Справа № 317/66276/24
№/п 1-кп/317/237/2025
(з угодою про визнання винуватості)
10 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
адвоката обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 42024082060000073 від 24.10.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Миколай-Поле Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працевлаштований, не одружений, дітей не має, студент 2-го курсу Університету митної справи та фінансів, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України,-
26 травня 2024 року приблизно о 20-00 годині ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, діючи умисно із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, відчинивши ролетні ворота ключем, який напередодні дав йому потерпілий ОСОБА_6 увій шов до гаражного приміщення, яке розташоване на території домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав зі стелажу цифровий приціл нічного бачення «ANT X-Sight-LTV 5-15х» у корпусі чорного кольлоу, вартістю 28056,90 грн згідно з висновком експерта № 5073/24 від 07.11.2024 року, який належить ОСОБА_6 , після чого залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, отримавши можливість ним розпорядитися.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ст.185 ч.4 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
20 грудня 2024 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_7 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.185 ч.4 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинений кримінальний злочин, а саме за ст.185 ч.4 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. З визначенням іспитового строку на підставі ст.75, 76 КК України.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, яке буде до нього застосовано у разі затвердження угоди, цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.50,65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Клопотань щодо стягнення витрат на проведення експертиз не надходило.
Запобіжний захід по кримінальному провадженню судом не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373,374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 20 грудня 2024 року між прокурором Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про визнання винуватості.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази вважати переданими за належністю власникові.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1