"31" січня 2025 р. Справа № 596/1609/24
Провадження № 2-а/596/6/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.
представника позивача адвоката Книша Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Книш Роман Васильович до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Книш Р.В., звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №218496 від 06.09.2023 року поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гнатів М.М. про притягнення ОСОБА_1 за ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 гривень. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. Зазначає про те, що оскаржувану постанову не отримував, копія йому не вручалась, поштовою кореспонденцією не надсилалась. Його представник адвокат Книш Р.В. отримав у Гусятинському відділі ДВС у Чортківському району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 13.09.2024 року, що є поважною причиною пропуску встановленого законом строку для її оскарження. Вважає оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що поліцейський неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не дотримався процедури притягнення до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 на місці пояснював поліцейському про те, що він має інвалідністю 2-ї групи, перебуває на обліку в психіатричному кабінеті і періодично наступають провали у пам'яті, що мало місце і 06.09.2023 року. Вказаних в постанові порушень ПДР не вчиняв, оскільки їхав у мотошоломі та з справною підсвіткою заднього номерного знаку. Інспектор не взяв до уваги зазначені позивачем обставини щодо стану здоров'я, відсутності умислу на вчинення будь-яких порушень внаслідок наявного захворювання, тому вважає, що мала місце невідповідність висновків поліцейського фактичним обставинам справи. Також посилається на те, що було порушено вимоги ст.278 КУпАП, оскільки його не сповіщено про час та місце розгляду справи, постанова винесена у його відсутності. ОСОБА_1 клопотав інспектора забезпечити його адвокатом, щоб надав правову допомогу, так як він хворіє психічною хворобою і малограмотний, не все повністю розуміє.
Ухвалою судді від 02 жовтня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи.
Представник позивача адвокат Книш Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задоволити. Доповнив, що жодних спростувань на доводи позивача відповідачем не надано, оскільки відеозаписи на які посилається представник відсутні, а заявлений свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Рівна А.І. в судове засідання не з'явилася, згідно поданого відзиву просила справу розглядати в її відсутності у зв'язку із зайнятістю по службі.
У відзиві на позов представник відповідача ГУНП в Тернопільській області Рівна А.І. просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що даний позов ГУНП в Тернопільській області не визнає з наступних підстав. 06.09.2023 року близько 21 год. 07 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ALPHA ZS 50 F, р.н. НОМЕР_1 у м. Копичинці, Чортківського району Тернопільської області, не будучи одягненим у мотошолом, а також із несправною підсвідкою заднього державного номерного знаку та після зупинки транспортного засобу на вимогу працівників поліції не пред'явив діючий поліс ОСЦПВ, чим порушив п.п. 2.3 (г), п.2.9 (в), п. 2.1 (ґ) ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 121-3 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП. Поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гнатів М.М. було виявлено дане порушення внаслідок чого винесено відносно позивача ОСОБА_1 постанову серії БАД №218496 від 06.09.2023 року за ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 121-3 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 1190 грн. 00 коп. Відеозаписи на яких зафіксовано вчинення правопорушення позивачем що мало місце 06.09.2023 року відсутні у зв'язку з тим, що відповідно до акту стирання записів Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області від 20.08.2024 року № 14102/116/01, комісією прийнято рішення про стирання записів (окрім записів, де здійснювалось відео фіксація порушень правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ст. 130 КУпАП та мають зберігатися протягом 1 року) з комп'ютерів СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області по 01.06.2024 року. Будучи обізнаним про власний діагноз та часте погіршення самопочуття, позивач здійснював керування транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, а відповідно погодився і нести відповідальність згідно із законодавством за порушення ПДР. Оскільки оскаржувана постанова є обґрунтованою та законною, позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом встановлено, що постановою про наклдаення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №218496 винесену 06 вересня 2023 року поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП у Тернопільській області Гнатів Максимом Миколайовичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень (а.с.6).
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 06.09.2023 року близько 21 год. 07 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ALPHA ZS 50 F, р.н. НОМЕР_1 у м. Копичинці, Чортківського району Тернопільської області, не будучи одягненим у мотошолом, а також із несправною підсвіткою заднього номерного знаку, також мав прострочений поліс ОСЦПВ, чим порушив п.п. 2.3 (г), п.2.9 (в), п. 2.1 (ґ) ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 121-3 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП.
Частина 5 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до п. 2.3 г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі-ПДР), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Частина 1 статті 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до п. 2.9 в) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2.1ґ) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка».
Згідно ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не дотримано вимог ст. 280 КУпАП, не надано оцінки складеним адміністративним матеріалам, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не з'ясовано: чи мав місце факт вчинення адміністративного правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Зокрема, не встановлено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, щодо особи порушника.
Із матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, довічно. Внаслідок психічного захворювання, діагноз: олігофренія. (а.с.8), перебуває на обліку в психіатричному кабінеті КНП «Гусятинська КЛ» з діагнозом F20(а.с.7).
Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 не був забезпечений захисником, хоча бажав скористатись правовою допомогою адвоката у зв'язку з станом здоров'я та заявляв про це поліцейському.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.52 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, зокрема, щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.
В даному випадку слід застосувати аналогію закону, адже Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно змісту оскаржуваної постанови, питання про залучення захисника для захисту інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вирішувалось, а особа ОСОБА_1 була встановлена згідно посвідчення водія, серія та номер якого інспектором вказані в постанові.
Окрім наведеного, стороною відповідача не надано жодних доказів які б підтверджували факти, викладені в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №218496 винесену 06.09.2023 року поліцейським СРПП Чортківського РВП ГУНП у Тернопільській області Гнатів Максимом Миколайовичем.
За клопотанням представника відповідача про заслуховування в судовому засіданні в якості свідка поліцейського ОСОБА_2 , заявленого у відзиві на позов, яке було задоволено, судом викликався ОСОБА_2 в судове засідання для допиту.
Однак в судові засідання ОСОБА_2 не з'явився двічі, про причини неявки не повідомляв, про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Отже, вчинення позивачем адміністративних правопорушень, вказаних в оспорюваній постанові, не підтверджується жодним доказом, оскільки доводи сторони позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушень передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП спростовані не були, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив вказані у постанові серії БАД №218496 правопорушення.
Поліцейським при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо). Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126 КУпАП є недоведеним.
З врахуванням наведеного, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
В позовній заяві позивач просить про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що про існування оскаржуваної постанови від 06.09.2023 року стало відомо 13.09.2024 року його представнику адвокату Книшу Р.В., який отримав її примірник в Гусятинському відділі ДВС у Чортківському району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги відсутність на оскаржуваній постанові підпису ОСОБА_1 в графі про отримання копії постанови та відомостей про надіслання такої поштовою кореспонденцією, суд приходить до переконання, що слід поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений з поважної причини.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст.5 ч.1 п.9 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції від 03.11.2022 року) ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як особа з інвалідністю 2 групи з дитинства, тому відповідно до ст.139 ч.5 п.2 КАС України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, 293 КУпАП, ст.ст.90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Книш Роман Васильович строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), в інтересах якого діє адвокат Книш Роман Васильович (на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визнані пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 16.07.2024 року №017/04.2/6792) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Валова, 11, ідентифікаційний код 40108720) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАД №218496 від 06 вересня 2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3 та ч.1 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь Держави суму 605 гривень 60 копійок - в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Повний текст постанови виготовлений 10 лютого 2025 року.
Суддя Елла МИТРАЖИК