Справа № 347/2861/24
10 лютого 2025 року м. Косів
Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Косівського відділу ДВС у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 не сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше шести місяців, чим порушує вимоги ст.71 Закону України «Про виконавче провадження». Загальна сума заборгованості по сплаті аліментів станом на 30.11.2024 року становить 212113,59 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.183-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість дізнатись про визначений час розгляду справи. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Також стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.183-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, доводиться в сукупності наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №5 від 13.12.2024 року. Вказаний протокол складений уповноваженою особою, та містить всі необхідні реквізити встановлені ст.256 КУпАП. Будь-яких сумнівів у його достовірності судом не встановлено (а.с.1);
- копією реєстру адресатів з копією чека про направлення ОСОБА_1 поштового відправлення 13.12.2024 року (а.с.2);
- копією виконавчого листа №2ц-427/08, який виданий 02.05.2008 року (а.с.3);
- копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №5565120 від 15.03.2018 року (а.с.4);
- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 05.04.2018 року (а.с.5);
- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 05.04.2018 року (а.с.6);
- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 05.04.2018 року (а.с.7);
- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 05.04.2018 року. (а.с.8);
- розрахунками зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №2ц-427/08, з яких вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів станом на 30.11.2024 року становить 212113,59 грн. (а.с.9-13).
Проаналізувавши вищевказані документи, оцінивши в сукупності докази, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт несплати ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 183-1 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст.183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт на строк сто двадцять годин.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст.5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору відсутні, відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Роз'яснити, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, а у разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.
Суддя Ю.С. Кіцула