Справа № 468/2376/24
2-а/468/2/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
06.02.2025 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Звягіної О.В. за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу № 468/2376/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 по накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП.
Посилаючись на неправомірність оскарженої ним постанови, позивач вказав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він не отримував виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вказаною у повістці адресою не проживає і ніколи не проживав, виклик вважає безпідставним, оскільки здійснив уточнення даних, ще 05.07.2024 р. виконавши вимоги абз.4 пп.1 п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 р. Факт уточнення данних та їх наявність у ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджує наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за пп.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особа на утриманні якої перебуває троє дітей віком до 18 років.
У зв'язку з цим позивач просив скасувати оскаржувану постанову №296 від 29.11.2024 року та закрити провадження у справі.
Процесуальні дії у справі та заяви сторін:
04.12.2024 року позовна заява надійшла до Баштанського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою від 04.12.12.2024 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також витребувані у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові докази.
Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 відзив на позовну заяву не надійшов.
05.02.2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач не визнав позовну заяву в повному обсязі, зазначивши що надання відстрочки не звільняє позивача від обов'язку з'являтися за викликом. Помилка щодо неправильної адреси допущена оператором поштового зв'язку.
06.02.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про розгляд справи без участі.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності-кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомленні відповідно до положень ст. 268 КАС України, до суду не з'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, то суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи (копію постанови від 29.11.2024 року № 296, копію протоколу про адміністративне правопорушення № 300 від 26.11.2024 року, копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , копію довідки від 22.08.2024 про надання відстрочки, копію посвідчення багатодітної сім'ї, копію паспорта, копію повістки; трекінг відстеження поштового відправлення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 26.11.2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП у зв'язку з його неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.10.2024 року на 11.00 год. для уточнення даних в особливий період воєнного стану в порушення абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Протокол складений у присутності позивача та в тексті протоколу вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.11.2024 року о 15:30 год.
29.11.2024 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за його неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.10.2024 року на 11.00 год. для уточнення даних в особливий період воєнного стану в порушення абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1, 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною й тому потребує зазначення певного нормативного акту, вимоги якого порушуються при вчиненні інкримінованого особі за даною статтею порушення.
Також відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити суть адміністративного правопорушення і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Разом з тим позивач притягнений до адміністративної відповідальності за його неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних в особливий період воєнного стану в порушення абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Проте відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Таким чином вказана норма передбачає обов'язок явки за викликом виключно з певною метою: 1) взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, 2) визначення їх призначення на особливий період, 3) направлення для проходження медичного огляду.
Обов'язок явки на виклик для уточнення даних передбачають інші норми, проте ані протокол про адміністративне правопорушення, ані постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в супереч вимогам ст. 256, 278 КУпАП на них посилань не містять. Натомість положення власне абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачають обов'язку явки для уточнення даних.
Натомість позивач перебуває на військовому обліку, визнаний придатний до військової служби, проте на час відповідного виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 має бронювання, строк якого не сплив.
У зв'язку з цим викладені в протоколі та постанові діяння позивача не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та не порушують абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того з матеріалів справи слідує, що позивач не отримував особисто відповідного виклику, натомість поштове відправлення з таким викликом було повернуте до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
При притягненні позивача до адміністративної відповідальності службові особи відповідача вважали, що позивач вважався таким, що отримав відповідний виклик згідно з положеннями процитованого вище нормативного акту, проте не врахували те, що позивач був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.10.2024 року, а відмітка про його відсутність за відповідною адресою була проставлена на поштовому відправленні 19.10.2024 року, тобто тільки через два дні після дати, коли позивач мав з'явитись за викликом і відповідно до процитованого вище саме день проставлення такої відмітки вважається днем вручення йому відповідного виклику. Отже вважається, що відповідний виклик позивач отримав 19.10.2024 року, що не можна визнати вчасним та належним повідомленням про виклик. Більше того, задекларованим в установленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 вказане підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 . Тобто задекларованим в установленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_1 є село СТАРОГОЖЕНЕ. Відповідно до повідомлення про вручення почтового відправлення №0600293822171 воно було відправлення на ім'я ОСОБА_1 , однак на адресу АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 не проживає, та й ніколи не проживав. Тобто повістку ІНФОРМАЦІЯ_6 направив за іншою адресою, яка не відповідає адресі за якою задеклароване в установленому законом порядку місце проживання ОСОБА_1 . Жодних повідомлень про зміну адреси проживання ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не подавав. Відповідно єдиним задекларованим в установленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Крім того положення абз. 2 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, в першу чергу, покликане дисциплінувати військовозобов'язаних та унеможливити протиправне ухилення їх від виконання своїх обов'язків щодо належного військового обліку, натомість відсутні достатні правові та фактичні підстави для автоматичного застосування вказаної норми до військовозобов'язаних, які належним чином перебувають на військовому обліку, відвідують ІНФОРМАЦІЯ_6 для встановлення відстрочки, пройшли медичний огляд для визначення ступеню їх придатності до військової служби, оскільки вони, добросовісно виконавши покладені на них обов'язки щодо військового обліку, мають правомірні та обґрунтовані підстави очікувати того, що про необхідність більш предметного чи глибокого з'ясування їх облікових даних чи уточнення інших необхідних для військового обліку обставин вони будуть повідомлені особисто, в тому числі через заявлені ними при уточненні облікових даних засоби зв'язку.
Комплекс описаного вище свідчить про відсутність в діях позивача складу даного адміністративного правопорушення.
Що стосується наслідків скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності то, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
За такого, скасування постанови та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) можливе лише тоді, коли оскаржена постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу.
В даному ж випадку постанова винесена органом (посадовою особою), правомочним вирішувати цю справу, тому відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.
У зв'язку з цим, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є юридичними особами та є відокремленими структурними підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Натомість територіальні центри комплектування та соціальної підтримки областей є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
За такого, саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування.
Саме у зв'язку з цим для можливої подальшої реалізації передбаченого ст. 139 КАС України порядку розподілу судових витрат у разі задоволення адміністративного позову до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд,
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову № 296 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 29.11.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , якою громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 605(шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса Миколаївська область Баштанський район с.Старогорожене, паспорт НОМЕР_2 )
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса АДРЕСА_2 )
ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса АДРЕСА_3 )