Справа № 187/1178/24
2-др/187/1/25
"07" лютого 2025 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Іщенко І.М., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ямполець І.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та моральної шкоди,
В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської областв області знаходилася вказана вище цивільна справа. Відповідно до рішення Петриківського райсуду Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.Вказане рішення отримано представником позивача адвокатом Ямполець І.С. 05.05.2025 в електронній формі на електронну адресу .
Адвокат Ямполець І.С. звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та моральної шкоди, зазначивши, що позивачем у зв'язку із розглядом вказаної справи понесено витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у
розмірі 27000 гривень відповідно до договору та позивачем від 27.06.2024 року, додатковою угодою від 30.12.2024 року та підписаним актом про здачу наданих послуг від 31.01.2025 року, в повному обсязі позивач оплату не провів так як із дня акту прийому не пройшло 30 днів.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ямполець І.С. не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився так як є воєн службовцем ЗСУ і знаходиться в зоні бойових дій відповідно його заяви.
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування боргу грошові кошти в розмірі
6112 доларів США заборгованості за договором позики, що станом на час ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 257620,80 грн та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі
91,60 доларів США, що станом на час ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 3860,94 грн, а всього: 6203 доларів 60 центів, що становить 261481,74 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 2576,20 грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.
При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем. В позовній заяві зазначено про те, що 27.06.2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Ямполець І.С. був укладений договір про надання правової допомоги, орієнтовний розрахунок на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 10000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 27000 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 27.06.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ямполець І.С.; ордеру на надання правничої допомоги ОСОБА_1 ; свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю Ямполець І.С.; додаткової угоди № 1 від 27.06.2024 року; додаткової угоди № 2 від 30.12.2024 року; акту прийому-здачі наданих послуг від 31.01.2025 року, з якого вбачається, що адвокат Ямполець І.С. надав ОСОБА_1 наступні юридичні послуги: вивчення наданих клієнтом матеріалів та заслуховування пояснень, надання усної консультації та роз'яснень щодо стягнення заборгованості за договором позики, складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором позики, участь у судових засіданнях 27.08.2024, 17.10.2024, 14.11.2024 року, подання до суду заяви про слухання справ в режимі відеозвьязку, а всього а всього на загальну суммі 27000 грн.
Суд звертає увагу на те, що в акті прийому-здачі наданих послуг від 31.01.2025 року зазначено про те, що сторони домовились, що оплата послуг, передбачених договором про надання правничої допомоги від 27.06.2024 року та додатковими угодами до нього, здійснюється клієнтом протягом 30 банківських днів з дня підписання акту прийому-здачі наданих послуг від 31.03.2025 року, тобто до 02.03.2025 року включно.
В суді встановлено, що в період із 04.07.2024 року ( день подачі позову до суду) і до 23.01.2025 року ( день винесення судового рішення ) позивачем
ОСОБА_1 фактично не сплачені будь які грошові кошти на правову допомогу адвокату, так як відсутні в справі про такі докази (квитанції, чеки).
Адвокат приймала участь в судових засіданнях 27.08., 17.10 та 14.11.2024 року що підтверджується актом прийому наданих послуг та протоколом судовому засідання.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання адвоката піждягає частковому задоволенню.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову 327 743 грн, часткове задоволення позовних вимог, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті про отримання правової допомоги від 31.01.2025, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення, у зв'язку з чим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. ( за участь у 3-х судових засіданнях, складання позовної заяви, надання правової допомоги ) що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ямполець І.С. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн ( десять тисяч грн).
В іншій частині клопотання представника позивача адвоката
Ямполець І.С. відмовити.
Додаткове рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. М. Іщенко