Справа № 461/15239/14-к
Провадження № 1-кс/461/722/25
10.02.2025 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140080001688 від 03.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140080001688 від 03.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
07.02.2025 року адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про залишення клопотання про скасування арешту без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні учасників провадження, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).
Під диспозитивністю слід розуміти правове положення, згідно з яким сторонам кримінального провадження надається і забезпечується можливість вільно в межах, встановлених КПК, обирати способи здійснення своїх матеріальних та процесуальних прав і використовувати на власний розсуд передбачені законом публічні засоби їхнього захисту, а також активно впливати на хід і результати кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що захисники відмовилися від підтримання даної скарги, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність залишення без розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140080001688 від 03.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Керуючись ст.ст.170-174, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140080001688 від 03.06.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1