Справа № 127/1-2/1999
Провадження №11-кп/801/257/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16.12.2024, якою заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Вінницького обласного суду від 16.06.1999 та ухвали Верховного Суду України від 25.05.2000 за виключними обставинами повернуто заявнику,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла заява засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку Вінницького обласного суду від 16.06.1999 та ухвали Верховного Суду України від 25.05.2000 за виключними обставинами. Заява ОСОБА_8 викладена іноземною (російською) мовою.
Ухвалою слідчого судді Вінницького районного суду Вінницької області від 26.11.2024 заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд судових рішень за виключними обставинами залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме подання нової редакції заяви, викладеної державною мовою та з додержанням вимог, передбачених ст. 462 КПК України.
Вказані в ухвалі недоліки заяви ОСОБА_8 не були усунуті.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.12.2024 заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд судових рішень за виключними обставинами повернуто заявнику, з тих підстав, що чинним законодавством передбачено, що державна мова в Україні є українська, судочинство та кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Процесуальні документи, які подаються до суду мають бути подані лише державною мовою, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх рішеннях.
Не погоджуючись з даною ухвалою, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вважає ухвалу такою, що не відповідає положенням ст. 10 Конституції України, якою в Україні гарантується використання російської та інших іноземних мов та такою, що суперечить положенням ч. 3 ст. 29 КПК України, яка передбачає право осіб, які не володіють вільно державною мовою, давати показання, заявляти клопотання та подавати скарги і виступати у суді мовою, якою володіють.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити з указаних в ній підстав, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
З матеріалів судового провадження слідує, що засуджений ОСОБА_8 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з заявою про перегляд вироку Вінницького обласного суду від 16.06.1999 та ухвали Верховного Суду України від 25.05.2000 за виключними обставинами.
Повертаючи заяву ОСОБА_8 , суд виходив із системного аналізу положень Конституції України (ч.5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92), КПК, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (ст.12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), згідно яких - документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль, в тому числі, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, мають бути викладені українською мовою або ж у перекладі на українську мову.
Суд вважав, що виклавши свою заяву іноземною мовою, заявник порушив вищевказані норми закону, що є підставою для повернення йому скарги.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
За приписами ч. 1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження за КПК здійснюється державною мовою, і, відповідно, органи, які ведуть провадження, складають процесуальні документи державною мовою.
Колегія суддів зауважує, що Конституційний Суд України у своєму рішенні, ухваленому 14.12.1999 (справа про застосування української мови), положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", слід розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції).
Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII від 25.04.2019 (з подальшими змінами) єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.
У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Посилання апелянта на ч. 3 ст. 29 КПК України у даному випадку безпідставне, оскільки можливість забезпечити учасника кримінального провадження, який не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, правом давати показання, заявляти клопотання та виступати в суді рідною або іншою мовою, якою він володіє, користуючись у разі необхідності послугами перекладача, виникає вже під час розгляду справи, а не на стадії звернення до суду. Крім того апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 проживає в Україні, є громадянином України.
До того ж, в апеляційній скарзі не наведено будь-яких даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_8 не володіє або недостатньо володіє державною мовою, або є громадянином іншої держави.
У висновку про застосування норм кримінального процесуального закону, викладеному в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального Суду Верховного Суду від 19.09.2022 (справа № 521/12324/18) йдеться про те, що апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою. Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену не українською мовою, особі, яка її подала.
Очевидно, аналогічні рішення необхідно приймати також до заяв (скарг), поданих до суду першої інстанції.
За таких обставин немає підстав ставити під сумнів обґрунтованість висновків суду, зазначених в оскаржуваній ухвалі, оскільки суд дійшов обґрунтованої думки щодо порушення заявником вищевказаних норм закону.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 щодо невмотивованості та незаконності судового рішення є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду скарги.
Також, апеляційний суд звертає увагу заявника, що повернення апеляційної скарги не є порушенням принципу доступу до правосуддя, оскільки згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп/1997 відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених саме відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене, тобто обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає ухвалу суду обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 459 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16.12.2024 про повернення засудженому ОСОБА_8 заяви про перегляд вироку Вінницького обласного суду від 16.06.1999 та ухвали Верховного Суду України від 25.05.2000 за виключними обставинами, залишити без змін.
Ухвала набирає силу з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4