Справа №463/196/25
Провадження №1-кс/463/1112/25
слідчого судді
07 лютого 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025141360000199 від 09.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановила:
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2025 рокув межах кримінального провадження №12025141360000199 від 09.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме на: автомобіль марки «Renault Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання покликався на те, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2025 рокузадоволено клопотання ВРЗСТ СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_6 , накладено арешт на автомобіль марки «Renault Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , номер кузову НОМЕР_2 , що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном. На даний час даний автомобіль оглянутий слідчим як речовий доказ, по даному автомобілю проведені всі необхідні судові експертизи, відтак, відпали перешкоди для передачі автомобіля його власнику - підозрюваному ОСОБА_4 чи іншій особі на відповідальне збереження, а отже відпала потреба в арешті автомобіля в частині позбавлення права користування ним.
Заявник та його представник попередньо на адресу суду скерували заяву згідно якої просили подане клопотання слухати у їх відсутності.
Слідчий у судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлявся належним чином, подав письмову заяву, згідно якої слідує, що експертизи у вказаному кримінальному провадженні проведені, при розгляді клопотання поклався на розсуд суду.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідча суддя, оглянувши матеріали клопотання, дійшла висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Львівського районного управління поліції №1 ГУ НУ у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360000199 від 09.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.01.2025 приблизно о 08:50 год. у м. Львові по вул. Богданівська поблизу буд. №3 відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення транспортних засобів) за участі автомобіля марки «Renault Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та електро-велосипеда марки «Kona» під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок зіткнення велосипедист ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований.
09.01.2025 під час огляду місця пригоди, проведено огляд автомобіля марки «Renault Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 і виявлено ряд технічних пошкоджень пов'язаних із настанням ДТП, та з метою збереження слідів було тимчасово вилучено та доставлено на майданчик тимчасового утримання.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2025 року задоволено клопотання ВРЗСТ СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_6 , накладено арешт на автомобіль марки «Renault Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , номер кузову НОМЕР_2 , що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження
Відповідно до положень ч. 1, ч. 4 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу даної норми КПК України вбачається, що така передбачає можливість скасування арешту майна виключно у двох випадках: якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт ініціювався з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку було запобігання можливості його знищення та відчуження, а також необхідності проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Враховуючи вищенаведене, а також те, що арешт майна носить тимчасовий характер, з арештованим майном протягом строку досудового розслідування усі необхідні слідчі дії проведено, що підтверджується заявою слідчого ОСОБА_8 , слідча суддя з метою забезпечення розумного балансу між завданнями кримінального провадження та майновими інтересами власника майна вважає за необхідне задовольнити клопотання про часткове скасування арешту майна.
Керуючись ст. 16, 100, 170-174 КПК України, слідча суддя
постановила:
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025141360000199 від 09.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 13 січня 2025 рокуу частині користування автомобілем марки «Renault Logan» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , номер кузову НОМЕР_2 .
Попередити власника майна про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна та зобов?язати його на вимогу експерта, слідчого, прокурора, суду чи інших уповноважених осіб представити для огляду транспортний засіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1