим договірним правовідносинам між сторонами суди надавали правову оцінку та правомірно відмовили ТОВ "Трейдленд" у стягненні з ТОВ "Газпостачінвест" грошових коштів в сумі 4 327 346,67 грн, як компенсацію у різниці вартості природного газу, якщо ТОВ "Трейдленд" вимушений буде придбавати газ за ціною відмінною від 8 грн (в сторону збільшення). Суди правомірно дійшли висновку, що зміст додаткової угоди № 8 від 19.10.2021 до Договору № 33-ГЗ свідчить про те, що передбачені нею фінансові нарахування (4 327 346,67 грн) не пов'язані з зобов'язаннями TOB "Газпостачінвест" за Договором вчинити певну дію (поставити природній газ) та правом ТОВ "Трейдленд" вимагати виконання такого обов'язку.
Отже, умовами Додаткової угоди № 8 від 19.10.2021, сторони встановили зобов'язання щодо компенсації саме штрафних санкцій, розмір яких визначено сумою різниці між цінами законтрактованими та цінами споживання.
Скаржнику, незрозуміло, чому судом встановлено, що умовами Додаткової угоди № 8 від 19.10.2021, сторони встановили зобов'язання у вигляді суми, а не штрафу .
Суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу на вищевказані обставини встановлені в рішенні суду, що набрало законної сили по справі № 902/1366/23, внаслідок чого відбулося постановления оскаржуваної ухвали в порушення ст. 129-1 Конституції України, ч. 4 ст. 75 ГПК України та принципу «res judicata» (остаточності судового рішення).
Вказує, що зміст додаткової угоди № 8 від 19.10.2021 до договору не відповідає вимогам ст. 714 ЦК України, що свідчить про те, що передбачені нею фінансові нарахування не пов'язані з зобов'язаннями ТОВ "Газпостачінвест" за договором вчинити певну дію (поставити природній газ) та правом ТОВ "Трейдленд" вимагати виконання такого обов'язку.
Виходячи з цього, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а вимога ТОВ "Трейдленд" до ТОВ "Газпостачінвест" про стягнення 4 327 346,67 грн - відхиленню.
Крім того, звертає увагу, що за наявності підстав для задоволення вимоги ТОВ "Трейдленд" в сумі 4 327 346,67 грн, яка (вимога) визначена умовами додаткової угоди № 8 від 19.10.2021 до договору № 33-ГЗ та зазначена в рішенні суду, що набрало законної сили по справі № 902/1366/23, саме як штрафна санкція/штраф, вона підлягає віднесенню до шостої черги, згідно вимог ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Однак, судом першої інстанції в порушення вимог ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, вимога ТОВ "Трейдленд" в сумі 4 327 346,67 грн була віднесена до четвертої черги.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу вимог ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.
В судове засідання з'явився представник скаржника, який надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області по справі № 902/536/24 від 12 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким частково визнати грошові вимоги ТОВ "Трейдленд" до ТОВ "Газпостачінвест" у розмірі 2 572 234,19 грн, в наступній черговості: 6 056,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; 2 566 178,19 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство не з'явилися про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь та належним чином, ухвала про відкриття апеляційного провадження та призначення скарги до розгляду від 23.12.2024 надіслана до їх електронних кабінетів.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
08.05.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (в подальшому - ТОВ "Оператор ГТС України) № вих-24-6734 від 03.05.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Газпостачінвест".
Ухвалою від 11.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Газпостачінвест". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Перепелицю В.П. Призначено попереднє засідання у справі на 24.07.2024.
Ухвалою суду від 24.07.2024 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна Перепелицею В.В. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Газпостачінвест" та призначено справу до розгляду в підсумковому судовому засіданні на 26.09.2024.
13.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Трейдленд" надійшла заява від 12.09.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 6 893 524,86 грн.
25.09.2024 на адресу суду від арбітражного керуючого Перепелиці В.В. надійшло клопотання від 20.09.2024 про припинення процедури розпорядження майном, визнання ТОВ "Газпостачінвест" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Перепелиці В.В. та клопотання від 25.09.2024 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ДП "ТОВ "Газпостачінвест" за період з 11.06.2024 по 25.09.2024 в розмірі 85 371,48 грн. до якого додано вказаний звіт.
25.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Оператор Енергії" надійшла заява від 25.09.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 3 522 395,51 грн.
30.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Оператор Енергії" надійшла заява про уточнення кредиторських вимог, згідно якої просить визнати вимоги в сумі 3 398 545,25 грн.
13.09.2024 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "Трейдленд" надійшла заява від 12.09.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 6 893 524,86 грн.
Заява ТОВ "Трейдленд" мотивована тим, що 01.04.2021 між ТОВ "Трейдленд" (Споживач) та ТОВ "Газпостачінвест" (Постачальник) укладено договір постачання природного газу №33-ГЗ, предметом якого визначено зобов'язання Постачальника поставити Споживачу у 2021 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених Договором.
Між Споживачем та Постачальником укладено додаткові угоди до Договору № 3, № 4, № 5, № 8.
ТОВ "Трейдленд" на виконання умов п. 3.1, 3.5 Договору здійснювалась попередня оплата вартості природного газу (платіжні інструкції № 739 від 03.06.2021 на суму 10 000,00 грн; № 829 від 25.06.2021 на суму 30 000,00 грн; № 998 від 26.07.2021 на суму 30 000,00 грн; № 1179 від 02.09.2021 на суму 41 690,00 грн; платіжні доручення № 1296 від 23.09.2021 на суму 100 000,00 грн та № 1335 від 29.09.2021 на суму 300 000,00 грн), а також послуг замовленої потужності (платіжні інструкції № 740 від 03.06.2021; № 872 від 02.07.2021; № 1043 від 03.08.2021; № 1180 від 02.09.2021).
Також на виконання вимог додаткової угоди № 3 від 14.05.2021 ТОВ "Трейдленд" сплачено 1 600 000,00 грн попередньої оплати в рахунок майбутніх поставок природного газу в період з жовтня 2021 по березень 2022 (платіжні доручення № 649, № 650, № 651, № 652 та № 653 від 17.05.2021).
Однак ТОВ “Газпостачінвест» усього обсягу природного газу, за який було здійснено попередню оплату, поставлено не було, внаслідок чого непереданим залишився товар на суму 1 932 670,00 грн попередньої оплати.
Умовами Договору та додаткової угоди № 3 від 14.05.2021 визначено кінцевий строк постачання природного газу ТОВ “Трейдленд» за Договором - березень 2022.
Враховуючи наведене, у ТОВ “Газпостачінвест» виникло зобов'язання з повернення 1 932 670,00 грн попередньої оплати з 01.04.2022.
Оскільки зобов'язання з повернення попередньої оплати за Договором у ТОВ “Газпостачінвест» в сумі 1 932 670,00 грн. виникло з 01.04.2022 та наразі залишається невиконаним, ТОВ “Трейдленд» були здійснені нарахування процентів річних та інфляційних втрат за період з 01.04.2022 по 10.06.2024 (до дня, що передує дню відкриття провадження у даній справі про банкрутство), які становлять: 3% річних - 127 327,06 грн, інфляційне збільшення - 506 181,13 грн.
Також, як було зазначено вище 19.10.2021 між ТОВ "Трейдленд" та ТОВ “Газпостачінвест» було укладено Додаткову угоду № 8 до Договору № 33-ГЗ.
Передумовою укладання вказаної додаткової угоди стало те, що ТОВ “Газпостачінвест» всупереч раніше взятих на себе зобов'язань за Договором та з незалежних від ТОВ “Трейдленд» причин втратило можливість виконати відповідні зобов'язання з поставки останньому природного газу за ціною та в обсягах, раніше погоджених сторонами.
Враховуючи те, що за ініціативою саме ТОВ “Газпостачінвест» ТОВ “Трейдленд» здійснило попередню оплату вартості природного газу, який мав бути поставлений за фіксованою вартістю, на що правомірно розраховувало ТОВ “Трейдленд», сторони дійшли взаємної згоди про те, що ТОВ “Газпостачінвест» компенсує ТОВ “Трейдленд» різницю між цінами, законтрактованими у додатковій угоді № 3 від 14.05.2021, та цінами споживання за період постачання природного газу ТОВ “Трейдленд» іншим Постачальником, протягом 5-ти(п'яти) робочих днів з дати отримання рахунку.
