Справа №592/21052/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/92/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - бездіяльність слідчого, прокурора
05 лютого 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
заявника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 грудня 2024 року, якою зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 вчинити певні слідчі дії,
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 грудня 2024 року, частково задоволено скаргу заявника ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12021205520000366.
Зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 , упродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали, організувати та провести одночасний допит потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та слідчий експеримент з ОСОБА_8 за участю потерпілого ОСОБА_6 .
В іншій частині скарги відмовлено за необґрунтованістю.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що кримінальне провадження №12021205520000366 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, в якому ОСОБА_6 визнано потерпілим, не здійснюється належним чином, слідчим не проводяться необхідні слідчі дії, а прокурорський нагляд є неефективним.
Так, прокурорами, що здійснюють нагляд у даному кримінальному провадженні неодноразово надавалися вказівки слідчим щодо вчинення низку процесуальних дій, а саме проведення слідчого експерименту з ОСОБА_9 за участю потерпілого, здійснення одночасного допиту потерпілого та ОСОБА_9 , однак як вбачається з матеріалів скарги, вказані дії станом на дату звернення заявника проведено так і не було, по невідомим причинам.
Відповідно, прокурорський нагляд не є ефективним, а тому для поновлення прав потерпілого необхідно вжити заходів захисту, саме зобов'язавши прокурора до певних дій.
Не погодившись зі вказаним судовим рішення, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 грудня 2024 року про часткове задоволення скарги ОСОБА_6 щодо зобов'язання прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 організувати і провести певні слідчі дії - скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що слідчим суддею прийнято рішення, яке виходить за межі його повноважень, а тому, в даному випадку, наявні підстави для оскарження його до суду вищої інстанції.
Як вказує прокурор, при прийнятті оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень та не врахував висновок Верховного Суду викладений в постанові від 14 лютого 2023 року у справі №405/680/22, в якому зазначено, що слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення повинен прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в здійснення повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі у кримінальному провадженні. Крім того, у даному рішенні Верховий Суд висловив свою позицію щодо можливості оскарження в апеляційному порядку такого рішення слідчого судді.
Крім того, прокурор вказує і на те, що при розгляді скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Окружної прокуратури міста Суми, яка знаходиться на території Зарічного району м. Суми, слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми були порушені правила територіальної підсудності.
При цьому, прокурор ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12021205520000366 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, не є старшим у групі прокурорів, і не має повноважень керувати діями інших прокурорів, а тому, зобов'язання саме цього прокурора вчинити певні слідчі дії, також, вказує на незаконність прийнятого слідчим суддею рішення.
Також з постановленою ухвалою слідчого судді не погодився ОСОБА_6 , який відповідно поданої апеляційної скарги просить ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 грудня 2024 року скасувати та зобов'язати прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 розглянути подане ним клопотання від 09 грудня 2024 року, в порядку ст. 220 КПК України.
Так, в обґрунтування поданої апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає про те, що кримінальне провадження № 120212055200000366 від 16 березня 2021 року за ч. 1 ст. 122 КК України закривалося п'ять разів та кожен раз ухвалами слідчого судді постанови слідчих були скасовані.
З 29 вересня 2021 року по 09 грудня 2024 року, включно не проведено жодної слідчої дії по кримінальному провадженню, тим самим слідчі Сумського РУП ГУНП в Сумській області умисно не виконували та не виконують постановлені ухвали слідчих суддів, зокрема не проводять одночасний допит апелянта з ОСОБА_9 , слідчий експеримент з останнім.
Необхідність проведення одночасного допиту апелянта з ОСОБА_9 є уточнення та перевірка відомостей, що мають значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, тим самим забезпечивши повне розслідування в кримінальному провадженні.
Вищезазначеними обставинами було обґрунтоване подане клопотання до прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 від 09 грудня 2024 року. Проте, 12 грудня 2024 року апелянт отримав постанову прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_10 про відмову в задоволенні поданого клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання потерпілого про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, прокурор зобов'язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту поданні та задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Проте, прокурор ОСОБА_7 не розглянув подане ОСОБА_6 клопотання від 09 грудня 2024 року в строк, який зазначений в ч. 1 ст. 220 КПК України, тим самим вчинив бездіяльність.
Окрім цього, апелянт зауважує про те, що в скарзі від 09 грудня 2024 року він не просив зобов'язувати прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 здійснювати певній слідчі дії, про що помилково постановлено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі.
Таким чином, слідчий суддя вийшов за межі вимог скарги потерпілого, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає про те, що 23 грудня 2024 року було проголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, при цьому без зазначення дати виготовлення повного тексту судового рішення.
Лише 29 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд», апелянт отримав копію повного тексту ухвали слідчого судді від 23 грудня 2024 року.
Враховуючи, що мотиви постановлення ухвали слідчого судді апелянт дізнався в день отримання повного тексту судового рішення, останній просить поновити йому строк апеляційного оскарження.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце апеляційного розгляду, на судове засідання не з'явився.
Відповідно поданої заяви, просить провести розгляд у його відсутність, вимоги підтримує в повному обсязі.
Заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи заявника ОСОБА_6 , який вимоги поданої апеляційної скарги підтримав та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора в кримінальному провадженні, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до позиції Верховного Суду в складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, викладеної в постанові від 14 лютого 2023 року по справі №405/680/22, згідно якої, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Крім того, у вказаній Постанові Верховного Суду зазначено і про те, що вирішення питання про законність відмови апеляційного суду у розгляді скарги на рішення слідчого судді залежить від відповіді на питання, чи мав слідчий суддя повноваження прийняти таке рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне прийняти до провадження подані апеляційні скарги прокурора ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу).
З матеріалів судового провадження вбачається, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали слідчого судді була постановлена 23 грудня 2024 року, без зазначення дати виготовлення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК України лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
З огляду на вищенаведене, а також те, що ОСОБА_6 не були відомі мотиви прийнятого судового рішення до отримання ним копії повного тексту, колегія суддів вважає за можливе поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи законність прийнятого рішення в межах поданих апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку слідчим суддею вищезазначені вимоги закону дотримано не було.
Так, за результатом поданої ОСОБА_6 скарги, слідчим суддею було постановлено ухвалу, якою зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 вчинити певні слідчі дії, а саме, упродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали, організувати та провести одночасний допит потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та слідчий експеримент з ОСОБА_8 за участю потерпілого ОСОБА_6 .
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами і віднесені до їх повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Разом з тим, слідчий суддя, розглядаючи скаргу заявника, яка надійшла в порядку ст. 303 КПК України щодо не розгляду клопотання заявника поданого прокурору в порядку ст. 220 КПК України та зобов'язуючи прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 організувати та провести слідчі дії, вийшов за межі розгляду такого роду скарг та прийняв рішення, яке не передбачено КПК України.
Зокрема, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_6 поданого до слідчого судді, останній просив лише зобов'язати прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 розглянути подане ним клопотання від 09 грудня 2024 року та встановити процесуальний строк для його розгляду, відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України.
Так, ч.1, ч. 2 ст.220 КПК України, визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 звернувся до прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 з клопотанням від 09 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 12021205520000366.
Однак вказане клопотання прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 не розглянуто в порядку ст. 220 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задовольнити частково подану скаргу ОСОБА_6 та зобов'язати прокурора розглянути клопотання останнього згідно ст.220 КПК України, без визначення процесуального строку для його розгляду, який і так встановлений нормами кримінального процесуального закону України.
Доводи прокурора про прийняття слідчим суддею рішення, яке виходить за межі його повноважень та тим самим фактично втручається в процесуальну діяльність слідчого, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 грудня 2024 року, зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 , упродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали, організувати та провести одночасний допит потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та слідчий експеримент з ОСОБА_8 за участю потерпілого ОСОБА_6 .
Згідно ч. 9 ст.224 КПК України, слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи пробувань.
Проте, нормами кримінального процесуального закону України не передбачено надання право слідчому судді повноважень втручатися у дискреційні повноваження прокурора у кримінальному провадженні.
Отже, зобов'язуючи прокурора провести низку слідчих дій, а саме одночасний допит потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , слідчий експеримент з ОСОБА_9 за участю потерпілого ОСОБА_6 , слідчий суддя втрутився у дискреційні повноваження прокурора, який у якості процесуального керівника може проводити слідчі (розшукові) дії та процесуальні дії у кримінальному провадженні, що розслідується органом досудового розслідування, лише у необхідних випадках.
Окрім цього колегія суддів зауважує про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення, поза увагою слідчого судді залишився висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 05 грудня 2023 року, справа № 757/26714/22-к, про те, що слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК України).
Також, у постанові від 01 грудня 2022 у справі №522/7836/21 Верховний Суд зауважив, що «…слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого. Виходячи з цього, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений змоги надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності», на що обґрунтовано посилається прокурор у поданій апеляційній скарзі.
Окрім цього, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, одним з доводів зазначає про те, що при розгляді скарги ОСОБА_6 , слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми були порушені правила територіальної підсудності, оскільки Окружна прокуратура міста Суми, дії прокурора якої оскаржуються заявником, знаходиться на території Зарічного району м. Суми.
На спростовування зазначеного, колегія суддів зауважує, що досудове розслідування кримінального провадження №12021205520000366 від 16 березня 2021 року, здійснюється Сумським РУП ГУНП в Сумській області, який знаходиться в межах територіальної юрисдикції Ковпаківського районного суду м. Суми, а тому, подана ОСОБА_6 скарга була розглянута слідчим суддею Ковпаківського районного суду м. Суми без порушення правил підсудності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що не врахування слідчим суддею вищезазначених вимог кримінального процесуального закону України та висновків Верховного Суду, свідчить про те, що за результатом розгляду поданої ОСОБА_6 скарги було постановлено рішення, яке вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні, що, відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування такого судового рішення судом апеляційної інстанції, з постановленням, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, нової ухвали, якою скаргу ОСОБА_6 щодо зобов'язання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 вчинити певні слідчі дії, задовольнити частково.
Керуючись ст. ст.404,405,407,409,412,419,422 КПК України, колегія суддів,
Поновити заявнику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 грудня 2024 року.
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 грудня 2024 року, якою зобов'язано прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 вчинити певні слідчі дії, скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 щодо зобов'язання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 вчинити певні слідчі дії, задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 розглянути клопотання заявника ОСОБА_6 від 09 грудня 2024 року в кримінальному провадженні № 12021205520000366 від 16 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4