Провадження № 2/742/23/25
Єдиний унікальний № 742/6842/23
31 січня 2025 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Лісафіної А.С., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ в натурі об'єкта нерухомого майна,
встановив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У листопаді 2023 року ОСОБА_5 звернувся до суд з позовною заявою про поділ в натурі об'єкта нерухомого майна, в якому, з урахуваннями заяви про уточнення позовних вимог, просить: 1) поділити нежитлове приміщення, магазин промислових товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виділивши позивачеві в натурі, в рахунок належної мені 1/2 частки, як цілий та окремий об?єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, припинивши право спільної часткової власності на зазначене нежитлове приміщення, відповідно до 2 (другого) варіанту поділу нежитлового приміщення магазину визначеного згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.12.2024 року N?103/24-24, а саме приміщення магазину: 1-1 торговий зал площею 19.55 кв.м., вартістю 241677,00 грн., 1-2 санвузол площею 2.1 кв.м. вартістю 25960,00 грн., 1-3 кладова площею 4,0 кв.м. вартістю 49448,00 грн., всього по приміщенню магазину: 25,65 кв.м., вартістю 317085,00 грн.; 2) за отримання надлишку при поділу в натурі нежитлового приміщення, магазину промислових товарів, відповідно по 1/2 частки кожній із сторін, стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію в розмірі 32759,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.09.2021 позивач та відповідач придбали спірне приміщення по 1/2 частині кожному. Приміщення використовується як магазин, проте між співвласниками виникли непорозуміння щодо його використання, що і стало підставою для звернення до суду.
Відповідач подав відзив, згідно якого вказує, що частина, яку бажає виділити собі позивач, якраз перебуває у користуванні відповідача, про це вони з позивачем домовилися раніше, уклавши договір про порядок користування приміщенням. Відповідач відповідно обладнав «свою» частину, уклав договори з отримання комунальних послуг з відповідними організаціями. Тому вважає, що вимоги позивача є безпідставними, також вказує, що об'єкт не може бути поділений, оскільки його не можна переобладнати щоб дві частини були ізольовані.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Суд своєю ухвалою від 04.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання.
Суд своєю ухвалою від 10.01.2024 задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Жайворонка І.В. про призначення експертизи, призначив по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення судової будівельно-технічної експертизи доручив експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, витрати по проведенню експертизи поклав на позивача, провадження у справі зупинив.
Суд своєю ухвалою від 18.12.2024 відновив провадження у справі, призначив судове засідання.
06.01.2025 позивач подав уточнену позовну зяву.
ІІІ. Позиції сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив виділити позивачеві частину приміщення у рахунок його 1/2 частки відповідно до другого варіанту поділу визначеного висновком експерта.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти вимог позивача та вказали, що такі приміщення знаходяться у користуванні відповідача вже тривалий час відповідно до домовленості сторін.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Відповідно до договору купівлі - продажу від 30.09.2021 ОСОБА_2 і ОСОБА_4 придбали у рівних частинах по 1/2 частині кожний магазин промислових товарів, що знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.6-8).
Відповідно до технічного паспорту магазин складається з торгового залу, санвузла, кладової, площа 46 кв.м. (а.с.9-10).
ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем з 27.01.2011 (а.с.28), провадить свою підприємницьку діяльність у спірному приміщенні - магазині (а.с.32-33), уклав договір КП «Прилукитепловодопостачання» для отримання комунальних послуг (а.с.30-31).
Відповідно до висновку експерта дійсна ринкова вартість спірного нежитлового приміщення - 568652,00 грн; поділ магазину можливий з відхиленням від вимог нормативних документів; експерт надав два можливі варіанти поділу зі сплатою співвласнику компенсації (а.с.66-85). Вартість експертизи - 27262,08 грн (а.с.63).
05.10.2023 співвласники уклали договір про розподіл використання площі спірного приміщення, відповідно до якого у використанні ОСОБА_6 площа під №1 та №3, у використанні ОСОБА_4 площа під №2, у спільному користування кладова, санвузол, прохід (а.с.110).
10.05.2023 відповідач уклав договори про надання послуг з постачання теплової енергії, про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по спірному приміщенню (а.с.122-132).
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено положеннями ст.ст.316,317,319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном.
Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Відповідно до приписів ч.1 ст.356, ст.ст.358,364 ЦК України - власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними.
При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.
При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна.
Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Спір виник між двома співвласниками нежитлового приміщення, їх частки у праві власності рівні - по 1/2.
Відповідно до висновку експерт запропонував два варіанти поділу магазину, вирішуючи який варіант присудити позивачеві, а який відповідачеві, суд враховує, що відповідач тривалий час користується певними приміщеннями, здійснив їх облаштування відповідно до умов своєї підприємницької діяльності, уклав договори та отримує комунальні послуги, розмістив своїх найманих працівників та розраховував на тривале користування такими приміщеннями відповідно до попередньої домовленості з позивачем, отже суд вважає за необхідне обрати перший варіант поділу запропонований експертом та виділити відповідачеві приміщення магазину: 1/2ч 1-1 торговий зал, площа 19,55 кв.м., 1-2 санвузол, площа 2,1 кв.м., 1-3 кладова, площа 4,0 кв.м., всього площа 25,65 кв.м., вартістю 317085,00 грн, а позивачеві - 1/2ч 1-1 торговий зал, площа 20,35 кв.м., вартістю 251567,00 грн.
Оскільки приміщення не може бути поділено відповідно до ідеальних часток співвласників, і відповідач отримує більшу площу, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути грошову компенсацію, як те зазначено у висновку експерта.
Відповідно до вимог законодавства частка у спільній частковій власності двох співвласників не може бути виділена, а тільки поділено на часки між двома співвласника. Тому суд виділяє кожному із двох співвласників майно - приміщення, як цілий та окремий об'єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, припинивши право спільної часткової власності на зазначене нежитлове приміщення.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати за проведення експертизи покладені на позивача - 27262,08 грн. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню половина вартості експертизи - 13631,04 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 76-81, 83, 258, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ в натурі об'єкта нерухомого майна - задовольнити частково.
Поділити нежитлове приміщення - магазин промислових товарів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Виділити в натурі ОСОБА_4 у рахунок належної йому 1/2 частки приміщення магазину: 1/2ч 1-1 торговий зал, площа 20,35 кв.м., вартістю 251567,00 грн., як цілий та окремий об'єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, припинивши право спільної часткової власності на зазначене нежитлове приміщення.
Виділити в натурі ОСОБА_2 у рахунок належної йому 1/2 частки приміщення магазину: 1/2ч 1-1 торговий зал, площа 19,55 кв.м., 1-2 санвузол, площа 2,1 кв.м., 1-3 кладова, площа 4,0 кв.м., всього площа 25,65 кв.м., вартістю 317085,00 грн., як цілий та окремий об'єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації, припинивши право спільної часткової власності на зазначене нежитлове приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у розмірі 32759,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 13631,04 грн. у рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи.
У решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст виготовлено 10.02.2025.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО