Справа№ 953/7754/24
н/п 3/953/30/25
"05" лютого 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В. А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К. В., захисника Шинкарьова С. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
12.08.2024 о 16 годині 16 хвилин у м. Харків по вул. Гвардійців Широнінців буд. 96/30, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», прилад ARHK-0043, тест № 2867, проба позитивна та склала 0,88% проміле.
В судовому засідання ОСОБА_1 провину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Підтримав подане захисником клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення з мотивів, наведених ОСОБА_2 .
Адвокат Шинкарьов С. А. надав суду заперечення, відповідно до яких вважає, що поліцейськими при оформлені матеріалів було допущено ряд порушень, що є підставою для закриття провадження у справі, зокрема: працівниками поліції відразу не було роз'яснено ОСОБА_1 прав та обов'язків, не повідомлено про початок розгляду адміністративної справи, а тому ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізовувати свої права. Окрім того, до матеріалів не додано відеофіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ОСОБА_1 не були відразу повідомлені всі виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а тому є видуманими. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для зупинки транспортного засобу; працівниками поліції не залучено свідків для проходження огляду на стан сп'яніння, відеозапис не є безперервним, а тому його не можна вважати належним доказом. На відеозаписі зафіксовано розмову поліцейських, з якої захисник дійшов висновку, щодо несправності газоаналізатора, який використовувався при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Протокол про адміністративне правопорушення був складений інспектором Кузнєцовим Р. І., тоді як акт огляду іншим поліцейським. Таким чином, матеріали в справі про адміністративне правопорушення складені різними особами.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , захисника Шинкарьова С.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 899930 від 12.08.2024, в якому зокрема безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1); результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», прилад ARHK-0043, тест № 2867, проба позитивна та склала 0,88% проміле (а.с. 5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, який містить підпис ОСОБА_1 про його згоду із результатом огляду (а.с.6); рапортом посадової особи, відомості викладенні в ньому узгоджуються з іншими доказами по справі (а.с.7), відеозаписами з нагрудних камер поліцейських (а.с. 2).
З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 , згідно із обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 15.03.2005 (а.с. 3).
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями статті 266КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Зокрема, згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що під час проведення огляду ОСОБА_1 застосовані технічні засоби відеозапису, а відповідні відеозаписи з нагрудних камер поліцейських долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, то доводи адвоката щодо порушення проведення поліцейськими огляду ОСОБА_1 через незалучення свідків не беруться судом до уваги, як такі що не відповідають ч.2 ст. 266 КУпАП.
Відповідно до положень пунктів 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу вбачається, що поліцейським у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, незв'язна мова.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).
За результатом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», прилад ARHK-0043, тест № 2867, проба є позитивна та склала 0,88% проміле.
Згідно із положеннями п.7 розділу ІІ Інструкції вбачається, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
Досліджені відеозаписи спростовують доводи адвоката щодо відсутності підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема, згідно із відеозапису «соколов», який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається рух транспортного засобу Renault logan, державний номерний знак НОМЕР_2 . З відеозапису «export-2hz9i» нагрудної камери поліцейського, який підійшов до транспортного засобу відразу після зупинки, вбачається, що за кермом автомобіля знаходився безпосередньо ОСОБА_1 (00 хв. 12 с. - 00 хв. 20 с. зазначеного відеозапису). При цьому сам ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом.
Дійсно, досліджені відеозаписи не містять беззаперечної інформації щодо роз'яснення ОСОБА_1 передбачених ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» підстав для зупинки транспортного засобу, водночас, суд зазначає, що за порушення вимог щодо законності підстав зупинення транспортного засобу поліцейський може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої законом, але це не нівелює порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно із яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та не звільняє останнього від відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання адвоката на постанову Верховного Суду від 15 березня 2019 року (справа №686/11314/17), суд відхиляє, так як у ній наводиться нерелевантна практика Верховного Суду, оскільки в ній йде мова про розгляд посадовою особою уповноваженого підрозділу Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів.
На відміну від вимоги про пред'явлення документів, серед інших - реєстраційного документу на транспортний засіб, вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
З відеозапису «еxsport-lnmhg.mp4» вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду поліцейськими з застосуванням спеціального технічного засобу у зв'язку із виявленням працівниками поліції запаху алкоголю (01 хв. 23 с. - 01 хв. 35 с. відеозапису).
На відеозаписі «exsport-2hz9i» (02 хв. 12 с.) зафіксовано як працівником поліції дістає мундштук, розпаковуючи упаковку. Водієм не робилось жодних зауважень з приводу порядку проведення огляду. Таким чином, доводи захисника про те, що працівник поліції не показав цілісність упаковки перед використанням мундштука спростовуються дослідженим відеозаписом.
З проханням пред'явити сертифікат відповідності і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки водій ОСОБА_1 до працівників поліції не звертався. ОСОБА_1 роз'яснено право відмовитись від результатів огляду і пройти огляд у встановленому порядку в медичному закладі, у разі його відмови буде складений протокол за порушення п.2.5. ПДР України, тобто відмова від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Адвокат ОСОБА_2 пов'язує таке роз'яснення із сумнівами у справності використаного газоаналізатора. Проте, положеннями п. 7 Розділу І Інструкції встановлено, що разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 висловив сумніви щодо відповідності результатів огляду його власному сприйняттю фізіологічного стану, суд дійшов висновку, що працівниками поліції у встановленому порядку було роз'яснено ОСОБА_1 право пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я або відмовитися від проходження огляду.
З результатом огляду ОСОБА_1 погодився (05 хв. 18 с. відеозапису «export-Inmhg»). При цьому в ході спілкування з поліцейським ОСОБА_1 неодноразово зазначає, що вживав алкоголь вчора-позавчора на рибалці, зокрема (05 хв. 04 с., 47 хв. 49 с. відеозапису «export-Inmhg»), а також ОСОБА_1 визнає, що їхав на похміллі (08 хв. 51 с. відеозапису «exsport-2hz9i»).
При досліджені відеозапису з нагрудної камери поліцейського «export-Inmhg» судом встановлено, що на відео міститься інформація щодо роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (45 хв. 10 c. - 45 хв. 53 с). Зважаючи на зазначене, доводи адвоката щодо не ознайомлення ОСОБА_1 з його правами спростовуються матеріалами справи.
Слід зазначити, що працівниками поліції лише складається протокол про адміністративне провадження та збираються докази на підтвердження встановлених ним відомостей, а розгляд справи провадиться судом відповідно до ст. 221 КУпАП.
У зв'язку з тим, що захисником неодноразово зазначались сумніви у справності використаного газоаналізатора, що ґрунтувалися на зафільмованій розмові поліцейських між собою, 04.12.2024 у судовому засіданні була оголошена перерва з метою реалізації права захисника спрямувати до управління патрульної поліції відповідного запиту щодо справності використаного газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та отримати відповідні підтверджуючі документи.
На день винесення постанови захисник стверджує, що відповідь не отримав. При цьому суду не надано ні підтвердження спрямування відповідного запиту, ні оскарження бездіяльності працівників щодо ненадання відповіді на запит.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації учасниками провадження права на захист, клопотань щодо витребування будь-яких доказів не заявлялось.
Суд зауважує, відповідно до чек-тесту Драгеру, за допомогою якого було здійснено огляд ОСОБА_1 остання процедура його калібрування проведена 06.12.2023, а міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і складає один рік, внаслідок чого поліцейські мали право використовувати цей засіб упродовж одного року з цієї дати, не ставлячи під сумнів його справність.
Щодо доводів захисника, що протокол складався одним поліцейським, а акт огляду іншим, суд зазначає, що зазначена обставина не впливає на встановлення фактичних обставин вчинення правопорушення, не спотворює змісту протоколу.
Суд бере до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисниками не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталися із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування судом доводів захисника щодо незаконності дій працівників поліції.
Допитані в судовому засіданні працівники поліції підтвердили обставини викладені в матеріалах справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує його майновий стан: характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і грубим порушенням ПДР України; особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, (Код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № UA168999980313020149000020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.