ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 915/576/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії Південна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Харків
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року, м. Миколаїв, суддя Мавродієва М.В., повний текст рішення складено та підписано 23.09.2024 року
у справі №915/576/24
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», м. Миколаїв
про стягнення 71 880 грн.72 коп.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
У травні 2024 року Акціонерне товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Харків звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" 71 880 грн.72 коп.- збору за зберігання вантажу.
Підставою позову позивачем зазначено, що 26.06.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за №8211375 (40-14291113/2020-0001).
Відповідач на станції Кременчук проводить навантаження вантажу на під'їзній колії згідно договору про подачу та збирання вагонів №П/М-2114 від 11.02.2021. Відповідно до п.6 цього договору, загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзду колію однією групою, становить не більше 14 одиниць, здача вагонів проводиться на місцях завантаження, вивантаження. Відповідачем надано електронне замовлення про надання окремих послуг №14291113/2023-0015 від 26.09.2023 до договору, на яке перевізником в подальшому було надане повідомлення замовнику про умови надання окремих послуг від 27.09.2023 - дозвіл №02-07/372 щодо погодження організації накопичення вагонів на станції накопичення Кременчук максимальною кількістю 54 вагона. Для проведення навантаження та подальшої організації накопичення вагонів надана заявка Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон», м. Миколаїв на накопичення вагонів №184/132/2-23 від 24.10.2023 щодо замовлення накопичення вагонів.
Позивач вказує, що для забезпечення заявки відповідача, 23.10.2023 на станцію Кременчук Південної залізниці 22.10.2023 о 07 год.58хв. під навантаження вантажу зерно кукурудзи маршрутною відправкою прибули 45 порожніх власних вагонів (власник Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон»). В подальшому проводилось подавання вагонів під завантаження окремими групами згідно умов договору №П/М-2114. Після навантаження та накопичення групи 45 вагонів (власник Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон») на коліях загального користування станції відправлення Кременчук регіональної філії Південна залізниця вантажовідправником Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» була оформлена накладна №44947042 від 25.10.2023 на відправлення цієї групи вагонів призначенням на станцію 402000 Чорноморськ-Порт регіональної філії Одеська залізниця, вантаж був прийнятий до перевезення.
Працівниками позивача станції Полтава (станція оформлення перевізних документів на вагони, навантажені по станції Кременчук) 26.10.2023 були сформовані накопичувальні картки форми ФДУ-92 №№26101423, 26101424, 26101425 та нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 59 900 грн. 60 коп. (без ПДВ). Вищезазначені накопичувальні картки були направлені відповідачу для накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП), але відповідачем було ініційовано виготовлення паперової версії документів, які в подальшому були підписані із зауваженнями. Відповідач заперечує проти нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, про що зробив відмітку: «З нарахуванням не згодні». Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до додатків 1-4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом.
Вказівкою №ЦМ-13/4046 від 27.11.2023 Департамент комерційної роботи АТ Укрзалізниця повідомив про наступне: при здійснені накопичення вагонів на коліях станції відправлення до маршрутного поїзда (згідно з додатками 1-4 до договору про надання послуг) відсутність локомотива залізниці для збирання наступної групи вагонів з під'їзної колії здійснює безпосередній вплив, а саме, збільшує загальний час знаходження на станційних коліях попередніх груп вагонів, які вже забрані та знаходяться під накопиченням в очікуванні приймання останнього вагону перевізником. Тому позивач зазначає, що при нарахуванні необхідних платежів та зборів, пов'язаних з наданням послуги з накопичення вагонів, відсутність локомотива, засвідчена актом загальної форми ГУ-23, є підставою для виключення часу, протягом якого залізниця не мала можливості виконати маневри через відсутність локомотива, з загального часу користування вагонами, що накопичуються та очікують збирання з під'їзної колії. На підставі вказівки №ЦМ-13/4046 від 27.11.2023 при обліку часу для нарахування збору за зберігання вантажу позивачем був виключений час затримки вагонів у зв'язку з відсутністю локомотива позивача на станції Кременчук, що засвідчено актами загальної форми ГУ-23 від 24.10.2023 №14837, від 25.10.2023 №14931, від 25.10.2023 №14853, від 25.10.2023 №14914, від 25.10.2023 №14899, від 25.10.2023 №14915;
Позивач вважає, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати додаткового збору - за зберігання вантажу, унормованого Правилами та договором. При цьому, зазначає, що судом першої інстанції було помилково об'єднано та ототожнено дві різні послуги в одну послугу: накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на станційних коліях, тобто, коліях загального користування, на підставі укладеного із перевізником договору) та зберігання вантажу (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажу, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевізного документу - накладної відправником, відповідно до Правил №644. Також, позивач вказує, що збір за зберігання вантажу правомірно нарахований ним за час, коли вагони з вантажем знаходилися на коліях загального користування (коліях станції), без документів на перевезення (накладної), які зобов'язаний надати відповідач і з причин, незалежних від залізниці.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 (суддя Мавродієва М.В.) у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виснував про те, що підстави для нарахування збору відповідачу за зберігання вантажу відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити. Разом з тим, щодо застосування строку позовної давності, заявленого відповідачем, суд зазначив, що позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Відтак, за висновками суду, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Отже, суд першої інстанції, врахувавши те, що позовні вимоги залізниці не потребують задоволення, зазначив, що заява про застосування строків позовної даності у даному разі судом до уваги не приймається.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», м. Миколаїв задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на встановлені судом першої інстанції правовідносини між сторонами, зазначив, що умовами договору № 8211375 було чітко визначений обов'язок відповідача сплачувати додаткові збори, в даному випадку - збір за зберігання вантажу. Розмір даного збору визначається пунктом 2.1 розділу ІІІ збірника Тарифів на перевезення вантажу залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги - збір за зберігання нараховується за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тону - при зберіганні вантажу у вагоні.
При виконанні договору №8211375, пунктом 1.1 якого передбачено надання всіх необхідних для замовника послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажу, сторони використовують Правила перевезення вантажу, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, а звідси слідує, що використовують, в тому числі, Правила зберігання вантажу, затвердженні цим же наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, без виконання вимог яких неможливе надання замовнику послуг з перевезення вантажу.
Отже, скаржник вважає, що надання послуг і виконання вимог договору № 8211375 неможливе без виконання Правил перевезення вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 і які об'єднують в собі всі Правила по наданню послуг з організації перевезення вантажів, в тому числі Правила зберігання вантажів.
При цьому скаржник фактично повторив доводи своєї позовної заяви щодо того, що вважає, що у даному випадку судом першої інстанції було помилково об'єднано та ототожнено дві різні послуги в одну послугу: накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на станційних коліях, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного із перевізником договору) та зберігання вантажу (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажу, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевізного документу - накладної відправником, відповідно до правил №644). На підставі викладеного, скаржник повторив, що збір за зберігання вантажу правомірно нарахований за час, коли вагони з вантажем знаходилися на коліях загального користування (коліях станції), без документів на перевезення (накладної), які зобов'язаний надати відповідач і з причин, не залежних від залізниці.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: Регіональної філії «Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
21.11.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», м. Миколаїв надійшов відзив (вх. №3974/24/Д1), у якому відповідач просить суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків відмовити, рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 залишити без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.
Зокрема, у відзиві відповідач, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини справи, наголосив, що на сьогоднішній день вже сформована єдина правозастосовча практика Верховного суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (висновок Верховного суду від 01.02.2024 по справі №915/305/22, від 09.04.2024 по справі №915/5/23). Предметом цих справ є правовідносини з накопичення маршрутного потягу на підставі додатків 1-4 Умов організації накопичення вагонів до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 25.02.2020 та нарахування збору за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного потягу.
Так, відповідач вказує, що пунктом 13.1 договору передбачено, що у випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші, ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору. Відповідно до п.1 додатків №1-4 до договору умови організації накопичення вагонів на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Відтак, відповідач стверджує, що процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку/перебування вагонів з вантажем на певний час на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзда, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем спеціального договору та розробила спеціальний Тариф що кореспондується предмету послуги (п. 9.1 додатку 1-4). Умови спеціального договору мають переважну силу над умовами договору та загальних умов перевезень.
