Справа № 674/1328/24
Провадження № 1-кп/674/26/25
іменем України
05 лютого 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників адвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023210000000471 від 22.06.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч .1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317; ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,
В провадженні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_11 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт із носінням електронного засобу контролю посилаючись на те, що необхідність у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу відпала. Ризик незаконного впливу на свідків не вмотивований, з моменту застосування запобіжного заходу жодних спроб негативно вплинути на свідків у обвинуваченого не було. Щодо ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, такий ризик є абстрактним, при зміні запобіжного заходу обвинувачений зможе влаштуватись на роботу та забезпечувати виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, дружину, на його утриманні перебуває малолітня дитина та баба, ніколи не притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності, під час перебування в ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26» умов утримання не порушував, скарг на нього не надходило, характеризується позитивно. Також зазначив, в разі, якщо суд дійде висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту буде зам'яким, просить розглянути можливість застосування запобіжного заходу у виді застави, яку сім'я обвинуваченого має змогу сплатити із урахуванням ст.182 КПК України з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Також подав клопотання про скасування арешту з мобільного телефону Redmi IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 із сім картою НОМЕР_3 , ноутбуку Samsung R58 PLUS s/w CD8893EQ500119V із зарядним пристроєм, мобільного телефону Nokia червоного кольору кнопочного, мобільного телефону Samsung чорного кольору кнопочного, планшету Assistant АР-721N, трьох USB флеш накопичувач, які належать ОСОБА_14 та повернути їх, оскільки вказане майно не містить в собі інформації, яка є предметом доказування в межах даного кримінального провадження, не підпадає під ознаки речового доказу, тому є доцільність у скасуванні арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та просив задовольнити. Вказав, що хоче приймати участь у вихованні дочки, доказувати свою позицію. Підтримав клопотання ОСОБА_14 про скасування арешту на майно та повернення вилучених речей.
Обвинувачена ОСОБА_8 подала клопотання про звільнення її з-під варти на будь-яких умовах для лікування, з причин виклику 24.01.2025 швидкої допомоги працівниками адміністрації до ДУ «Чортківська установа виконання покарань №26», без аналізу її було повернуто до установи з медичного закладу. Також додала виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.01.2025.
Захисники адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_12 підтримали клопотання обвинувачених та захисника. Захисник адвокат ОСОБА_13 не заперечував проти задоволення клопотань.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 підтримали позиції своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотань захисника та обвинувачених та просив відмовити в їх задоволенні. Вказав, що клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час безпідставне. Позитивні характеристики обвинуваченого ОСОБА_4 жодним чином не впливають на ступінь тяжкості вини, оскільки ОСОБА_4 був керівником організованої злочинної групи. Також відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 щодо зміни їй запобіжного заходу. Щодо клопотання про скасування арешту на майно, то дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки майно, на яке накладено арешт є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, має значення для судового розгляду, а його повернення може ускладнити їх дослідження в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.12.2024 обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.02.2025 включно, без визначення застави.
Захисник адвокат ОСОБА_11 як на підставу для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт в нічний час зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, дружину, утриманців, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, умов утримання не порушував. Ризики, визначені судом є необгрунтованими та не вмотивованими, а тому електронні засоби контролю забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Під час продовження запобіжного заходу ухвалою суду від 23.12.2024 було встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в складі злочинної організації, як організатор та керівник злочинної організації особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні в складі злочинної організації, а саме як виконавець злочинної організації, зокрема особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи санкції відповідних статей кримінального закону, в порушенні яких обвинувачуються ці обвинувачені в разі доведення їх вини, враховуючи їх вік ризик переховування від суду наявний та доданими доказами і доводами сторони захисту натепер не спростований.
Також у справі не допитані свідки, а тому за відсутності менш суворого запобіжного заходу, обвинувачені матимуть можливість самостійно або через інших осіб незаконно впливати на свідків шляхом застосування певного психологічного тиску чи іншим чином з метою уникнення відповідальності та покарання.
Водночас суд враховує, що серед кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_8 є кримінальні правопорушення проти громадської безпеки та пов'язані із обігом наркотичних засобів та, зокрема, їх розповсюдженням, тобто мають підвищену суспільну небезпеку.
Посилання захисника на наявність в обвинуваченого ОСОБА_4 дружини, утриманців, постійного місця проживання та позитивних характеристик, не є безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини не спростовують встановлені судом ризики, не є новими обставинами та вже оцінювалися судом в контексті наявності та рівня ризиків.
Клопотання захисника в частині визначення ОСОБА_4 розміру застави, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, не підлягає до задоволення, оскільки з огляду на ч.4 ст.183 КПК та з врахуванням фактичних обставин діянь, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Щодо посилання обвинуваченої ОСОБА_8 на наявність у неї хвороб та у зв'язку із чим виникла необхідність у лікуванні як на підставу звільнення з під-варти нею надано копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.01.2025, яка вже оцінювалась судом під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу. В даній виписці наведені рекомендації про диспансерний облік, можливість надання їй медичної допомоги на базі Чортківської міської медичної частини або територіальному закладі охорони здоров'я МОЗ України з урахуванням положень спільного наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я від 10.01.2012 № 239/5/104. Відсутня інформація про те, що вона не може утримуватися в умовах вказаної установи.
Іншої медичної документації, актуальної станом на дату подання клопотання суду не надано, матеріали справи такої не містять.
З огляду на викладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК Українита не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинувачених на даному етапі розгляду кримінального провадження.
За таких обставин відсутні підстави для зміни обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_8 запобіжного заходу, тому суд дійшов висновку, що клопотання захисника та обвинуваченої ОСОБА_8 задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання захисника адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені ч.3 ст.170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Згідно з абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається зі змісту клопотання, захисник адвокат ОСОБА_11 просить скасувати арешт на майно, яке належать ОСОБА_14 та повернути його, оскільки вказане майно не містить в собі інформації, яка є предметом доказування в межах даного кримінального провадження, не підпадає під ознаки речового доказу.
Як вбачається із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.01.2024 накладено арешт на майно, зокрема, на мобільний телефон Redmi IMEI1, IMEI2 із сім картою, ноутбук Samsung R58 plus с/н: CD8893EQ500119V, мобільний телефон Nokia, мобільний телефон Samsung, планшет Assistant, трьох USB флеш накопичувачів. Також в ухвалі зазначено, що матеріальні об'єкти, вилучені в ході проведення обшуків, належать до речових доказів, відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскільки містять в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Метою накладення арешту на вказане майно є забезпечення запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Таким чином, у відповідності до ст.ст.98, 100 КПК України вищезазначене майно, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (ухвала від 26.01.2024 у справі №607/1792/24).
На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, докази ще не досліджені, тому підстави для застосування арешту майна, що були визначені ухвалою слідчого судді при обранні заходу забезпечення не змінилися, і в подальшому потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження не відпала. В даному випадку накладення арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, повинен бути застосований з метою унеможливлення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що узгоджується із вимогами ст.170 КПК України.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання та скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст.174, 176, 177, 201, 350, 372 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити.
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_11 про скасування арешту майна відмовити.
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 09 год. 15 хв. 10 лютого 2025 року
Суддя ОСОБА_1