Справа № 509/243/25
05 лютого 2025 року с-ще Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаров А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
не працює
до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №215435 від 08.01.2025 р., вбачається, що 08.01.2025 р. о 09:50 год., водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford Escort», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Виноградна, в с. Молодіжне Одеського району Одеської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, а також у лікаря нарколога в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію на бодикамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
Дослідивши адміністративні матеріали, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно - є одним з доказів по справі, у зв'язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
Відповідно до умов статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.
У відповідності до ст. 266 КУпАП - особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків і у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння - працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. При чому, огляд осіб на стан сп'яніння - здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З відеозапису, долученого до матеріалів справи убачається, що поліцейським зафіксовано рух транспортного засобу за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , а саме лише те, як автомобіль, який знаходився на узбіччі дорожньої смуги, на протилежній стороні дорожнього руху від правоохоронців та розташування їх автомобіля, завівся і почав рух автомобілем у напрямку їх місця знаходження, та наближаючись до правоохоронців, за вказівкою одного з поліцейських, ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб у конкретному місці на яке вказав йому правоохоронець. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у порядку, визначеному законом.
Отже із відеозапису, наданого правоохоронцями у якості джерела доказу, убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у час та місці зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, саме на вимогу поліцейського.
Характер, траєкторія руху транспортного засобу та поведінка водія свідчать про те, що він рухався саме на виконання вимог правоохоронців, тобто такі його дії, були викликані поліцейськими.
Водночас, матеріали справи не містять, а поліцейськими усупереч вимог ст. 251 КУпАП, що є їх процесуальним обов'язком, не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом до того моменту, як поліцейськими було встановлено його особу під час спілкування з ним, ці обставини за допомогою засобів відеозапису не зафіксовано.
Суд вважає, що за встановлених у справі фактичних обставин, докази, що містяться у справі, які надані правоохоронцями не свідчать про те, що керування ОСОБА_1 транспортним засобом було добровільним та не залежало від виконання вказівок правоохоронців, що є однією з ознак складу інкримінованого адміністративного правопорушення, за відсутності якої не можливе вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на останнього стягнення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У випадку, коли наявні розбіжності щодо визначення природи (процесуальної чи матеріальної) окремого правового положення у національному законодавстві та практиці ЄСПЛ, то перевага повинна надаватися тому підходу, який є більш сприятливим для особи. Це випливає із принципів дії Конвенції, зокрема субсидіарності та мінімальних стандартів - держава повинна забезпечити особі мінімальний рівень захисту, гарантований Конвенцією, що не виключає встановлення в національному законодавстві вищих стандартів прав людини.
У відповідності до положень ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 130,247,251,252,256,276,284 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Мінюсті України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Бочаров