Справа № 599/2724/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/20/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
05 лютого 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючої - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
представника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2024 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_8 на постанову дізнавача СД ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського районного управління ГУНП України в Тернопільській області від 27 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
В апеляційній скарзі представник потерпілої просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року.
Вважає вказану ухвалу незаконною, винесену із порушенням норм матеріального та процесуального права, а слідчим суддею розглянуто справу без належного з'ясування обставин справи.
Свої доводи мотивує тим, що вказана постанова прийнята слідчим з порушенням кримінального процесуального законодавства, не містить мотивів прийняття такого рішення та його обґрунтування, а висновок про закриття кримінального провадження не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення.
Зазначає, що слідчий під час проведення досудового розслідування не не провів допиту усіх свідків та інші процесуальні дії.
Зокрема представником потерпілої долучено два обвинувальних акти стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.1 ст.125 КК України, що свідчить про агресивну поведінку ОСОБА_10 під час конфлікту, направлену на спричинення тілесних ушкоджень як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_8 , яка просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та зазначає про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів судового провадження адвокат ОСОБА_7 в інтересах потерпілої ОСОБА_8 звернулася із скаргою на постанову дізнавача СД ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського районного управління ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_12 від 27 жовтня 2024 року про закриття кримінального провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, в порядку ст.ст.303, 304 КПК України.
За змістом п.3 ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження можуть бути оскаржені до слідчого судді.
У відповідності до ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею, а суд апеляційної інстанції відповідно до ст.422 КПК перевіряє ухвалу слідчого судді, винесену по наслідках цього розгляду.
Як вбачається із матеріалів справи, 11.06.2024 року ОСОБА_13 звернулася із заявою про кримінальне правопорушення щодо спричинення її дочці ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ..
Відомості, вказані у заяві, були внесені до ЄРДР за №12024216070000062 від 12 червня 2024 року та в подальшому, доручено проведення досудового розслідування СД ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського районного управління ГУНП України в Тернопільській області
27 жовтня 2024 року дізнавачем СД ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського районного управління ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_12 була винесена постанова про закриття кримінального провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ст.110 КПК постанова слідчого складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час проведення дізнання було дотримано вимог закону, зокрема після всебічного, повного з'ясування фактичних обставин події, яка була предметом дізнання, дізнавачем винесено законне і обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ч.1 ст.125 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення (проступку), яке належним чином мотивоване.
Таке рішення дізнавачем було прийнято на підставі аналізу отриманих в ході досудового розслідування даних, з урахуванням ряду висновків експертиз, слідчого експерименту, а також дано оцінку показам допитаних усіх встановлених свідків.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, дізнавач зазначив, що під час досудового розслідування встановити свідків та очевидців умисного спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , які б могли підтвердити покази останньої щодо побиття її ОСОБА_10 не вдалося, а тому постановив закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Так, згідно матеріалів кримінального провадження, дізнавачем була допитана потерпіла ОСОБА_8 , що вказала, що 11.06.2024 року, близько 19 год., знаходилась на території свого житлового господарства та проводила відеофіксацію на свій мобільний телефон конфлікту між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 .. В цей час до неї підійшла ОСОБА_10 та розпочала словесний конфлікт з нею, вимагала припинити відео зйомку. Підійшовши ближче до неї та тримаючи в одній руці парасолю штовхала її в обличчя парасолею та закривала її огляд, в результаті чого вона не бачила, що позаду неї знаходиться. Після чого, ОСОБА_8 послизнулася, оскільки на той момент йшов сильний дощ та впала на залишки будівельних матеріалів, які знаходились на території житлового господарства. В результаті падіння вона отримала тілесні ушкодження та відчула сильну біль, оскільки впала на залишки будівельних матеріалів, в яких були наявні цвяхи. Після цього як вона піднялась із землі до неї знову підійшла ОСОБА_10 , зловила її за волосся та штовхнула і вона знову впала на грунтово - кам'яне покриття.
У матеріалах справи наявний висновок судово-медичної експертизи № 406 від 13.06.2024 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено садна лівої та правої кистей, синці зі садном правого та лівого стегон, садна правої стопи, що за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
Водночас із показів ОСОБА_10 вбачається, що в ході конфлікту вона побачила як ОСОБА_8 проводить відеофіксацію на свій мобільний телефон. Підійшовши ближче до неї, вона сказала, щоб та припинила відеофіксацію, однак ОСОБА_8 послизнулась, оскільки на той момент падав сильний дощ та було слизько, а тому впала на грунтово- кам'яне покриття. Будь-яких тілесних ушкоджень вона ОСОБА_10 не спричиняла та не мала на меті їх спричинити.
Свідок ОСОБА_14 надав показання про те, що бачив як ОСОБА_10 штовхала його дочку ОСОБА_8 від чого та впала на дошки з цвяхами.
Свідок ОСОБА_9 зазначає, що ОСОБА_8 послизнулася та впала сама.
Диспозиція ч.1 ст.125 КК України передбачає відповідальність за спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
Об'єктом правопорушення є здоров'я особи.
Об'єктивну його сторону характеризують: 1. діяння (дія або бездіяльність); 2. наслідки у виді легкого тілесного ушкодження та 3. причинний зв'язок між зазначеними діянням та наслідками.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується тільки умисною виною (особа усвідомлює, що може заподіяти шкоду здоров'ю потерпілого, і бажає або свідомо припускає настання такої шкоди).
При цьому, кримінальна відповідальність за нанесення легких тілесних ушкоджень може наступити тільки за наявності в діях винної особи умислу. В разі необережного нанесення легких тілесних ушкоджень кримінальна відповідальність не наступає.
За наслідками повної та всебічно проведеної перевірки в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, органом досудового розслідування не встановлено даних, які б свідчили про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто суб'єктивної сторони складу цього злочину, а саме що в діях ОСОБА_10 був умисел спрямований на заподіяння легкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 .
Тому постановою дізнавача СД ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського районного управління ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_12 від 27 жовтня 2024 року кримінальне провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 складу вказаного кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення за скаргою представника потерпілої ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 , слідчий суддя належним чином перевірив наявність підстав для винесення постанови про закриття кримінального провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року.
В даному випадку слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що орган досудового розслідування провів усі необхідні слідчі (розшукові) дії, а отримані дані є достатніми для прийняття законного і обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
В апеляційній скарзі представник потерпілої узагальнено зазначає, що слідчий не виконав всіх вимог процесуального закону.
Такі доводи апеляційної скарги колегія вважає голослівними, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року, згідно якого органом досудового розслідування було виконано всі необхідні можливі слідчі (розшукові) дії, досліджено всебічно, повно і неупереджено всі обставини кримінального провадження, мотивовані висновки дізнавача, викладені у постанові про закриття кримінального провадження, відповідають вимогам закону та ґрунтуються на зібраних ним доказах, які вказують на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а доводи скарги представника потерпілої правильність висновків дізнавача не спростовують.
При цьому, про факт отримання легких тілесних ушкоджень внаслідок падіння вказувала у своїх пояснення сама ОСОБА_8 , що не заперечувала й її захисник в судовому засіданні.
Таким чином, колегія вважає зазначені доводи представника потерпілої необґрунтованими.
Водночас, посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею не було взято до уваги надані в судовому засіданні обвинувальні акти відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.1 ст.125 КК України, яким інкримінується заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , колегія суддів вважає неспроможними, оскільки викладені у вказаних процесуальних документах відомості не є доказом та не вказують про умисне заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , а висновки апелянта про те, що під час конфлікту ОСОБА_10 була агресивною та націленою на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, є лише суб'єктивною думкою, яка ґрунтується на припущеннях.
Не доводить умисного заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 і надані нею відомості здійснюваного нею відеозапису події на належний їй мобільний телефон, який був предметом дослідження й оцінки дізнавачем, аналіз якому дано в оскаржуваній постанові, і що також не заперечила в судовому засіданні представник ОСОБА_8 ..
Також не вказує апелянт про наявність інших доказів, які б залишилися поза увагою дізнавача.
Отже, за наслідками повної та всебічно проведеної перевірки в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, органом досудового розслідування не встановлено даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Матеріали кримінального провадження №12024216070000062 від 12 червня 2024 року, на підставі яких слідчим було прийнято оскаржувану постанову, були предметом ретельного дослідження та перевірки слідчим суддею, аналіз яким викладено в ухвалі.
З урахуванням викладених вище обставин, cлідчим суддею скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 розглянуто з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а також повно, всебічно та об'єктивно досліджено усі обставини справи, що в ухвалі належним чином мотивовано.
Порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, тому апеляційна скарга представника потерпілої ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 30 грудня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді