Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/101/25
10.02.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, про визнання права власності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виноградівської міської ради, про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Останнім місцем її проживання було АДРЕСА_1 .
За змістом довідки на спадкування від 03.12.2024, на день відкриття спадщини разом зі спадкодавицею були зареєстровані та проживали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружина та діти.
Спадкодавиця залишила заповіт, яким все своє майно заповіла сину. Заповіт посвідчено 06.10.2000 секретарем Підвиноградівської сільської ради Виноградівського району, в реєстрі №125.
Батько позивача - ОСОБА_3 помер. Про факт смерті позивач отримали довідку Виноградівського відділу ДРАЦС від 11.12.2024 про те, що у державному реєстрі актів цивільного стану є актовий запис про смерть №29 від 16.11.1989 року, складений виконавчим комітетом Баландинської сільської ради Кам'янського району Черкаської області відносно ОСОБА_4 .
Позивач є єдиним спадкоємцем до майна ОСОБА_2 , спадкує за заповітом, спадкоємці, що б мали право на обов'язкову частку у спадщині відсутні.
Ніхто не звертався до нотаріусів із заявами про прийняття спадщини чи видачу свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_2 . Це підтверджено витягом зі Спадкового реєстру.
До складу спадщини ввійшло наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Цей будинок належав спадкодавиці на праві власності, що посвідчено Свідоцтвом про право власності від 24.10.2000, виданим Виноградівською РДА. Оригінал свідоцтва втрачено.
Через відсутність правовстановлюючого документу на будинок позивач не може оформити спадщину нотаріально. Тому він змушений захищати своє право у судовому порядку шляхом визнання права.
Житловий будинок проінвентаризовано, на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт.
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, не існує.
Таким чином, позивач, який в порядку спадкування за заповітом, успадкував житловий будинок, який згідно положень закону належить йому з часу відкриття спадщини, не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном. У зв'язку з чим просить визнати право власності на спадкове майно.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Позивач у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.
Представником відповідача подано заву про розгляд справи без їх участі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 01.09.2009 р. (а.с. 8).
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла сину ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчено 06.10.2000 секретарем Підвиноградівської сільської ради Виноградівського району, в реєстрі №125 (а.с.7).
Батько позивача - ОСОБА_3 помер. Про факт смерті позивач отримали довідку Виноградівського відділу ДРАЦС від 11.12.2024 про те, що у державному реєстрі актів цивільного стану є актовий запис про смерть №29 від 16.11.1989 року, складений виконавчим комітетом Баландинської сільської ради Кам'янського району Черкаської області відносно ОСОБА_4 (а.с.10).
Родинні зв'язки між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача виданого повторно Серія НОМЕР_2 від 11.12.2024 року (а.с.6).
Згідно довідки Виноградівської міської ради від 03.12.2024 року №20.9-29/245 на день відкриття спадщини разом зі спадкодавицею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 були зареєстровані та проживали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його дружина та діти (а.с.11).
Позивач є єдиним спадкоємцем до майна ОСОБА_2 , спадкує за заповітом, спадкоємці, що б мали право на обов'язкову частку у спадщині відсутні.
Ніхто не звертався до нотаріусів із заявами про прийняття спадщини чи видачу свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_2 . Це підтверджено витягом зі Спадкового реєстру.
До складу спадщини ввійшло наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Цей будинок належав спадкодавиці на праві власності, що посвідчено Свідоцтвом про право власності від 24.10.2000, виданим Виноградівською РДА. Оригінал свідоцтва втрачено (а.с.12).
Згідно довідки КП "Виноградівське РБТІ" від 28.11.2024 року №1132 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 (бувша АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане 24.10.2000 р. за реєстром №570 від 23.10.2000 р. (а.с.13).
Будинок проінвентаризовано. Згідно технічного паспорту житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 - 1960 року побудови.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Судом встановлено, що в користь позивача спадкодавцем складено заповіт, згідно якого заповів все належне йому майно. Спадкоємець спадщину прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця проживали разом. Належність спадкодавцю спадкового майна підтверджено належними та допустимими доказами.
Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняв, інших спадкоємців не має, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , набуте в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо