Справа № 583/245/25
2-о/583/69/25
10 лютого 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області
у складі: головуючого судді - Савєльєвої А.І.
за участю секретаря - Доценко Т.Г.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,
21.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить: встановити факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 від 20.07.1984; встановити факт належності страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 20.07.1984 по 28.04.1989 відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 20.07.1984.
Свої вимоги мотивує тим, що досягнувши пенсійного віку та маючи відповідний страховий стаж для реалізації свого права на призначення пенсії за віком, вона звернулася до органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою про призначення пенсії за віком. Однак рішенням від 14.01.2025 №184150014093 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв''язку з відсутністю достатнього страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком. Зі змісту рішення вбачається, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 20.07.1984 року, оскільки на титульній сторінці відтиск печатки не придатний для сприйняття змісту та запис про звільнення завірено не читабельною печаткою. Оскільки у позасудовому встановити факт належності правовстановлюючих документів не має можливості, що позбавляє її повноцінно реалізувати своє право на призначення пенсії за віком, вона вимушена була звернутися до суду з цією заявою.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку окремого провадження.
07.02.2025 від Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на заяву, в якому зазначено, що факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження. Тому просить заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України,
В судовому засіданні заявник наполягала на задоволенні заяви із зазначених у неї підстав та пояснила, що вона звернулася до Пенсійного фонду, але отримала відмову, оскільки їй не виповнилося 60 років, після чого вона встала на облік у Центр зайнятості, де перебувала до 04.12.2024. 07.01.2024 вона знову звернулася до Пенсійного фонду з пакетом документів для призначення пенсії за віком, але отримала відмову, що і стало підставою звернення до суду із заявою.
Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з'явилися, про час ті місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення ч. 1 ст. 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено ч. 1 ст. 315 ЦПК України, який не є вичерпним.
Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Для визначення юридичного характеру факту необхідно з'ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт має юридичне значення і чи тягне він правові наслідки. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.
Як слідує із поданої заяви, встановлення факту належності трудової книжки заявнику необхідно для врахування періодів роботи до трудового стажу та підтвердження наявності трудового стажу, внаслідок чого буде призначена пенсія, оскільки територіальним органом Пенсійного фонду України, до якого вона звернулася з метою призначення пенсії, їй було відмовлено у призначенні пенсії через непридатні для сприйняття відтиски печатки на титульній сторінці трудової книжки та записі про звільнення.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, із доданої до заяви копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.01.2025 №184150014093 слідує, що до страхового стажу заявника не зараховано періоди роботи з 20.07.1984 по 28.04.1989, з 26.07.1989 по 24.12.1993, з 02.01.1994 по 01.09.1995, з 04.09.1995 по 01.12.1998, з 09.12.1998 по 31.12.1998 згідно трудової книжки 20.07.1984 року серп НОМЕР_2 до страхового стажу не зараховано, оскільки на титульній сторінці відтиск печатки не придатний для сприйняття змісту. Період роботи з 20.07.1984 по 28.04.1989 до страхового стажу не враховано, оскільки запис про звільнення завірено не читабельною печаткою. Страховий стаж з 01.01.1999 зараховано на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального стархування. За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідних 31 року страхового стажу.
Відповідно до п. 26 вказаного Порядку якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Отже, у судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
При цьому, вказаним Порядком не передбачено можливості встановлення у судовому порядку факту приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо в ньому мається відтиск печатки, зміст якої є нечитабельним.
Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню до адміністративного суду у встановленому законом порядку.
За правилами ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Отже, питання встановлення факту трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинно вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. При цьому відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
Зазначене відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови: 03 червня 2022 року у справі №727/7373/21-ц (провадження №61-19002св21), від 03 березня 2021 року у справі №202/2186/20 (провадження №61-10466св20), від 10 березня 2020 року у справі №556/132/18 (провадження №61-44101св18), від 13 листопада 2019 року у справі №559/2652/16-ц (провадження №61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі №401/2020/17-ц (провадження №61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі №523/30/17 (провадження №61-12771св18) та від 10 червня 2020 року у справі №347/576/18 (провадження № 61-45995св18).
Отже, згідно з наведеними висновками та спеціальними нормами, якими врегульований порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, саме до повноважень органу Пенсійного фонду України належить встановлення факту трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, у судовому порядку встановлюється факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, виключно у випадку, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи викладе вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки така справа не підлягає судовому розгляду.
Керуючись ст. ст. 255, 258, 259, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.02.2025.
Суддя А.І. Савєльєва