Справа № 686/32323/24
Провадження № 2/686/1110/25
(заочне)
06 лютого 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.
при секретарі Цибульській Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
02 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 15 лютого 2014 року перебувала із відповідачем у шлюбі, та має із ним спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні, а відповідач - батько дітей не бере участі в утриманні дітей та не надає матеріальної підтримки. Тому, позивачка звертається до суду з вимогою про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання доньок в розмірі 1/3, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, з усіх видів доходу, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дітей.
Ухвалою суду від 06 грудня 2024 року по справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, у позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Тому, суд за згодою позивача та на підставі ст. 223 ч. 4 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 15 лютого 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 203, було зареєстровано шлюб.
Від даного шлюбу у сторін є спільні доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.08.2014 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.08.2016 року
Зареєстроване місце проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 співпадає з місцем проживанням їх матері: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , витягами з реєстру територіальної громади № 2024/014490649 від 02.12.2024 року та № 2024/014490650 від 02.12.2024 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У силу положень статей 183, 184 СК України, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилалась позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
Згідно положень ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 77, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Частина 1 ст. 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини чим порушує вимогу ст. 180 СК України, згідно якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 є особою працездатного віку, доказів непрацездатності суду не надано, а тому має можливість надавати допомогу своїм малолітнім дітям.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 82, 89, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, статтями 180, 181, 182, 183, 184 СК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву задоволити.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подачі позовної заяви (02 грудня 2024 року) і до повноліття дітей.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 06 лютого 2025 року.
Суддя О.М. Палінчак