Справа № 739/1581/24
Провадження № 2/739/32/25
про відмову в зупиненні провадження у справі
07 лютого 2025 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Лукаш Н.Я.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - Шахунова М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, клопотання про зупинення провадження у справі,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини. Відповідачем ОСОБА_1 до ОСОБА_3 було подано зустрічний позов про визначення місця проживання їхньої спільної дитини.
До початку розгляду справи по суті позивачка подала заяву в якій просить тимчасово призупинити судову справу у зв'язку з її тимчасовим виїздом за кордон за сімейними обставинами, а також вказує про долучення до заяви довідки з місця роботи про укладення контракту.
У судове засідання позивачка не з'явилася.
Відповідач та його представник у судовому засіданні висловилися проти задоволення клопотання вказавши, що наведені у заяві позивачки підстави для зупинення провадження у справі не передбачені процесуальним законодавством.
Представник третьої особи у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази суд приходить до наступних висновків.
Положеннями статей 251, 252 ЦПК України визначено випадки в яких суд зобов'язаний, або ж має право зупинити провадження у справі, при цьому даними статтями процесуального законодавства не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі як виїзд позивача за межі України та його працевлаштування за кордоном.
Суд зазначає, що відповідно до статті 58 ЦПК України позивачка може брати участь у судовому процесі як особисто, так і через представника, а також має право клопотати про забезпечення їй участь у судовому розгляді в режим відеоконференції відповідно до положень статті 212 ЦПК України. Відповідно перебування позивачки поза межами України не є перешкодою для її участі у судовому розгляді справи.
З приводу доданої до заяви копії документу, на яку посилається позивачка, суд зазначає, що згідно частини восьмої статті 95 ЦПК України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається, до заяви позивачки додано копію документу, складеного на іноземній мові, який не легалізовано у встановленому законом порядку, при цьому до заяви не додано перекладу даного документу, що взагалі позбавляє суд можливості навіть ознайомитися з його змістом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання позивачки про зупинення провадження у справі є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 251-252, 258-261, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за її позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Чепурко
Повний текст ухвали складено 10 лютого 2025 року.