Справа № 489/8089/24
Провадження № 2-а/489/17/25
Іменем України
07 лютого 2025 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ручковської В.О.,
представника відповідача Григоращенка М.Г.,
свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
В жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову № 763 від 03.10.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 26.09.2024 начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 763, відповідно до якого начебто за результатами перевірки стану ведення персонального військового обліку ТОВ «СТО техноцентр Миколаїв-авто» (директором якого є позивач)виявлені порушення порядку організації та ведення військового обліку працівників даного підприємства. Позивач вважає, що така перевірка відбувалась із порушенням вимог діючого законодавства, оскільки особа, яка здійснювала перевірку, не надала службове посвідчення, наказ про направлення на перевірку, тощо; в журналі реєстрації перевірок та результатів перевірок не здійснила запис про проведення перевірки; в протоколі відсутній підпис посадової особи, яка його склала; до протоколу не долучено жодного доказу на підтвердження фактів начебто скоєння правопорушень; в протоколі містяться помилки (описки) щодо зазначення паспортних даних ОСОБА_1 . Також позивач зазначає про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не було взято до уваги, що відповідач приступила до виконання обов'язків директора лише з 19.01.2024, відповідно не може нести відповідальність за порушення, вчинені до цього часу.
Також ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення носив формальний характер, начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 не розглядав справу про притягнення її до адміністративної відповідальності, а лише підписав оскаржувану постанову. Справу було безпосередньо розглянуто та складено постанову іншою посадовою особою. При цьому ОСОБА_1 03.10.2024 в приміщенні ТЦК було вручено вже готовий проект постанови, яка містила описки щодо її номеру та дати складання. Після зауважень позивача їй було видано виправлену копію постанови. Окрім викладеного, ОСОБА_1 зазначала про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом, проте оскаржувана постанова не відповідає вимогам діючого законодавства, що встановлені до виконавчих документів, зокрема не містить строку набрання нею законної сили.
Посилаючись на викладене, позивач звернулась із даним позовом до суду, яким просила визнати протиправною оскаржувану постанову та закрити провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності; стягнути з відповідача на її користь сплачений судом збір в розмірі 1 211,20 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
23.10.2024 на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяв, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що твердження позивача про те, що протокол про адміністративне правопорушення не підписаний посадовою особою, яка його склала, не відповідає дійсності, оскільки до матеріалів справи долучена копія з копії даного протоколу, його оригінал містить підпис ОСОБА_5 , який його склав. Щодо помилкового визначення дати видачі паспорту позивача у протоколі, така описка виникла випадково, оскільки вказано дату вклеювання фотографії ОСОБА_1 по досягнення нею 45-річного віку. Твердження позивача про те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто не підполковником ОСОБА_6 , а іншою особою, спростовується його підписом на вказаній постанові та відбитком печатки ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо невизначення в оскаржуваній постанові строку набрання нею законної сили - представник відповідача зауважив, що така постанова містить детальний опис порядку її оскарження та/або виконання, встановлений діючим законодавством.
28.10.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона спростовує заперечення відповідача проти позову та наполягає на задоволенні заявлених вимог.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Ручковська В.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником відділення військового обліку та бронювання більше 10 років. Зазначив, що в складеному ним протоколі суть адміністративного правопорушення не зазначена, оскільки порушення законодавства про порядок військового обліку, виявлені під час перевірки ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто", були чисельними, та вони були викладені в акті, складеними за результатами перевірки. На питання суду пояснив, що він точно не пам'ятає, чи підписав він складений протокол перед тим, як вручити ОСОБА_1 . Пояснити, чому у долученій до позову копії протоколу, врученого ОСОБА_1 після перевірки, відсутній його підпис не зміг.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що працює начальником відділу кадрів ТОВ «Оріон-Авто» та була присутня разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 при перевірці ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пояснила, що їй документи, що посвідчують законність перевірки ОСОБА_2 з співробітницею ніхто не пред'являв. Також зазначила, що одразу після складення протоколу, ОСОБА_2 попросив її зробити його копію для вручення ОСОБА_1 , однак одразу після того, як перевіряючи пішли вони при ознайомленні з протоколом побачили, що його не підписано.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працює першим заступником директора ТОВ «Оріно-Авто» і саме він зустрічав перевіряючих, одним з яких був ОСОБА_2 , які пред'явили йому документи перед перевіркою. Він провів їх до ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто", де їх зустріла ОСОБА_1 і він був присутній в ході перевірки там разом із перевіряючими, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після перевірки ОСОБА_2 усно назвав суть правопорушення ОСОБА_1 та вказав на недоліки, проте вручив ОСОБА_1 копію протоколу, яка ним не була підписана.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.
Згідно наказу ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто" № 2-К від 19.01.2024 ОСОБА_1 приступила до виконання службових обов'язків на посаді директора ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто" (а.с. 17).
