КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ ____________________________________________________________________________
Справа № 947/37689/24
Провадження № 2/947/818/25
07.02.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Петренка В.С.
за участю секретаря Торгонської В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
22.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Договором позики №76871295 від 10.10.2023 року в розмірі 32099,38 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8525,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 23574,38 грн.; за кредитним договором №25147-10/2023 від 19.10.2023 року в розмірі 62700,00 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 12000,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 50700,00 грн.; за Кредитним договором №133200 від 05.03.2024 року в розмірі 7662,40 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7058,93 грн., суми боргу за процентами в розмірі 1,47 грн., суми заборгованості за комісією в розмірі 602,00 грн., що складає загальну суму заборгованості в розмірі 102461,78 грн.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 10.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №76871295, який було укладено в електронній формі.
Відповідно до п.2.1, 2.2, 2.3 Договору позики відповідачу було надано перераховано суму позики в розмірі 11000,00 грн., строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою 2,5%.
14.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» приняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №22 від 11.04.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32099,38 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 8525,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 23574,38 грн.
19.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 25147-10/2023, який підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до пп. 1.6. п. 1 кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на веб-сайті Товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
24.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24052024, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників від 24.05.2024 року до договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 62700,00 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 50700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
На умовах Кредитного Договору (п.п. 2.2.1.) Кредитодавець надав Відповідачу кредит у гривні на умовах передбачених Договором про споживчий кредит №133200 від 05.03.2024 р. у розмірі 10589,00 грн., який надано в наступному порядку: у розмірі 10589,00 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 .
Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
12.09.2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №12092024.
Згідно Договору факторингу №12092024 від 12.09.2024 р., та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 в сумі 7662,40 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7058,93 грн., суми заборгованості за процентами в розмірі 1,47 грн., суми заборгованості за комісією в розмірі 602,00 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеним договорам зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду із відповідним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 25.11.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.
Визначено відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала судді була направлена на адресу відповідача - ОСОБА_1 , за якою вона зареєстрована, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 10.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №76871295, який було укладено в електронній формі.
Відповідно до п.2.1, 2.2, 2.3 Договору позики відповідачу було надано перераховано суму позики в розмірі 11000,00 грн., строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою 2,5%.
14.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» приняло належні Товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №22 від 11.04.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32099,38 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 8525,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 23574,38 грн.
19.10.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір № 25147-10/2023, який підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до пп. 1.6. п. 1 кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на веб-сайті Товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
24.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24052024, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників від 24.05.2024 року до договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 62700,00 грн., з яких: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 50700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
На умовах Кредитного Договору (п.п. 2.2.1.) Кредитодавець надав Відповідачу кредит у гривні на умовах передбачених Договором про споживчий кредит №133200 від 05.03.2024 р. у розмірі 10589,00 грн., який надано в наступному порядку: у розмірі 10589,00 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 .
Кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
12.09.2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №12092024.
Згідно Договору факторингу №12092024 від 12.09.2024 р., та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 в сумі 7662,40 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7058,93 грн., суми заборгованості за процентами в розмірі 1,47 грн., суми заборгованості за комісією в розмірі 602,00 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеним договорам зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належить й відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або з інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів повернення грошових коштів відповідачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, суду не надано.
Враховуючи, що відповідачем не виконані грошові зобов'язання в строки, передбачені умовами договорів, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Договором позики №76871295 від 10.10.2023 року в розмірі 32099,38 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8525,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 23574,38 грн.; за кредитним договором №25147-10/2023 від 19.10.2023 року в розмірі 62700,00 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 12000,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 50700,00 грн.; за Кредитним договором №133200 від 05.03.2024 року в розмірі 7662,40 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7058,93 грн., суми боргу за процентами в розмірі 1,47 грн., що складає загальну суму заборгованості в розмірі 101859,78 грн.
При цьому, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за комісією за кредитним договором №133200 від 05.03.2024 року, в розмірі 602,00 грн., суд виходить з наступного.
10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч.5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
В даному випадку позивачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена одноразова комісія за видачу кредиту.
Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то вони є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що оскільки відповідачу встановлено плату за послуги позивача, які за законом повинні надаватись безоплатно, відповідні положення кредитного договору є нікчемними в силу закону, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 602,00 грн. за кредитним договором №133200 від 05.03.2024 року слід відмовити.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить судовий збір в розмірі 3010,13 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Договором позики №76871295 від 10.10.2023 року в розмірі 32099,38 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8525,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 23574,38 грн.; за кредитним договором №25147-10/2023 від 19.10.2023 року в розмірі 62700,00 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 12000,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 50700,00 грн.; за Кредитним договором №133200 від 05.03.2024 року в розмірі 7662,40 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 7058,93 грн., суми боргу за процентами в розмірі 1,47 грн., що складає загальну суму заборгованості в розмірі 101859,78 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 3010,13 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: В. С. Петренко