справа № 208/3428/23
провадження № 1-кп/208/137/24
про призначення до судового розгляду
27 листопада 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні призначеного 21.04.2023 року по справі кримінального провадження № 12021041160000095, розглянувши обвинувальний акт який надійшов до суду 21.04.2023 року з Кам'янської окружної прокуратури відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у скоєнні злочину передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться зазначені справа.
Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурору чи закриття кримінального провадження, не встановлено. Справа підсудна Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Учасники судового провадження - прокурор, обвинувачений, захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, і судом не вбачає для цього перешкод.
Обвинувачений просив суд розглядати справу суддею одноособово.
Прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_7 заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою, яке обґрунтовано тим, що той обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, та з метою ухилення від покарання може ухилитись від суду. Від досудового слідства ОСОБА_7 переховувався, знаходився у розшуку.
Знаходячись на менш суворому запобіжному заході, ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними свої показань на свою користь.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Ризики застосування до ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу об'єктивно не підтверджені. Після подій які стались, ОСОБА_7 проживав за місцем свого мешкання, в м. Запоріжжя, працював, від органів поліції не переховувався. Обвинувачений не є засудженим, і тому ризик можливого відбуття майбутнього покарання враховуватись не може. Просила змінити запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою.
ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника. Зазначив, що пред'явлене йому обвинувачення не обґрунтоване. Він не заперечує того, що подія сталась, але це була необхідна оборона. Про наслідки травмування йому відомо не було, так як відбившись він дійсно втік з квартири. Надалі знаходився за місцем мешкання в м. Запоріжжя, працював, ні від кого не переховувався. Під час начебто знаходження в розшуку його зупиняли працівники поліції, перевіряли документи та відпускали.
За клопотанням сторони захисту судом допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суть показань яких зводиться до того, що ОСОБА_7 в період 2021-2023 років вів в м. Запоріжжі звичайне життя, проживав за місцем мешкання, неофіційно працював в великому торгівельному центрі.
Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, свідків, встановив наступне.
ЄСПЛ у рішеннях в справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано, в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Тобто, у випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 є раніше не судимим. Дані, про те, що він має міцні соціальні зв'язки, сталий заробіток, суду не надані.
Зазначення прокурором, що ризик переховування ОСОБА_7 від суду також підтверджено перебуванням того в розшуку, суд враховуючи пояснення обвинуваченого, свідків, без дослідження інших відповідних матеріалів, на теперішній час вважає сумнівним.
Разом з тим, суд вважає про доведеність існування ризику переховування Іванова від суду з огляду на міру покарання яка йому загрожує у разі визнання винним, враховуючи її без альтернативність у такому випадку.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків.
При встановленні наявності ризику впливу на зазначених осіб, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання від них показань у кримінальному провадженні, згідно якої після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду, вони допитуються в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Суд вважає про доведеність існування зазначених прокурором ризиків, і на думку суду, обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкриміновано, саме такий його вид позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити інтересам правосуддя.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 314-316, 350 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, на 04.12.2023 року о 14.00 годині.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу сторону.
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком до 24.01.2024 року.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого на не пов'язаний з триманням під вартою, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1