У відповідності до наказу ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто" № 2/1 від 19.01.2024 директор ОСОБА_8 поклала на себе обов'язок з організації та ведення військового обліку на підприємстві.
09.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено повідомлення на адресу директора ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто" про те, що 26.09.2024 комісією з питань перевірки стану військового обліку на підприємствах, в установах, організаціях та закладах Інгульського району м. Миколаєва буде здійснено перевірку стану військового обліку у вказаній організації (а.с. 51-52).
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.07.2024 № 47 встановлено уточнений перелік посадових осіб, уповноважених складати протоколи за вчинені адміністративні правопорушення в межах компетенції ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед яких визначено ОСОБА_9 (а.с. 36-37).
26.09.2024 начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено протокол № 763 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого 26.09.2024 о 13:40 відповідно до Розпорядження Миколаївського міського голови від 08.01.2024 № 6р, проведено перевірку стану ведення персонального військового обліку на ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто", відповідно до вимог ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 зі змінами "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Порядок). За результатами перевірки виявлені наступні порушення Порядку п. 34 - не здійснюється перевірка під час прийняття на роботу наявності військово-облікового документу; не надсилаються у 7-денний термін з дня видання наказу про прийняття на роботу повідомлення про зміну облікових даних; не проводиться звіряння Списку персонального обліку з записами у військово-облікових документах; прийом на роботу здійснюється без взяття військовозобов'язаних на військовий облік. Порушення вимог п. 72 - не видається наказ до 1 лютого про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік (а.с. 10 - 12). При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03.10.2024 о 10:00 год. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що була повідомлена ОСОБА_1 , що підтверджується її особистим підписом.
Зі змісту копії протоколу про адміністративне правопорушення, долученої до матеріалів справи позивачем, у ньому відсутній підпис посадової особи, яка склала протокол (а.с. 12). Представник відповідача спростовує цю обставину та зазначає про те, що в оригіналі протоколу міститься підпис уповноваженої посадової особи, проте такий оригінал не був наданий суду для огляду. Крім того, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він не пам'ятає достовірно, чи був ним виконаний такий підпис, чи ні.
Крім викладеного, ОСОБА_1 вказувала на те, що при прибутті для проведення перевірки уповноваженою особою ТЦК ОСОБА_2 не було надано документів, що підтверджували б його повноваження на проведення такої перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Проте вказану особу на час перевірки без зауважень було допущено позивачем на підприємство, надано на його запит необхідні для здійснення перевірки документи, що, на переконання суду, свідчить про безпідставність подібних тверджень позивача. Крім того, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив наявність у уповноважених осіб на момент прибуття для проведення перевірки необхідних підтверджуючих документів.
03.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_6 було складено постанову № 763 по справі про адміністративне правопорушення, в якій вказано, що гр. ОСОБА_1 , відповідно до наказу № 2/1 від 19.01.2024 є відповідальною особою за ведення військового обліку на ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто". Згідно проведеної 26.09.2024 року перевірки дотримання вимог діючого законодавства України щодо Порядку ведення військового обліку на підприємствах, установах та організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок) виявлено ряд порушень:
- вимоги п. 34 Порядку не виконуються, перевірка військово-облікових документів під час прийому на роботу не проводиться, не надсилаються у 7 денний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу повідомлення про зміну облікових даних, не проводиться звіряння списку персонального обліку із записами у військово-облікових документах, прийом на роботу відбувається без взяття військовозобов'язаних на військовий облік;
- в порушення вимог п. 72 не видано наказ (розпорядження) про стан військового обліку на підприємстві у 2023 році та визначення завдань на 2024 рік.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період та на неї накладено штраф у сумі 34 000,00 грн. (а.с. 13). Зі змісту постанови вбачається, що вона може бути оскаржена відповідно до ст. 289 КУпАП до районного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ними юридичної сили.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 прибула особисто та отримала її копію 03.10.2024, що підтверджується її особистим підписом.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову ОСОБА_1 зазначала про те, що вона разом зі своїм представником у визначений в протоколі про адміністративне правопорушення час з'явилась до ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому маючи намір подати уповноваженій особі докази щодо своєї невинуватості, заявити клопотання, тощо. Проте розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався формально, вона взагалі не зустрічалась з начальником РТЦК ОСОБА_6 , розгляд справи здійснювала інша особа, а ОСОБА_10 лише підписав постанову.
Разом з тим, представник відповідача заперечує вказану обставину, доказів на підтвердження своїх тверджень позивачем до матеріалів справи не долучено та постанову про адміністративне правопорушення підписано ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. За таких обставин, вказані заперечення позивача не приймаються судом до уваги як безпідставні та необґрунтовані.
10.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено акт перевірки стану військового обліку та забезпечення функціонування системи військового обліку у ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто", затверджений Миколаївським міським головою 16.10.2024. Згідно вказано акту встановлено, що робота щодо військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на даному підприємстві організована та здійснюється з грубими порушеннями вимог чинного законодавства України. Зокрема встановлено, що приймання на роботу та взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здебільшого здійснюється без наявності військово-облікового документа (довідково: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - прийняті на роботу без військово-облікового документа); повідомлення про прийняття на роботу, звільнення з роботи до відповідних ІНФОРМАЦІЯ_1 не надсилались (а.с. 49-50).
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та він існував станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
Відповідно до п. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок) (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно п. 34 Порядку (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють, зокрема:
перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред'являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які підлягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану;
доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання);
надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів(додаток 4);
проведення відповідної роз'яснювальної роботи серед призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання ними правил військового обліку;
забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;
взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку, внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
постійний контроль за виконанням посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій вимог цього Порядку, а призовниками, військовозобов'язаними та резервістами - правил військового обліку;
ведення та зберігання журналу обліку результатів перевірки.
У відповідності до положень п. 72 Порядку (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації щороку до 1 лютого видають накази (розпорядження) про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції.
Згідно положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 26.09.2024 та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення уповноважені особи прийшли до висновку про те, що ОСОБА_1 було допущено порушення Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема п. 34 та п. 72 вказаного Порядку). Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження вчинень таких порушень до матеріалів справи не долучено, в протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові не зазначено суть начебто вчинених ОСОБА_1 порушень - е вказано, коли саме вони були вчинені, щодо яких осіб (працівників) були допущені порушення та в чому саме вони полягали, якими доказами підтверджуються ці обставини, не долучено таких доказів до протоколу, тощо. За таких обставин неможливо достовірно встановити, в чому безпосередньо полягали такі порушення, їх кількість, дату вчинення, що унеможливлює встановлення винуватості саме ОСОБА_1 (враховуючи, що свої посадові обов'язки вона виконує починаючи з 19.01.2024), дотримання строків притягнення її до адміністративної відповідальності, тощо.
Під час розгляду справи до матеріалів справи представником відповідача, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, долучено повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.02.2025, згідно якого гр. ОСОБА_12 , 1988 р.н., військово-обліковий документ встановленого зразка не отримував, не уточнював свої персональні дані шляхом особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , до даного ТЦК не надходило повідомлення про зміну облікових даних вказаної особи від ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто". Проте такі відомості були отримані представником відповідача вже задовго після складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, їм не було надано оцінки під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому вони не є належними та допустимими доказами в межах розгляду даної справи.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він не зазначав в складеному ним протоколі суть адміністративного правопорушення, оскільки порушення законодавства про порядок військового обліку, виявлені під час перевірки ТОВ "СТО Техноцентр Миколаїв-авто", були чисельними, та вони були викладені в акті, складеними за результатами перевірки.
Проте судом встановлено, що даний акт було складено 10.10.2024 - вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення від 26.09.2024 та постанови про адміністративне правопорушення від 03.10.2024. Крім того, вказаний акт також не містить детального опису начебто вчинених правопорушень (їх суті) та дати їх вчинення. Більш того, у долученій суду копії протоколу, яка була вручена ОСОБА_1 в день перевірки, відсутній підпис особи, яка склала протокол.
За таких обставин, складений протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП та не належним, достовірним та неспростовним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Крім того, судом встановлено, що такий протокол не був підписаний особою, яка його склала. Доказів протилежного в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначену норму суд під час розгляду справи щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевірити їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно зі ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. ст. 278, 280 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. При розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законною підставою для притягнення винної особи до відповідальності є складений у встановленому законом порядку протокол про адміністративне правопорушення.
Як слідує зі змісту протоколу, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, до нього долучено: копію паспорту, копія ІНН, копія наказу про призначення відповідальної особи за ведення військового обліку. Будь-яких іншим доказів до протоколу не долучено.
При цьому суд звертає увагу на те, що наявні у матеріалах справи копія акту перевірки стану військового обліку та відповідь ІНФОРМАЦІЯ_6 складені після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови.
Крім того, суд зазначає, що згідно вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи.
Однак, як вбачається з оскаржуваної постанови, в порушення вищевказаних вимог КУпАП, у ній відсутні відомості про час, дату та місце вчинення адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, що свідчить про неповний опис обставин, установлених під час розгляду справи, тобто про невідповідність постанови вимогам законодавства.
Згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічні положення поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи обставини притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про задоволення позову, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, №4909, параграф 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Враховуючи викладене, інше аргументи позивача, визначені ним як підстави позовних вимог, не мають вирішального значення для розгляду справи по суті та не спростовують висновків суду про задоволення позову.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_15 задоволено, відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" з відповідача на її користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. Оскільки при поданні даного позову ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - в частині розміру стягнутого судового збору.
Керуючись статтями 18, 19, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_16 за справою про адміністративне правопорушення № 763 від 03.10.2024 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 10.02.2025.
Суддя Г.А. Микульшина