Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/324/25
10.02.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючий - суддя Леньо В.В. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли із відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця, АДРЕСА_1 , раніше притягнутий до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП Постановою Хустського районного суду Закарпатської області, справа № 309/2745/24 від 19.06.2024,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Неповнолітній ОСОБА_1 будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП Постановою Хустського районного суду Закарпатської області, справа № 309/2745/24 від 19.06.2024, повторно протягом року, а саме 07.01.2025 о 19-30 год, в м.Виноградів по вул.Ардовецька Берегівського району, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Форд Фокус» н.з. НОМЕР_2 у якого не працювала ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби, та не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , пояснив, що був зупинений працівниками поліції через несправність лівої фари, яка не працювала в режимі ближнього світла в темну пору доби. В подальшому працівниками поліції встановлено, що у нього відсутнє посвідчення на право керування транспортними засобами, і відносно нього були складені протоколи про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, судя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно дост.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно зп.1.1Правилдорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно доп.1.9 Правилдорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух'встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно зі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З довідки старшого інспектора САП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, вбачається, що відповідно до Постановою Хустського районного суду Закарпатської області, справа № 309/2745/24 від 19.06.2024, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні дані, дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом.
Докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена у повному обсязі. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, зокрема той факт, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за можливе притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно зі ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154,частиною другою статті 156, статтями 173,173-4,174,183-1,185,190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбаченістаттею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1цього Кодексу.
Таким чином, вказана норма закріплює право суду, а аж ніяк не обов'язок, застосувати до неповнолітнього заходи впливу передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.
При цьому, ОСОБА_1 , вже будучи притягуваним до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, повторно протягом року керував транспортним засобом немаючи права керування транспортним засобом, що свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями.
За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів передбаченихст.24-1 КУпАП не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.
Таким чином, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбаченихст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчиненого правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.
Крім того, згідно з п. 28 Постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Оскільки неповнолітній ОСОБА_1 не отримував у встановленому порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, додаткове адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до нього не може бути застосовано.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять відомостей про те, що транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 належить йому на праві приватної власності, суддя вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення без оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи викладене, беручи до уваги обставини справи, суд вважає, що за вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, слід, з урахуванням вимогст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, та без оплатного вилучення транспортного засобу, яке буде достатнім для попередження нових правопорушень.
Відповідно дост. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) Постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст.126, ст. ст.13,16,40-1,283,284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті",ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд, -
визнати неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця, АДРЕСА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсотнеоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця, АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп).
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA538999980313030149000007001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяВ. В. Леньо