Відповідно до п. 8 додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23. Отже, сторонами в договірному порядку встановлено що акт форми ГУ-23 підтверджує час надання спеціальної договірної послуги - накопичення вагонів з вантажем, чому кореспондується відповідна плата обумовлена додатком 1-4.
Також, відповідач вказує, що позивач, який, не враховуючи запропоновані ним же умови договору, трактує загальні підстави, визначені для укладення актів загальної форми ГУ-23 (може бути), на свою користь, незважаючи на те, що у даному випадку акт зазначеної форми не є документом, що засвідчує вину вантажовідправника, тобто відповідача, стосовно затримки вагонів. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у додатку №1-4 до договору «Умови накопичення вагонів», а тому, відсутня протиправна поведінка або вина когось із сторін, оскільки ними належним чином виконувались умови договору.
Відповідач просить суд звернути увагу на те, що п. 9.2, 9.3 додатку №1-4 до договору застосовується «на шляху прямування» (перевезення) а накопичення маршрутного потягу (9.1. додатку №1-4 до договору) відбувається на загальних коліях, коли маршрутний потяг ще не прийнято до перевезення залізницею (перевізні документи - накладна ще не складена).
Також, відповідач вказує, що в даному випадку часовий проміжок послуги «накопичення вагонів з вантажем» та нарахованого збору за зберігання вантажу є ідентичними і завершуються моментом подання Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством «НІБУЛОН» накладних на маршрутний потяг 24.01.2024. Отже враховуючи що «на шляху прямування», тобто, саме перевезення можливе виключно після надання перевізного документу (накладної) то посилання позивача на п.9.2, 9.3 додатку 1-4 нерелевантне часовому періоду спірних правовідносин, оскільки спірний платіж нараховано за події, які відбувались «до» моменту подання накладних, а не «після».
Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 328 000 грн. 00 коп.).
В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову.
Судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа №915/576/24 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 71 880 грн. 72 коп.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 є правомірним та таким, що не потребує скасування, виходячи з наступного.
Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
26.06.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством «Нібулон», м. Миколаїв в порядку, встановленому ст.634 Цивільного кодексу України, шляхом накладення електронного цифрового підпис, направлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору №40-14291113/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
26.06.2020 Акціонерним товариством «Українська залізниця» направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення договору №40-14291113/2020-0001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, яким позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Нібулон» пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496 та платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.
Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин, як номер договору.
Згідно п.1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного сторонами 26.06.2020 (в редакції, що оприлюднено 29.09.2023 та яка вводиться в дію 01.10.2023) (далі - договір) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі-послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п.1.2 договору, при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);
- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);
- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);
- Правила приймання вантажів до перевезення, затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила приймання вантажів до перевезення);
- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами);
- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);
- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС);
- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Відповідно до п.1.3 договору, наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:
- ЕПД - електронний перевізний документ;
- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;
- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, інші;
- послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються перевізником замовнику згідно з договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки замовника.
Відповідно до п.1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Згідно з п.2.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.4);
- відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.2.1.5);
- у строки, встановлені розд.4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п.2.1.7);
Відповідно до п.2.3 договору перевізник зобов'язаний, зокрема:
- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2);
- складати документи, передбачені п.1.3, 1.4 та розд.4 договору щодо нарахування сум платежів (п.2.3.5).
Відповідно до п.3.1 договору, розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів.
За умовами п.14 договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
- Додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами";
- Додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів".
Відповідно п.14.1 договору, у випадку, якщо додатками до договору визначені умови інші, ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Договір №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, додаток №1-4 до договору, який є невід'ємною частиною останнього.
Відповідно до п.1 додатку №1-4 до договору "Умови накопичення вагонів" (надалі - додаток), на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними проїздами або контейнерними проїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Згідно п.2 додатку, станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Відповідно до п.3 додатку, для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Згідно п.4 додатку, в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п.5 додатку, на станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Згідно п.6 додатку, початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.
Відповідно до п.7 додатку, часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником.
Згідно п.8 додатку, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.9 додатку, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);
- за затримку вагонів замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з збірником тарифів та правилами перевезення вантажів (п.9.2);
- за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно зі Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів, п.3.4. договору (п.9.3).
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується.
Відповідно до п.10 додатку, нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Також в матеріалах справи містяться накопичувальні картки форми ФДУ-92 №26101423, №26101424, №26101425 від 26.10.2023, накладна №44947042 від 25.10.2023.
Як вже зазначалося вище за текстом постанови, для забезпечення заявки на 23.10.2023 вантажоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Нібулон» на станцію Кременчук Південної залізниці 22.10.2023 о 07год. 58хв. під навантаження вантажу зерно кукурудзи маршрутною відправкою прибули 45 порожніх власних вагонів (власник ТОВ СП Нібулон) №№58515917, 95407631, 95411310, 95931531, 98208622, 95557849, 95605762, 95606364, 98214158, 58516188, 58516063, 58516196, 58516089, 58515776, 95932216, 95407623, 95931655, 98214398, 58507963, 98214067, 98214166, 95410288, 95932141, 58515206, 58507856, 95410551, 95412128, 98208739, 95931986, 95606307, 58515933, 58515065, 58507906, 98208663, 95931689, 95411773, 58515040, 58507997, 98214372, 95932034, 98214380, 98208531, 98208606, 95931507, 98214091.
Далі проводилось подавання вагонів під навантаження окремими групами згідно умов договору №П/М-2114.
Після навантаження кожна група вагонів виставлялись з під'їзної колії та була затримана на станційних коліях в очікуванні накопичення маршруту та оформлення відповідачем накладної.
Перша партія з 8 вагонів №№58515917, 95407631, 95411310, 95557849, 95605762, 95606364, 95931531, 98208622 подана під навантаження 23.10.2023 о 22:00 год., про що складено пам'ятку ГУ-45 №262. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14773.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії відповідача, про що складена пам'ятка про збирання вагонів о 17:00 год форми ГУ-45 №251 від 24.10.2023. Для підписання пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14840. Вказані вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту.
На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин, що залежить від вантажовласника Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Нібулон» було складено акт загальної форми ГУ-23 №14837 від 24.10.2023 о 17:00 год та акт загальної форми ГУ-23 №14913 від 25.10.2023 о 17:00 год) на відповідальність вантажовласника (на початок та закінчення затримки відповідно).
Друга партія з 6 вагонів №№58515776, 58516063, 58516089, 58516188, 58516196, 98214158 подана під навантаження, про що було складено пам'ятку від 24.10.2023 форми ГУ-45 №263 о 10:20 год. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14805. В подальшому навантажені вагони були забрані о 17:00 год, про що було складено пам'ятку ГУ-45 №251 від 24.10.2023. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14840.
Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причини, що залежить від вантажовласника Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «Нібулон» були складені акт загальної форми ГУ-23 №14837 від 24.10.2023 о 17:00 год та акт загальної форми ГУ-23 №14913 від 25.10.2023 о 17:00 на відповідальність вантажовласника (на початок та закінчення затримки відповідно).
Третя партія з 14 вагонів №№58507856, 58507963, 58515206, 95407623, 95410288, 95410551, 95412128, 95931655, 95932141, 959632216, 98208739, 98214067, 98214166, 98214398 подана під навантаження 24.10.2023 о 18:30 год., про що складено пам'ятку форми ГУ-45 №264. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14846.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії відповідача, про що складена пам'ятка про збирання вагонів о 05:00 год форми ГУ-45 №252 від 25.10.2023. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14866.
Після закінчення навантаження вагони були затримані на станційних коліях для формування маршруту. На засвідчення факту затримки вагонів в очікуванні формування маршруту, з причин, що залежить від вантажовласника , були складені акт загальної форми ГУ-23 №14899 від 25.10.2023 о 14:00 год та акт загальної форми ГУ-23 №14915 від 25.10.2023 о 17:00 год на відповідальність вантажовласника (на початок та закінчення затримки відповідно).
Четверта партія з 14 вагонів №№58507906, 58507997, 58515040, 58515065, 58515933, 95411773, 95606307, 95931689, 95931986, 95932034, 98208531, 98208663, 98214372, 98214380 подана під навантаження 25.10.2023 о 05:30 год., про що складено пам'ятку форми ГУ-45 №265. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14865.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії відповідача, про що складена пам'ятка про забирання вагонів о 14:00 год. форми ГУ-45 №253 від 25.10.2023. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14901.
П'ята партія з 3 вагонів №№98208606, 95931507, 98214091 подана під навантаження 25.10.2023 о 14:50 год., про що складено пам'ятку форми ГУ-45 №266. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14906.
Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії відповідача, про що складена пам'ятка про забирання вагонів о 18:15 год. форми ГУ-45 №254 від 25.10.2023. Для підписання вказаної пам'ятки вантажовласник не з'явився, про що складено акт загальної форми №14920. Акти загальної форми ГУ-23 на затримку вагонів не складалися.
Після навантаження та накопичення групи 45 вагонів (власник Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон») на коліях загального користування станції відправлення Кременчук Регіональної філії «Південна залізниця» вантажовідправником (відповідачем) була оформлена накладна від 25.10.2023 №44947042 на відправлення цієї групи вагонів призначенням на станцію 402000 Чорноморськ-Порт Регіональної філії «Одеська залізниця», вантаж був прийнятий до перевезення.
Працівниками позивача станції Полтава (станція оформлення перевізних документів на вагони, навантажені по станції Кременчук) 26.10.2023 були сформовані накопичувальні картки форми ФДУ-92 №№26101423, 26101424, 26101425 та нарахований збір за зберігання вантажу в розмірі 59900 грн. 60 коп. (без ПДВ).
Накопичення вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23. Опис обставин, що викликали складання таких актів позивачем зазначений наступний: Затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Вагони простоюють на коліях станції в очікуванні оформлення перевізних документів відправником та в накопичення маршрутного поїзда.
Зі змісту складених актів загальної форми ГУ-23 вбачається, що в них відображено час затримки вагонів в очікуванні формування маршрутного поїзда. Часовий період відображений в актах ГУ-23 збігається з умовами п.6, 7, 8 додатку 1-4 до договору Умови організації накопичення вагонів до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» складені накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92 та нараховано збір за зберігання вантажу на загальну суму 59900 грн. 60 коп. (без ПДВ), а саме:
- №26101423 від 26.10.2023 нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 19980 грн. 50 коп. (без ПДВ);
- №26101424 від 26.10.2023 нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 20021 грн. 60 коп. (без ПДВ);
- №26101425 від 26.10.2023 нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 19898 грн. 50 коп. (без ПДВ).
Вищезазначені накопичення картки була направлені Товариству з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарському підприємству «Нібулон» для накладення електронного цифрового підпису (ЕЦП), але відповідачем було ініційовано виготовлення паперової версії документів, які в подальшому були підписані із зауваженнями. Останній заперечує щодо нарахування та стягнення коштів за зберігання вантажу, про що зробив відмітку: «З нарахуванням не згодні». Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно додатку 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажу залізничним транспортом.
Предметом даного спору є правовідносини, які виникли під час маршрутного перевезення при застосуванні послуги щодо накопичення вагонів, яке передбачено укладеним між сторонами договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 та, зокрема, додатком 1-4 Умов організації накопичення вагонів.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками, викладеними у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 306 Господарського кодексу України, встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За змістом ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Згідно із ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, та іншими актами законодавства України, в т.ч. Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2020 року, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року за №34, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5083.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з п. 2 Статуту останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з п. 22, 23 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №863/5084, згідно з п. 1.1 яких на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 року за № 798/5989).
Відповідно до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов'язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.
Перевезення вантажів на особливих умовах здійснюються за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачати у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів (п. 63 Статуту залізниць України).
Пунктом 3 Правил складання актів (ст. 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Порядок визначення плати за користування вагонами і контейнерами визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, п. 3 яких зокрема визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/збирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23 а, Актів загальної форми ГУ-23. Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді. На вимогу вантажовласника йому надається копія Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватись працівником станції і вантажовідправником (абз. 1-4 п. 4 Правил № 113).
Згідно з абз. 5, 6 п. 4 Правил № 113 час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника; час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій; пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласник.
Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надається вантажовласнику (п. 2.6 Правил № 644).
Зважаючи на вищевикладене, судом першої інстанції правильно у даній справі встановлено, що між сторонами наявні спеціальні правовідносини у сфері перевезення вантажів залізницею, а саме, маршрутним потягом.