Таким чином, умови Додаткової угоди № 8 до Договору №33-ГЗ в частині обов'язку ТОВ “Газпостачінвест» компенсувати ТОВ “Трейдленд» різницю у вартості природного газу є проявом спільного волевиявлення обох сторін та мають бути належним чином виконані.
19.10.2021 між ТОВ “Трейдленд» як споживачем та ТОВ “Вінницягаззбут» як Постачальником укладено договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-9595-21 від 19.10.2021, предметом якого визначено зобов'язання Постачальника передати у власність споживача у 2021 році природний газ.
На виконання умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-9595-21 від 19.10.2021 ТОВ На виконання умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-9595-21 від 19.10.2021 ТОВ “Вінницягаззбут» було поставлено ТОВ “Трейдленд» природний газ, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу в обсязі 127 284,21788 м.куб. на суму 5 812 684,83 грн.
Враховуючи вищевикладене, у ТОВ “Газпостачінвест» виникло зобов'язання з компенсації ТОВ “Трейдленд» різниці у вартості природного газу в наступному розмірі: 4 794 348,11 грн.
Платіжними дорученнями № 1276 від 06.01.2022, №1280 від 11.01.2022, № 1562 від 22.09.2022, платіжними інструкціями № 1581 від 06.10.2022 та № 1619 від 10.11.2022 ТОВ “Газпостачінвест» частково погасило ТОВ “Трейдленд» суму належної компенсації, а саме сплатило разом 467 001,44 грн.
Таким чином на дату подання цієї заяви залишок основного боргу у вигляді компенсації різниці вартості природного газу складає: 4 794 348,11 грн - 467 001,44 грн = 4 327 346,67 грн.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор просить визнати кредиторські вимоги до боржника в сумі 6 893 524,86 грн, із яких: основний борг - 6 260 016,67 грн, у т.ч. 1 932 670,00 грн у вигляді сплаченого авансу та 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу; 3% річних - 127 327,06 грн; інфляційне збільшення - 506 181,13 грн.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Перепелиці В.В. від 23.09.2024 ним визнаються грошові вимоги ТОВ "Трейдленд" частково в сумі 2 566 178,19 грн. Вимогу щодо стягнення 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації різниці вартості природного газу не визнає, оскільки рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.04.2024 у справі №902/1366/23, яке набрало законної сили 25.06.2024, відмовлено ТОВ "Трейдленд" у стягненні з ТОВ "Газпостачінвест" 4 327 346,67 грн.
В додаткових поясненнях ТОВ "Трейдленд" від 08.11.2024 останнє вказує, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1366/23 за позовом ТОВ “Трейдленд» до ТОВ “Газпостачінвест» про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 33-Г3 від 01.04.2021.
Предметом позовних вимог у вказаній справі було стягнення: 1932670.00 грн - сплаченого позивачем авансу: 646214,79 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів: 118342,94 грн - 3% річних та 4327346,67 грн - штрафу.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, вказаний позов було задоволено частково, зокрема, в частині позовних вимог про стягнення 4327346,67 грн. штрафу судом було відмовлено з огляду на те, що відповідні нарахування, заявлені позивачем до стягнення, не є штрафом в розумінні ст.549 ЦК України.
При цьому ТОВ "Трейдленд" наголошує, що звертаючись до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство, ТОВ “Трейдленд» не просило визнати вимоги у вигляді 4327346,67 грн штрафу, в стягненні яких судом було раніше відмовлено судовим рішенням у справі № 902/1366/23. З огляду на досягнуті сторонами домовленості в Договорі, з урахуванням Додаткової угоди № 8, грошові вимоги в сумі 4 327 346,67 грн ґрунтуються на невиконаному ТОВ “Газпостачінвест» договірному зобов'язанні компенсувати ТОВ "Трейдленд" різницю у вартості природного газу.
На переконання ТОВ "Трейдленд" при розгляді судом заяви останнього з грошовими вимогами до боржника має бути надана оцінка дійсним зобов'язанням сторін за Договором постачання природного газу №33-Г3 від 01.04.2021, ступінь їх виконання тощо, тоді як судові рішення у справі № 902/1366/23 не мають преюдиційного характеру та повинні оцінюватись (у т.ч. враховуючи предмет позовних вимог) лише як один з доказів наявності правовідносин між сторонами, що вносить у них ясність та визначеність в межах конкретних позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, умови Додаткової угоди № 8 до Договору №33-Г3 в частині обов'язку ТОВ “Газпостачінвест» компенсувати ТОВ “Трейдленд» різницю у вартості природного газу є проявом спільного волевиявлення обох сторін та мають бути належним чином виконані.
Ухвалою суду від 22.10.2024 судове засідання у справі № 902/536/24 призначено на 04.11.2024. Крім того, вказаною ухвалою призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.11.2024 заяву ТОВ "Трейдленд" від 12.09.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 6 893 524,86 грн.; клопотання арбітражного керуючого Перепелиці В.В. від 20.09.2024 про припинення процедури розпорядження майном, визнання ТОВ "Газпостачінвест" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Перепелиці В.В.; клопотання арбітражного керуючого Перепелиці В.В. від 25.09.2024 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ДП "ТОВ "Газпостачінвест" за період з 11.06.2024 по 25.09.2024 в розмірі 85 371,48 грн; заяву ТОВ "Оператор Енергії" від 25.09.2024 про визнання грошових вимог до боржника, з урахуванням уточнення від 30.09.2024.
Ухвалою суду від 04.11.2024 визнано грошові вимоги ТОВ "Оператор Енергії" та оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 902/536/24 до 12.11.2024.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.11.2024 у справі №902/536/24 заяву ТОВ "Трейдленд" від 12.09.2024 про визнання грошових вимог до боржника задоволено.
Визнано грошові вимоги ТОВ "Трейдленд" до ТОВ "Газпостачінвест" у розмірі 6 893 524, 86 грн, з яких: основний борг - 6 260 016,67 грн, у тому числі 1 932 670 грн у вигляді сплаченого авансу та 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу (четверта черга задоволення); 3 % річних - 127 327,06 грн (четверта черга задоволення); інфляційне збільшення - 506 181,13 грн (четверта черга задоволення); а також у розмірі 6 056,00 грн - витрати на сплату судового збору (перша черга задоволення).
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
У ч.1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як убачається із матеріалів справи, оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 12.06.2024, останнім днем встановленого законом строку на подання заяви про визнання кредиторських вимог до боржника є 12.07.2024, як наслідок - заява ТОВ "Трейдленд", яка надійшла до суду 12.09.2024, є такою, що подана з пропуском встановленого законом строку.
Ч. 3 ст. 45 КУзПБ встановлені вимоги до змісту заяви кредитора, зокрема передбачено, що до заяви в обов'язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Згідно із ч. 4 ст. 45 КУзПБ визначено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
За приписами ч. 5 ст. 45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (ч.6 ст. 45 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання можуть брати участь із правом дорадчого голосу у зборах кредиторів боржника.
Крім того, суд у цій справі враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство .
Так, за змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 у справі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі №913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Щодо вимоги про визнання основного боргу у вигляді сплаченого авансу в сумі 1 932 670,00 грн колегія суддів вказує таке.
01.04.2021 між ТОВ "Трейдленд" (Споживач) та ТОВ "Газпостачінвест" (Постачальник) укладено договір постачання природного газу №33-ГЗ, предметом якого визначено зобов'язання Постачальника поставити Споживачу у 2021 році природний газ, в обсягах і порядку, передбачених Договором.
На виконання умов п.3.1, 3.5 Договору ТОВ "Трейдленд" здійснювалась попередня оплата вартості природного газу (платіжні інструкції № 739 від 03.06.2021 на суму 10 000,00 грн; № 829 від 25.06.2021 на суму 30 000,00 грн; № 998 від 26.07.2021 на суму 30 000,00 грн; № 1179 від 02.09.2021 на суму 41 690,00 грн; платіжні доручення № 1296 від 23.09.2021 на суму 100 000,00 грн та № 1335 від 29.09.2021 на суму 300 000,00 грн), а також послуг замовленої потужності (платіжні інструкції № 740 від 03.06.2021; № 872 від 02.07.2021; № 1043 від 03.08.2021; № 1180 від 02.09.2021).
Також на виконання вимог додаткової угоди № 3 від 14.05.2021 ТОВ "Трейдленд" сплачено 1 600 000,00 грн попередньої оплати в рахунок майбутніх поставок природного газу в період з жовтня 2021 року по березень 2022 (платіжні доручення № 649, № 650, № 651, №652 та № 653 від 17.05.2021).
Однак ТОВ "Газпостачінвест" усього обсягу природного газу, за який було здійснено попередню оплату, поставлено не було, внаслідок чого непереданим залишився товар на суму 1 932 670,00 грн попередньої оплати.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ТОВ "Трейдленд" в частині визнання основного бору у сумі 1 932 670,00 грн у вигляді сплаченого авансу підлягають визнанню.
Щодо вимоги про визнання 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу слід зазначити наступне.
Як убачається із матеріалів справи, 19.10.2021 ТОВ "Газпостачінвест" та ТОВ "Трейдленд" укладено додаткову угоду № 8 до договору купівлі-продажу природного газу від 01.04.2021 № 33-ГЗ, відповідно до якої:
- сторони дійшли взаємної згоди, що у зв'язку з обставинами, що склалися у Продавця, Покупцю тимчасово буде проводитись постачання природного газу іншим Постачальником;
- на виконання умов Договору №33-13 від 01.04.2021, додаткової угоди №3 від 14.05.2021, ТОВ “Газпостачінвест» зобов'язується компенсувати у вигляді штрафних санкцій суму, рівнозначну різниці між цінами законтрактованими у вищезазначеній додатковій угоді та цінами споживання за період постачання природного газу іншим Постачальником, протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з дати отримання рахунку;
- форму перерахування коштів визначає Покупець з врахуванням всіх можливих супутніх витрат, пов'язаних з перерахунком;
- Продавець відповідає за виконання усіх інших обов'язків, не передбачених даною додатковою угодою, Продавця, за Договором №33-Г3 від 01.04.2021, додаткової угоди №3 від 14.05.2021, іншим Постачальником, як за свої власні;
- Сторони дійшли згоди, внести зміни до п.10.1 Договору та викласти його у наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 квітня 2022 року, а в частині невиконаних зобов'язань до їх повного виконання.";
Дана додаткова угода діє до дати переведення Покупця Продавцем на Інформаційну платформу Оператора ГТС України.
Таким чином, оскільки ТОВ "Газпостачінвест" не змогло постачати природний газ, ТОВ "Трейдленд" закупило газ у ТОВ "Вінницягаз" в обсязі 127 284,21788 м.куб.на суму 5 812 684,83 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:
-№ЗВІ81022274 від 31.10.2021 на суму 296,87 грн за жовтень 2021 в обсязі 7,88 м.куб.;
-№ЗВІ81022767 від 30.11.2021 на суму 606472,79 грн за листопад 2021 в обсязі 16097,96 м.куб.;
-№ЗВІ81025136 від 31.12.2021 на суму 1518119,56 грн за грудень 2021 в обсязі 40296,33 м.куб.;
-№ЗВІ82000398 від 31.01.2022 на суму 2548484,62 грн за січень 2022 в обсязі 43939,39 м.куб.;
-№ЗВІ82002232 від 28.02.2022 на суму 1118438,95 грн за лютий 2022 в обсязі 26525,99 м.куб.;
-№ЗВІ82004367 від 31.03.2022 на суму 20872,04 грн за березень 2022 в обсязі 424,54 м.куб.,
Платіжними дорученнями № 1276 від 06.01.2022, № 1280 від 11.01.2022, № 1562 від 22.09.2022, платіжними інструкціями № 1581 від 06.10.2022 та № 1619 від 10.11.2022 ТОВ “Газпостачінвест» частково погасило ТОВ “Трейдленд» суму належної компенсації, а саме сплатило разом 467 001,44 грн.
Таким чином залишок основного боргу у вигляді компенсації різниці вартості природного газу складає: 4 327 346,67 грн (4 794 348,11 грн - 467 001,44 грн).
Щодо доводів скаржника про наявність рішення Господарського суду Вінницької області від 22.04.2024 у справі 902/1366/23 як на преюдиційну обставину на підставу для відмови у визнанні 4 327 346,67 грн компенсації у різниці вартості природного газу, суд зауважує наступне.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 позов ТОВ "Трейдленд" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Газпостачінвест" на користь ТОВ "Трейдленд" 1932670,00 грн - основного боргу, 410818,45 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 89432,32 грн - 3% річних та 29195,05 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 235396,34 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 28910,62 грн - 3% річних та 4327346,67 грн - штрафу - відмовлено.
Колегія суддів зауважує, що зокрема, в частині стягнення 4 327 346,67 грн штрафу судом було відмовлено з огляду на те, що відповідні нарахування, заявлені позивачем до стягнення, не є штрафом в розумінні ст. 549 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 873/10/22, у питанні підстав виникнення зобов'язальних правовідносин суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-2491цс15 та в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 914/1033/17, від 11.05.2018 у справі № 914/1487/17, від 15.05.2018 у справі № 921/412/17-г/7, від 24.10.2018 у справі № 308/8645 15 цс, від 05.12.2018 у справі № 589/2800/15-ц, відповідно до яких:
- за своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб: за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, шо існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду; рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність:
- за змістом статті 11 ЦК України зобов'язальні правовідносини виникають з актів цивільного законодавства, а рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
Як вбачається зі змісту додаткової угоди № 8 від 19.10.2021 “Газпостачінвест» зобов'язується компенсувати у вигляді штрафних санкцій суму, рівнозначну різниці між цінами законтрактованими у вищезазначеній додатковій угоді та цінами споживання за період постачання природного газу іншим Постачальником, протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з дати отримання рахунку.
Колегія суддів зауважує, що правова природа вказаного зобов'язання має визначатися з огляду на його зміст, а не назву.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ч.1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір постачання природного газу № 22-ГЗ від 01.04.2021, в тому рахунку і додаткова угода № 8 від 19.10.2021 є чинними на даний час, ніким не оскаржені та не визнані в судовому порядку недійсними, а тому підлягають виконанню сторонами.
Тобто, фактично грошові вимоги в сумі 4 327 346,67 грн ґрунтуються на невиконаному ТОВ “Газпостачінвест» договірному зобов'язанні компенсувати ТОВ “Трейдленд» різницю у вартості природного газу, а тому судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що сума 4 327 346,67 грн не є штрафом в розумінні ст. 549 ЦК України. При цьому, звертаючись до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника, ТОВ “Трейдленд» і не просило визнати вимоги у вигляді 4 327 346,67 грн штрафу, в стягненні яких судом було раніше відмовлено судовим рішенням у справі № 902/1366/23, а просить визнати вимоги в сумі 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації різниці вартості газу, яка передбачена додатковою угодою № 8 від 19.10.2024.
За наведеного, на переконання суду апеляційної інстанції помилковим є твердження скаржника про необхідність віднесення вказаної суми, як штрафу до шостої черги згідно ст. 64 КУзПБ у разі її визнання.
Таким чином, вимоги в сумі 4 327 346,67 грн у вигляді компенсації у різниці вартості природного газу підлягають визнанню судом.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості процентів річних в сумі 127 327,06 грн та інфляційних втрат в сумі 506 181,13 грн за період з 01.04.2022 по 10.06.2024 суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки зобов'язання з повернення попередньої оплати за Договором у ТОВ “Газпостачінвест» в сумі 1 932 670,00 грн виникло з 01.04.2022 та залишається невиконаним, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ “Трейдленд» правомірно нараховано 3% річних та інфляційні втрати за період з 01.04.2022 по 10.06.2024.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360", колегія суддів вважає його правильним та арифметично вірним, а тому погоджується із судом першої інстанції, що 3% річних та інфляційні втрати підлягають визнанню в сумі заявленій ТОВ "Трейдленд".
Враховуючи наведене та встановлені обставини справи колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення заяви ТОВ "Трейдленд" про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/536/24 в повному обсязі в розмірі 6 893 524,86 грн без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та визнання вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ліквідатора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачінвест" арбітражного керуючого Перепелиці В.В. на ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.11.24 у справі № 902/536/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.11.24 у справі № 902/536/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
4. Матеріали оскарження ухвали у справі № 902/536/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "10" лютого 2025 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.