Номер провадження: 33/813/377/25
Номер справи місцевого суду: 492/1486/24
Головуючий у першій інстанції Черевата В.І.
Доповідач Комлева О. С.
05.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,
адвоката Реу Руслана Васильовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Реу Руслана Васильовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року,-
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
На вищевказану постанову суду адвокат Реу Р.В., захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 03 січня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Реу Р.В. зазначив, що:
Адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог діючого Законодавства, а саме у складеному протоколі відсутній підпункт Правил дорожнього руху України, який нібито порушив ОСОБА_1 , а саме вказано на порушення пункту 2.9 ПДР України, а саме який з 5 ти підпунктів порушив ОСОБА_1 не вказано.
З цієї причини адвокатом під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, було заявлено клопотання про повернення адміністративних матеріалів на доопрацювання для належного оформлення адміністративного протоколу, але суд безпідставно відмовив мені у задоволенні заявленого клопотання.
Тест на алкоголь складений відносно ОСОБА_1 не містить повну інформацію, а саме до якого адміністративного протоколу він відноситься, номер адміністративного протоколу відсутній.
В адміністративних матеріалах відсутня повна відеофіксація події 23 жовтня 2024 року, а саме файлу де ОСОБА_1 просився у лікарню для проведення додаткового огляду на стан сп?яніння.
На відео файлі який доданий до адміністративного матеріалу, не має фіксації обставин які проходили в службовому автомобілі, складання та оголошення адміністративного протоколу, роз'яснення процесуальних прав вручення копії протоколу.
Письмові пояснення ОСОБА_1 , які є в адміністративних матеріалах написані працівником поліції але не відповідають дійсності.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Реу Р.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з боді-камери, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9.а ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 470009 від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 19:45 в селі Теплиця, Болградського району, Одеської області, по вул. Центральна керував мотоблоком «Forte» в складі причіпу в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки Т/З за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820», результат огляду склав 0,30 ‰, від огляду в Арцизькій ЦРЛ відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306.
Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 470009 від 23 жовтня 2024 року (а.с.1);
- довідкою облікових даних ЄДР МВС України про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення та отримання особою посвідчення водія (а.с. 7);
- чеком приладу «Alcotest Drager 6820» на стан сп'яніння з зафіксованим результатом 0,30 ‰ (а.с. 5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2);
- поясненнями ОСОБА_1 наданими на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням (а.с.3);
- диск DVD-R з відеофайлами до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 8).
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленою постановою Арцизького районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 рокута порушення ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 23 жовтня 2024 року.
Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Доводи апеляційної скарги адвоката Реу Р.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про те, що в адміністративних матеріалах відсутня повна відеофіксація події 23 жовтня 2024 року, а саме файлу де ОСОБА_1 просився у лікарню для проведення додаткового огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського на 01:09 хвл. та на 02:37 хвл. вбачається що поліцейським було двічі запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру «Драгер» або в медичній установі Арцизька ЦРЛ, проте ОСОБА_1 відмовився їхати до лікарні та погодився пройти огляд на місці зупинки.
Доводи апеляційної скарги адвоката Реу Р.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про те, що тест на алкоголь складений відносно ОСОБА_1 не містить повну інформацію, а саме до якого адміністративного протоколу він відноситься, номер адміністративного протоколу відсутній, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки дані які вказані в роздруківці з драгеру, а саме дата, час, місце, прізвище особи, що тестують повністю узгоджуються з матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги адвоката Реу Р.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 з приводу того, що не конкретизовано пункт ПДР України порушений ОСОБА_1 , а також відсутності відеофіксації обставин які проходили в службовому автомобілі, апеляційний суд також вважає необґрунтованими, оскільки способами захисту, визначеними чинним законодавством, а саме, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб'єктів, що наділені владними повноваженнями, ОСОБА_1 , чи його захисник не скористалися. Внаслідок цього, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.
В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Реу Руслана Васильовича, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.
Повний текст постанови складено 07 лютого 2025 року.
Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева