Справа № 510/2575/24
Провадження № 2/510/725/25
06.02.25 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження позивачки; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 із ОСОБА_6 ; копія заповіту ОСОБА_4 від 14.06.2022р., оформленого на ім'я ОСОБА_1 ; копія витягу з Державного реєстру речових прав від 31.10.2023р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім'я ОСОБА_4 ; копія державного акту від 16.03.2012р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,2499 га із кадастровим номером 5124181200:02:002:0318, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія звіту від 09.11.2024р. про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та присадибної земельної ділянки; копія державного акту серії І-ОД №010018 від 10.03.2004р. на право приватної власності на землю - земельну ділянку площею 2,1748 га із кадастровим номером 5124181200:01:001:0441, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія витягу з Державного реєстру речових прав від 05.05.2023р.; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.02.2023р.; копія державного акту серії ІV-ОД №010033 від 12.03.2004р. на право приватної власності на землю - земельну ділянку площею 1,8171 га із кадастровим номером 5124181200:01:002:0735, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.01.2023р.; копія довідки старости Котловинського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 05.11.2024р. про склад сім'ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.11.2024р.; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 20.01.2025р.; копія заяви ОСОБА_4 від 28.11.2011р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ; копія заяви ОСОБА_7 від 28.11.2011р. про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 ; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 20.01.2025р. (дата заведення спадкової справи - 16.12.2011р.); копія заяви ОСОБА_1 від 29.07.2024р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_2 від 29.07.2024р. про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 ; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 20.01.2025р. (дата заведення спадкової справи - 01.08.2024р.).
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка являється донькою ОСОБА_3 та онукою ОСОБА_4 , відповідачка приходиться тіткою позивачці та донькою ОСОБА_4 . Окрім цього, позивачка була призначена ОСОБА_4 спадкоємицею за його заповітом.
За життя ОСОБА_3 належало наступне майно:
-земельна ділянка площею 1,8171 га із кадастровим номером 5124181200:01:002:0735, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії ІV-ОД №010033 від 12.03.2004р. на право приватної власності на землю.
На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини батько померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 (дідусь позивачки) звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить його заява від 28.11.2011р. про прийняття спадщини, подана нотаріусу. Дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_7 також звернулась до нотаріуса із заявою, якою відмовилась від прийняття спадщини за законом. Отже, дідусь позивачки після смерті свого сина в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину за законом, однак не переоформив її на своє ім'я.
За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:
-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , - на підставі даних погосподарської книги за випискою від 25.10.2023р. Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;
-земельна ділянка площею 0,2499 га із кадастровим номером 5124181200:02:002:0318, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - згідно державного акту від 16.03.2012р. на право власності на земельну ділянку;
-земельна ділянка площею 2,1748 га із кадастровим номером 5124181200:01:001:0441, розташована на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії І-ОД №010018 від 10.03.2004р. на право приватної власності на землю.
Також ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 1,8171 га, яка була успадкована ним після смерті сина - ОСОБА_3 .
На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном, 14.06.2022р. склав заповіт на ім'я позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Про це свідчить її заява від 29.07.2024р. про прийняття спадщини, подана нотаріусу. Відповідачка (донька померлого) також звернулась до нотаріуса із заявою, якою відмовилась від прийняття спадщини за законом. Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв'язку із тим, що в неї відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.
Відповідачка у справі спадщину не прийняла, на неї не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка.
У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки, про що 10.11.2024р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.
Необхідні нотаріусу оригінали документів (щодо житлового будинку та земельних ділянок) позивачка надати не може у зв'язку із втратою їх спадкодавцем.
Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.
Отже, після смерті дідуся позивачки це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та жилий будинок, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка відмовилась від неї та на неї не претендує.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом.
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті дідуся у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові житловий будинок та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом, була виражена у її діях по подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Крім того, позивачка після смерті дідуся фактично управляє та володіє спадковим майном (зберігає технічні документи на будинок, земельні ділянки, розпоряджається щодо їх цільового використовування).
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подала заяву про прийняття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1258, 1259, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:
-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;
-земельну ділянку площею 0,2499 га із кадастровим номером 5124181200:02:002:0318, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), - згідно державного акту від 16.03.2012р. на право власності на земельну ділянку;
-земельну ділянку площею 2,1748 га із кадастровим номером 5124181200:01:001:0441, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії І-ОД №010018 від 10.03.2004р. на право приватної власності на землю;
-земельну ділянку площею 1,8171 га із кадастровим номером 5124181200:01:002:0735, розташовану на території Котловинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії ІV-ОД №010033 від 12.03.2004р. на право приватної власності на землю (оформлений на ім'я ОСОБА_3 ) ,
що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Вячеслав ДУДНИК