Справа № 225/340/24
Провадження № 2/206/199/25
04.02.2025 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Малихіної В.В.,
при секретареві Тимченко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Орган опіки та піклування Ромоданівської сільської ради Полтавської області про відібрання малолітньої дитини, -
за участі в режимі відеоконференції:
представника позивачки ОСОБА_3 ,-
В провадженні суду знаходиться зазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Орган опіки та піклування Ромоданівської сільської ради Полтавської області про відібрання малолітньої дитини.
27.01.2025 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у вказаній справі.
Заява відповідача про відвід судді мотивована тим, що на його думку суддя є упередженим та порушує право відповідача на справедливий суд під час розгляду справи. Окрім того, у заяві ОСОБА_1 вказано, що відповідач заявив обгрунтоване клопотання про допит свідків так як судовий спір стосується відібрання дитини у зв?язку з тим, що ОСОБА_1 не виконує судове рішення про визначення місця проживання ОСОБА_4 з матір?ю. З метою підтвердження правомірності дій відповідача було заявлено клопотання про допит свідків, які безпосередньо приймали участь у ситуації між батьками дитини та в межах повноважень повідомили би суду інформацію, яка б мала важливе значення для прийняття законного рішення. У судовому засідання 23.01.2025 року відповідач дізнався, що дане клопотання не задоволено і про це на попередніх засіданнях суд повідомляв. ОСОБА_1 мотиви відмови у задоволенні клопотання не відомі, процесуальний документ з цього питання судом не приймався. Стороною позивача постійно наголошує на тому, що відповідач перешкоджає матері у спілкуванні з сином і не виконує рішення суду, але жодних належних та допустимих доказів цьому не надають. Відповідач, навпаки, надав суду копії відповідних письмових доказів, які підтверджують відсутність протиправної поведінки ОСОБА_1 , а також заявив клопотання про допит свідків, які б ці обставини також підтвердили. У порушення цього суд без будь-яких мотивів відмовив у задоволенні даного клопотання. Також відповідач звертався до суду з клопотанням про опитування сина ОСОБА_4 , але на судовому засідання 23.01.2025 року у задоволенні даного клопотання безпідставно було відмовлено без пояснення будь-яких мотивів. Процесуальний документ з цього приводу судом не приймався. На думку відповідача під час судового засідання 23.01.2025 року суддею при дослідженні доказів було зроблено хибний, безпідставний та необ?єктивний висновок і звинувачення відповідача у протиправній поведінці щодо дитини. Що відповідач нібито психологічно травмує дитину, який написав листа-звернення до керівника Служби у справах дітей Новояворівської міської ради. Суддя безпідставно зробив висновок про травмування дитини. В матеріалах справи містяться відповідні письмові докази про те, що ОСОБА_4 високо розумова дитина і не має проблем з ментальним здоров?єм. Своєю заявою ОСОБА_4 намагався захистити себе як дитина-підліток та повідомити відповідним органам про те, що його мати вчиняла проти нього неприпустимі методи виховання та насилля. Ці обставини продовжуються і досі через маніпуляції та психологічний тиск. Якщо суд вважає, або має сумніви, що думка дитини не є вільною, то відповідно до висновків Верховного Суду її потрібно перевірити належними доказами, зокрема висновками відповідних фахівців в дитячій психології тощо. А не звинувачувати безпідставно відповідача у чомусь. В-четверте, судом безпідставно, без будь-яких мотивів, у порушення статті 19 Сімейного кодексу України не розглянуто клопотання відповідача про витребування у Органу опіки та піклування висновку щодо вирішення спору. Тому відповідач ОСОБА_1 був вимушений звернуться до суду з заявою про відвід судді та просить задовольнити заяву так як вона повністю обґрунтована.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення заяви про відвід, так як важає її безпідставною та необґрунтованою.
Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факти порушення порядку у визначення складу суду.
При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Підставою для відводу судді відповідачем, що суддя є упередженим та порушує право відповідача на справедливий суд під час розгляду справи.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що відповідачем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді при розгляді даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених вищенаведеними положеннями чинного процесуального законодавства України, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39-40, 258-261, 284-287 ЦПК України, суддя, -
Відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Орган опіки та піклування Ромоданівської сільської ради Полтавської області про відібрання малолітньої дитини.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Малихіна