Справа № 185/5933/18
Провадження № 6/185/78/25
07 лютого 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 185/5933/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_1 , -
У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко Сергій Анатолійович звернувся до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_1 , в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.08.2018, виданий у справі № 185/5399/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18 липня 2018 року та до досягнення повноліття найстаршою дитиною.
В обґрунтування поданої заяви представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко Сергій Анатолійович зазначає, що 13.08.2018 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18 липня 2018 року та до досягнення повноліття найстаршою дитиною. З 27.07.2024 неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з батьком та знаходиться н його утриманні, отже відсутні підстави для стягнення аліментів, тому вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.08.2018 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ по цивільній справі № 185/5933/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, яким стягнуто аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18 липня 2018 року та до досягнення повноліття найстаршою дитиною.
05.11.2018 державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Преображенською К.О. було відкрито виконавче провадження ВП № 57586580 з примусового виконання судового наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.08.2018 по справі № 185/5933/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 18 липня 2018 року та до досягнення повноліття найстаршою дитиною.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За положеннями ст. 160 ЦПК України та ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є особливою формою судового рішення та одночасно виконавчим документом.
У статті 170 ЦПК України встановлено порядок перегляду судових рішень у формі судового наказу.
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Нормами процесуального закону у їх системному взаємозв'язку не передбачено право звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі його видачі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України (стягнення аліментів), оскільки такий порядок перегляду судового наказу встановлений для судових наказів, виданих за всіма іншими вимогами, окрім вимог, зазначених у пунктах 4, 5 частини 1 статті 161 ЦПК України.
Частинами 7-8 ст. 170 ЦПК України визначено особливий порядок перегляду судових наказів про стягнення аліментів: боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, а також судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3розділу V цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий документ може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як на підставу визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилався на те, що з 27.07.2024 неповнолітній син ОСОБА_2 проживає разом з ним та знаходиться на його повному утриманні, тому обов'язок по сплаті аліментів на дитину на користь ОСОБА_2 наразі є відсутнім.
Проте, вказана обставина не є підставою, передбаченою ст. 432 ЦПК України для задоволення заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, зі змісту заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт проживання дитини ОСОБА_2 разом із матір'ю (стягувачем) на час видачі судового наказу.
Також, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Законодавцем визначено підстави припинення обов'язку зі сплати аліментів на підставі судового рішення.
Статтею 273 СК України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у ст. 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Аналіз вказаної норми закону свідчить, що у зв'язку зі зміною обставин, які мають істотне значення, платник аліментів у порядку визначеному законом, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, має право на звільнення його від обов'язку щодо сплати аліментів.
З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною та може слугувати підставою для звернення до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів.
Матеріали справи не містять доказів, що у визначеному законом порядку ОСОБА_1 звільнено від сплати аліментів за судовим наказом № 185/5933/18 від 13 серпня 2018 року, виданим Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Таким чином, відсутні підстави для визнання судового наказу № 185/5933/18 від 13 серпня 2018 року, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 260, 261, 352, 354, 355, 432 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі № 185/5933/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Суддя В.М. Бондаренко