Справа №: 398/1441/19
провадження №: 2/398/352/25
Іменем України
"06" лютого 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Москалик В. В.,
з участю секретаря судового засідання Таран І. О.,
представника позивача - Стадніченко І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення,-
ОКВП «Дніпро-Кіровоград» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2016 до 28.02.2019 в сумі 30 463,62 грн основного боргу, 1 281 грн 3 % річних та 4 361,20 грн інфляційних.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2010 ОКВП «Дніпро-Кіровоград» уклало договір № 31685 за номером особового рахунку НОМЕР_1 з боржником ОСОБА_1 про надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою надання послуги та проживання боржника: АДРЕСА_1 . За цим договором підприємство взяло обов'язок надавати послуги з водопостачання та водовідведення та нараховувати розмір плати за отримані послуги, а боржник за п. 4.2.1 договору зобов'язувався проводити своєчасно оплату. Згідно довідки КП «Житлогосп» від 13.02.2019 № 452 в квартирі АДРЕСА_2 , проживає власник - ОСОБА_1 . Заяв про відмову від користування послугами з водопостачання та водовідведення на адресу підприємства від боржника не надходило. Відповідно до розрахунку заборгованості за водопостачання та водовідведення, нарахування проводилося за нормою водоспоживання з розрахунку на шість осіб, які зареєстровані, та місяць складає 1 088,14 грн, заборгованість склала 30 463,62 грн. за період, починаючи з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2019 року. На неодноразові звернення підприємства про сплату боргу боржник не реагує, своїми діями завдає шкоди інтересам ОКВП «Дніпро-Кіровоград», що призводить до неможливості виконання господарської діяльності, своєчасно розраховуватись за електроенергію та інші обов'язкові платежі.
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.09.2019 у справі № 398/1441/19 позов ОКВП «Дніпро-Кіровоград» було задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 30 463,62 грн, 4 361,20 грн інфляційних, 1 281,72 грн 3 % річних.
30.12.2021 представник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.09.2019 у справі № 398/1441/19, в якій, зокрема, послалася на те, що розмір заборгованості не відповідає дійсності, оскільки нарахування здійснювалося на шість осіб, хоча зареєстровані особи з 2007 року не проживали по АДРЕСА_1 та фактично не отримували послуги водопостачання, що підтверджується довідкою від 28.12.2021 № 8. За адресою кв. АДРЕСА_2 , було встановлено лічильник води, що підтверджується інформацією за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.2016 до 12.2016, де в графі лічильник 1 зазначено показники лічильника 150, і показники лічильника за цей період були незмінними, що додатково підтверджує факт непроживання за вказаною адресою власника квартири та зареєстрованих осіб. З січня 2017 року позивач з невідомих причин почав здійснювати нарахування за кількістю шість осіб, що призвело до виникнення заборгованості за послуги водопостачання. Крім того, позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду. З довідки про нарахувавння плати та розмір платежів за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що станом на січень 2016 р. ОСОБА_1 вже мала заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 1 244,73 грн. Позов надійшов до суду в квітні 2019 р., заборгованість нарахована з січня 2016 р., тобто поза межами трирічного строку позовної давності, розрахунок 3 % річних та індексу інфляції виконаний з врахуванням боргу, що знаходиться за межами позовної давності. З урахуванням викладеного, просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до заявлених позовних вимог.
