Справа № 184/2325/19
Номер провадження 1-кп/184/9/25
05 лютого 2025 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040360000687 від 19.09.2019 року відносно обвинуваченого:
¦ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покров (Орджонікідзе) Дніпропетровської області, громадянина України, українця, що має середню освіту, перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні малолітніх та не повнолітніх дітей не має, не працює, є інвалідом 3 групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , потерпіла - ОСОБА_5 , захисник - ОСОБА_6 ,-
17.09.2019 близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_3 разом з раніше знайомим йому ОСОБА_7 знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_5 . В той же ж день та час у ОСОБА_3 з корисливих спонукань виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з приміщення вказаного житлового будинку.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , в той же ж день та час, знаходячись там же, скориставшись тим, що ОСОБА_7 не бачить його протиправних дій, діючи таємно, умисно, протиправно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через відчинені вхідні двері житлового будинку АДРЕСА_3 , протиправно, незаконно проник до приміщення спальної кімнати вказаного житлового будинку, де із шухляди дерев'яної тумби викрав грошові кошти в сумі 2300 доларів США, належні ОСОБА_5 , що відповідно до довідки AT КБ «ПРИВАТЕАНК» про курс валют Національного банку України на 17.09.2019 становить 56971 гривень.
Після цього, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 56971 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого та пояснив, що він дійсно 17.09.2019 близько 13 години 00 хвилин разом з раніше знайомим йому ОСОБА_7 знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_5 , де в приміщенні спальної кімнати вказаного будинку, із шухляди дерев'яної тумби викрав грошові кошти в сумі 2300 доларів США. У скоєному розкаявся та просить суворо не карати.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Отже суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаної з проникненням у житло, доведена повністю.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, скарг та заяв за місцем проживання відносно обвинуваченого не надходило, є інвалідом 3 групи, має на утриманні батьків похилого віку хворих, що підтверджено медичними документами, а також обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілої, яка просить суворо не карати обвинуваченого, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України, звільнивши обвинуваченого від реального відбування призначеного покарання з іспитовим строком, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст.. 69 КК України суд не вбачає.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , поданий під час досудового розслідування слід залишити без розгляду в зв'язку з добровільним відшкодуванням матеріальної шкоди обвинуваченим та заявою потерпілої.
Судові експерти під час досудового розслідування не призначалися.
До обвинуваченого ОСОБА_3 21 жовтня 2024 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. 24.10.2024 року ОСОБА_3 звільнений з ДУ «Львівська установа виконання покарань» в зв'язку з внесенням застави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 річного іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набранням вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін.
Заставу повернути заставодавцю ОСОБА_8 після припинення дії запобіжного заходу та набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 залишити без розгляду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.
За правилами, встановленими ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1