Вказане підтверджується тим, що 26.06.2020 року позивач направив відповідачу повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001 від 26.06.2020 року, за яким позивач засвідчив прийняття пропозиції (акцепт) укладення вищенаведеного договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача - 8496, платника - 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.
За умовами п. 1.1 вказаного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (в редакції від 26.06.2020 року та яка вводиться в дію 29.09.2023 року, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
При цьому, договір №40-14291113/2020-001 від 26.06.2020 року має спеціальні умови, що відносяться до «окремих послуг», що унормовано, зокрема, додатком №1-4 до договору, і які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і сутті операцій - «накопичення вагонів з вантажем». Додаток №1-4 до договору є невід'ємною частиною останнього.
Відтак, виходячи з приписів додатку №1-4 «Умови накопичення вагонів» до договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить відповідачу, судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про те, що навантажені вагони затримуються на коліях станції, вірним. Також правильно встановлено місцевим господарським судом, що відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими договором відповідними можливостями та для проведення навантаження зернових вантажів на під'їзній колії Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» між сторонами був укладений договір про подачу та забирання вагонів №7990.
Так, згідно з п.6 вказаного вище договору про подачу та забирання вагонів загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колією однією групою, становить не більше 12 одиниць.
З урахуванням приписів додатку №1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та умов договору №7990, у даному випадку метою відповідача при замовленні спеціальної послуги, було саме накопичення вагонів для формування маршрутного поїзда в 50 (54) вагонів, а тому, саме для отримання послуги з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими договором відповідними можливостями. При цьому, згідно з п.6 договору про подачу та забирання вагонів загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, становить, не більше 14 вагонів. Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договорів.
З матеріалів господарської справи вбачається (про що було зазначено вище за текстом постанови), що позивачем на коліях станції допущено наступне накопичення вагонів: перша партія 8 вагонів №№58515917, 95407631, 95411310, 95557849, 95605762, 95606364, 95931531, 98208622 подана під навантаження 23.10.2023 о 22:00 год., про що складено пам'ятку ГУ-45 №262. Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії відповідача, про що складена пам'ятка про збирання вагонів о 17:00 год форми ГУ-45 №251 від 24.10.2023; друга партія з 6 вагонів №№58515776, 58516063, 58516089, 58516188, 58516196, 98214158 подана під навантаження, про що було складено пам'ятку від 24.10.2023 форми ГУ-45 №263 о 10:20 год. В подальшому навантажені вагони були забрані о 17:00 год, про що було складено пам'ятку ГУ-45 №251 від 24.10.2023.; третя партія з 14 вагонів №№58507856, 58507963, 58515206, 95407623, 95410288, 95410551, 95412128, 95931655, 95932141, 959632216, 98208739, 98214067, 98214166, 98214398 подана під навантаження 24.10.2023 о 18:30 год., про що складено пам'ятку форми ГУ-45 №264.; четверта партія з 14 вагонів №№58507906, 58507997, 58515040, 58515065, 58515933, 95411773, 95606307, 95931689, 95931986, 95932034, 98208531, 98208663, 98214372, 98214380 подана під навантаження 25.10.2023 о 05:30 год., про що складено пам'ятку форми ГУ-45 №265. Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії відповідача, про що складена пам'ятка про збирання вагонів о 05:00 год форми ГУ-45 №252 від 25.10.2023; п'ята партія з 3 вагонів №№98208606, 95931507, 98214091 подана під навантаження 25.10.2023 о 14:50 год., про що складено пам'ятку форми ГУ-45 №266. Після закінчення навантаження вагони були забрані з під'їзної колії відповідача, про що складена пам'ятка про забирання вагонів о 18:15 год. форми ГУ-45 №254 від 25.10.2023.
Отже, перевізник надав замовнику згідно договору послугу з накопичення вагонів, за попередньо погодженим планом, який мав ознаку «маршрутний» та за попередньою заявкою, без отримання якої замовник неспроможний сформувати маршрутний поїзд.
В свою чергу, замовник, на виконання умов договору про надання послуг отримав вказану послугу з накопичення вагонів, оскільки в період з 23.10.2023 по 25.10.2023 фактично сформовано маршрутний поїзд, проведено навантаження вагонів та оформлено перевізний документ (накладну), за що відповідачем було сплачено відповідні платежі, які визначені у п.9 додатку №1-4 до договору.
Судами встановлено, що інших платежів послуга «накопичення вагонів» не передбачає, при цьому, сторонами також не заперечується, що відповідач здійснив оплату позивачу за накопичення вагонів по станції Кременчук Південної залізниці.
Проте, звертаючись до суду з позовом, позивач, обґрунтовуючи свою позицію п. 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082, вважав, що відповідач мав сплатити перевізнику додатково збір за зберігання вантажу внаслідок прострочення строку накопичення вагонів.
У даній справі, суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог, дійшов висновку про те, що до оформлення накладних у залізниці не було підстав для нарахування відповідачу вартості зберігання вантажу, відтак, у даному разі вина, обґрунтована протиправною поведінкою відповідача, відсутня та позивач безпідставно заявляє вимоги до замовника.
Колегія суддів погоджується зі вказаною вище позицією суду першої інстанції, а доводи скаржника вважає непереконливими та такими, що не потребують уваги, з огляду на наступне.
Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до п. 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Згідно п.8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
За вимогами п. 9 Правил №644 встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Відтак, зважаючи на вимоги п. 8 та 9 Правил №644 нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків і за доводами позовної заяви, і за доводами апеляційної скарги наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів саме з вини відповідача, який пов'язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, але таке твердження спростовується матеріалами справи.
Так, як раніше було встановлено судовою колегією у даній справі, вагони на відправку відповідачем подано до станції Кременчуг Южная 23.10.2023 року о 22:00-8 вагонів; 24.10.2023 о 10:20- 6 вагонів; 24.10.2023 року о 18:30 - 14 вагонів; 25.10.2023 року о 05:40 - 14 вагонів; 25.10.2023 о 14:50 - 3 вагонів, при цьому, перевізний документ (накладна) надано перевізнику 25.10.2023 року, внесено кошти на особовий рахунок 25.10.2023 року, що підтверджується електронним цифровим підписом ОСОБА_1 у графі №34 накладної.
Накопичення вагонів партіями на станції Кременчуг Южная проводилось на коліях станції (коліях загального користування), що засвідчено актами загальної форми ГУ-23:
Згідно акту №14913 "затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження. Дані вагони простоюють в очікуванні оформлення документа та накопичення маршрута". Час затримки вагонів з 24.10.2023 року з 17:00 (Акт№14837 від 24.10.23) час закінчення затримки вагонів 25.10.2023 17:00.
Згідно акту №14837 "затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження. Дані вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізного документа та накопичення маршрута ". Затримка з означених підстав тривала з 24.10.2023 року з 17:00.
Згідно акту №14914 "затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження. Дані вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізного документа та накопичення маршрута". Затримка з означених підстав тривала з 25.10.2023 року з 05:00. (Акт№14853 від 25.10.2023) час закінчення затримки вагонів 25.10.2023 17:00.
Згідно акту №14853 "затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження. Дані вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізного документа та накопичення маршрута". Затримка з означених підстав тривала з 25.10.2023 року з 05:00.
Згідно акту №14915 "затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження. Дані вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізного документа та накопичення маршрута". Час початку затримки вагонів 25.10.2023 14:00 (Акт№14899 від 25.10.2023) час закінчення затримки вагонів 25.10.2023 17:00.
Згідно акту №14899 "затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження. Дані вагони простоюють, в очікуванні оформлення перевізного документа та накопичення маршрута". Час початку затримки вагонів 25.10.2023 14:00
Враховуючи наведені обставини, правильно встановлені судом першої інстанції у даній справі, колегія суддів зазначає, що у даному випадку затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього, що також правомірно встановлено судом першої інстанції у даній справі.
Разом з цим, судова колегія відхиляє доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, стосовно того, що затримка вагонів на станції Кременчуг Южная (коліях загального користування) відбулась саме з вини відповідача, який не надав основний для перевезення документ - накладну відразу після забирання вагонів з вантажем з під'їзної колії відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником, оскільки відповідно до п.1.3. договору, маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами. При цьому, ст. 23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць; п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644) встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989); якщо вантажі мають одне найменування, приймаються до перевезення від одного відправника з однієї станції відправлення і адресуються на одну станцію призначення одному одержувачу, то таки вантажі маршрутом або групою вагонів приймаються до перевезення за одним перевізним документом (п.6.1. Правил оформлення перевізних документів), виходячи з наступного.
Так, у матеріалах справи наявна накладна зі змісту якої вбачається: вид відправки: пакування: насипом, зерно, кукурудза.
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форму ФДУ-92 № 06120082, що не заперечується сторонами у справі.
З огляду на наведене, судом першої інстанції вірно висновано про те, відповідачем повністю дотримано умови договору та вказаних нормативних актів щодо оформлення маршрутного потягу однією накладною з відомістю вагонів що перевозяться маршрутом. При цьому, оформлення / не оформлення окремої накладної на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицію місцевого господарського суду про те, що накопичення вагонів з вантажем (маршрут) в даному випадку відбувається в рамках договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як «матеріальна відповідальність» та не має такого елементу як «вина» відправника.
До того ж, судова колегія наголошує, що оскільки спірні правовідносини врегульовані додатком до договору 1-4, який є невід'ємною частиною договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та визначає умови організації накопичених вагонів, не підлягає застосуванню і п. 2.1.5 договору (згідно з яким замовник зобов'язаний відшкодувати перевізнику витрати, пов'язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, зокрема, через інші причини, що не залежать від перевізника. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання сум з внесеної передоплати за кодом платника, на який посилається АТ «Українська залізниця» в обґрунтування своїх доводів.
Також, з огляду на зміст та умови укладеного між сторонами вказаного вище додатку до договору, безпідставним є також застосування до спірних правовідносин сторін п. 9 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2020 року №644 (із змінами та доповненнями), на приписи якого (як на підставу правомірності спірних нарахувань) посилається позивач, зазначаючи, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Із встановлених обставин справи вбачається, що позивач, наполягаючи на задоволенні позову, вказував на те, що існує затримка вагонів саме з вини відповідача, яка пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, зокрема, при забиранні залізницею вагонів накладної на перевезення вантажу відповідачем надано не було, і лише 25.10.2023 відповідачем надано перевізнику накладну на останню групу з 50 вагонів, що дало змогу позивачу відправити усі вагони згідно маршрутної відправки. Вказане накопичення вагонів засвідчено актами загальної форми ГУ-23, що повністю узгоджується з вимогами пунктів 5-8 Додатку №1-4 до договору.
Водночас, враховуючи, що сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів та погодили специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати, з урахуванням характеру укладеного між сторонами договору, а також те, що накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку маршрутний, та за попередньою заявкою, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було допущено порушення умов договору, а також нормативних актів при оформленні маршрутного потягу.
Отже, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов додатку № 1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Нібулон», м. Миколаїв спеціальної послуги.
Отже, позивач не довів існування обставин, з якими законодавець пов'язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених пунктами 8, 9 Правил зберігання вантажів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 915/305/22, яку колегія суддів враховує при розгляді цієї справи.
Враховуючи наведене, судовою колегією також відхиляється довід скаржника про те, що у даному випадку саме акти загальної форми ГУ-23 фіксують час початку та час закінчення накопичення вагонів, у відповідності до умов договору та додатку до нього, та які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин затримки, оскільки в умовах спірних спеціальних правовідносин, які виникли між сторонами, вказані акти лише здійснюють роль документування часу перебування вагонів на коліях перевізника, а не належним доказом вини замовника, оскільки у даному випадку, у зв'язку із формуванням потягу, замовник не може передбачити період такого формування, тим більш, що останнім вивантаження продукції, яке врегульоване окремими строками не проводилось.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а тому, вони не можуть слугувати для його скасування з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В той же час, висновки Господарського суду Миколаївської області, викладені у рішенні від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 є правомірними та такими, що зміни або скасування не потребують.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків задоволення не потребує, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладається на скаржника.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Харків на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2024 року у справі №915/576/24 - залишити без змін.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді С.І. Колоколов
Я.Ф. Савицький