29.06.2023 від представника позивача надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.09.2019 в цій справі, зокрема, посилається на норми п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 47 Правил надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 № 690, споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Жодних відмов від надання послуг з водопостачання та водовідведення за фактом непроживання у 2019 році від ОСОБА_1 на адресу підприємства не надходило, відповідно до наданої інформації за довідкою КП "Житлогосп" від 13.02.2019 № 452 та оновленої довідки кількісний склад сім'ї відповідача постійно складав шість чоловік. Вважає, що видана довідка голови квартального комітету № 33 від 28.12.2021 не може бути підставою проживання за іншої адресою і у 2019 році, оскільки підтверджує факт проживання за іншою адресою АДРЕСА_3 , а саме з дати її отримання, тобто у 2021 році, оскільки не містить з якого і в який період відповідач саме проживає і не відноситься до періоду з 01.01.2016-28.02.2019, за який здійснюється стягненя заборгованості. Заява про припинення послуги шляхом опломбування вводу була надана у грудні 2021 р. та актом від 20.12.2021 була припинена послуга та проведено перерахунок заборгованості з 01.03.2019 до 01.01.2022 за поданими документами у 2022 році, які не відносяться до спірного періоду.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.06.2024 визнано причини пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.09.2019 у справі № 398/1441/19, заяву про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.09.2019 у справі № 398/1441/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
25.06.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що станом на 01.02.2022 борг відповідачки становив 82 345,20 грн, 31.01.2022 за заявою ОСОБА_1 на підставі поданих документів щодо непроживання було проведено перерахунок розміру плати, знято з нарахувань 43 364,91 грн за період з 01.03.2019 до 01.01.2022, при цьому подані документи та перерахунок не відноситься до спірного періоду з 01.01.2016 до 28.02.2019, тобто відсутні докази про непроживання в спірний період стягнення боргу і в зазначений період не була припинена послуга. Оскільки заява про припинення послуги шляхом опломбування вводу була подана ОСОБА_1 у грудні 2021 року та актом від 20.12.2021 була припинена послуга та проведено перерахунок заборгованості з 01.03.2019 до 01.01.2021 за поданими документами у 2022 році, тобто нарахування розміру плати з 20.12.2021 до 01.06.2024 не проводиться. Станом на 01.02.2019 борг у розмірі 30 463,62 грн відповідачка не сплатила і підлягає стягненню в повному обсязі відповідно до позовної заяви від 25.04.2019.
29.11.2024 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 38 980,29 грн за період з 01.02.2017 до 20.12.2021, 293,35 грн 3 % річних та 974,51 грн інфляційних.
28.01.2025 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2016 до 28.02.2019 в сумі 30 463,62 грн основного боргу, 1 144,82 грн 3 % річних та 4 043,10 грн інфляційних за період з 01.01.2016 до 28.02.2019, нарахований на суму заборгованості в розмірі 29 375,48 грн без врахування боргу станом на 01.01.2016, тобто за період з 01.01.2016 до 28.02.2017, а також зазначає, що не наполягає на заяві про збільшення позовних вимог від 29.11.2024 та просить суд не брати її до уваги.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві та інших заявах по суті справи, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.01.2025, просила залишити без розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 29.11.2024.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та її представника, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки не погоджується з розміром боргу, індексом інфляції та 3 % річних в зв'язку з фактичним непроживанням осіб з 2007 року, що підтверджується довідкою від 28.12.2021 № 8, доданою до заяви про перегляд заочного рішення. Також просить суд застосувати позовну давність згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки позивач пропустив строк позовної давності.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про залишення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, керуючись принципом диспозитивності, передбаченим ст. 13 ЦПК України, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а також згідно з яким учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОКВП «Дніпро-Кіровоград» про збільшення розміру позовних вимог, поданої 29.11.2024.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 цього Закону).
23.04.2010 КП «Олександрія-водоканал», правонаступником якого є ОКВП «Дніпро-Кіровоград», як виробник, та ОСОБА_1 , як споживач, уклали договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 , номер особового рахунку НОМЕР_1 , відповідно якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов'язалася своєчасно оплачувати надані послуги.
Відповідно до довідки КП «Житлогосп» в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: власник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сини власника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онук власника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та квартирант ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» визначено зобов'язання споживачів щодо своєчасного внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналогічні положення закріплені в п. 1 ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, в якому, крім того, встановлено обов'язок індивідуального споживача інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором (п. 11 ч. 2 ст. 7 цього Закону).
Також відповідно до умов пп. 3 п. 4.2 розділу 4 договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 23.04.2010 споживач ОСОБА_1 зобов'язалася протягом місяця повідомити виробника, зокрема, про зміну складу сім'ї.
Заперечуючи проти позову, представник відповідачки посилається на те, що з 2007 року в квартирі ніхто не проживає, а також не користувалися послугами з водопостачання і водовідведення, про що свідчить довідка квартального комітету № 33 від 28.12.2021 № 8.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка звернулася до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з відповідною заявою щодо зміни кількості зареєстрованих та проживаючих у квартирі осіб 28.01.2022, в якій просила здійснити перерахунок заборгованості за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за вказаною адресою фактично ніхто не проживає.
Згідно з копією акта від 20.12.2021 № 000247012 про позачергове обслуговування / взяття на облік приладу обліку води (з опломбуванням) здійснено опломбування вводу за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 , лічильник відсутній.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачка не виконала свій обов'язок як споживача, передбачений договором та законодавством, щодо своєчасного повідомлення позивача про зміну кількості зареєстрованих та проживаючих осіб у квартирі, а також заяву про проведення перерахунку плати за надані послуги водопостачання та водовідведення у зв'язку зі зміною кількості зареєстрованих та проживаючих осіб у квартирі подано лише 28.01.2022, то суд вважає, що позивачем правомірно нараховувалась плата за водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2016 до 28.02.2019 за нормами споживання, встановленими органами місцевого самоврядування, з розрахунку шість осіб.
Відповідно до наданих представником позивача розрахунків заборгованості за отримані послуги водопостачання та водовідведення, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, станом на 28.02.2019 заборгованість ОСОБА_1 становить 30 463,62 грн - заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2016 до 28.02.2019, 1 144,82 грн - 3 % річних, 4 043,10 грн - інфляційні, нараховані на суму заборгованості за період з 01.01.2016 до 28.02.2019.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Підприємство в повному обсязі виконує свої зобов'язання по наданню послуг, однак, відповідачка в порушення вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати належним чином не виконує.
Разом з тим, відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Крім того, частинами 1, 3 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно з п. 3.1 договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 23.04.2010 розрахункивим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, за трифами, які діють на момент оплати.
Як вбачається з розрахунків заборгованості за послуги централізованого водопостачання і водовідведення, період, за який нарахована заборгованість в сумі 30 463,62 грн, 01.01.2016-28.02.2019, позов подано ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до суду 26.04.2019, на початок розрахункового періоду - січень 2016 року значиться заборгованість 1 244,73 грн, яка утворилася за перід, що йому передує, отже зазначена сума боргу утворилася за період, який виходить за межі позовної давності.
Суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачка вчиняла дії, які свідчать про визнання нею свого боргу в сумі 1 244,73 грн, яка утворилася станом на 01.01.2016, в зв'язку з чим переривався перебіг позовної давності.
Враховуючи викладене, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити в зв'язку зі спливом позовної давності.
Зважаючи на умови п. 3.1 договору від 23.04.2010 щодо порядку розрахунків, суд вважає, що стягненню з відповідачки підлягає сума боргу, яка утворилася за період з 01.04.2016 до 28.02.2019 в сумі 29 218,89 грн, оскільки право вимоги стягнення заборгованості за квітень 2016 року виникло у позивача з 11.05.2016, отже станом на дату подання позову 26.04.2019 позовна давність в цій частині пропущена не була.
Разом з тим, суд, перевіряючи дотримання позовної давності щодо періодів нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних, встановив, що позивач всупереч умовам п. 3.1. договору нараховував 3 % річних та інфляційні на щомісячну заборгованість, виходячи з поточного розрахункового періоду, у той час як відповідна заборгованість виникала 11 числа наступного місяця після розрахункового, у зв'язку з чим суд вважає, що суми 1 144,82 грн 3 % річних, 4 043,10 грн інфляційних, нараховані позивачем за період з 01.01.2016 до 28.02.2019 з порушенням умов договору, не підлягають стягненню.
Оскільки суд дійшов висновку, що позивач неправильно визначив розмір 3 % річних та інфляційних і тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, заява представника відповідачки щодо застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення сум 3 % річних та інфляційних задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропоційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 574,41 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 82, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280 282 ЦПК України, суд
Позов Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 19-а, код ЄДРПОУ 03346822) заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2016 до 28.02.2019 в сумі 29 218,89 грн (двадцять дев'ять тисяч двісті вісімнадцять гривень 89 коп).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 19-а, код ЄДРПОУ 03346822) судовий збір в розмірі 1 574,41 грн (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири гривні 41 коп).
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.02.2025.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК