справа №176/2066/24
провадження №2/176/62/25
10 лютого 2025 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря с/з Коваленко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник, адвокат Неверчак Євген Борисович до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В серпні 2024 року через систему «Електронний суд» на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивач має стаж роботи у шахтах Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» понад 25 років у період з 26.03.1996 року по 06.01.2022 року, за професіями з особливо важкими особливо шкідливими умовами праці. З 06.01.2022 року позивача було звільнено за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
06.01.2022 позивачем подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги згідно «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП«СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію», введеного в дію наказом ДП «СхідГЗК» № 391 від 06.07.2018 року, яке було діючим на день звільнення позивача.
Зазначену грошову допомогу позивачу виплачено не було, тому він звернувся за захистом свого права до суду.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.12.2024 року по справі № 176/1982/23 позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільнені з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію у розмірі 150360 гривні 10 копійок.
Рішення суду набрало законної сили 15.01.2024 і було виконано в примусовому порядку. 21.05.2024 одноразову грошову допомогу було виплачено на рахунок позивача.
Відповідно до п. 2.9 «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП«СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію», введеного в дію наказом ДП «СхідГЗК» №391 від 06.07.2018, яке було діючим на день звільнення позивача, виплата грошової допомоги працівнику підприємства, звільненому за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, розпочинається при звільненні та продовжується після його звільнення протягом наступних трьох місяців.
Отже відповідач мав виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у строк до 06.04.2022 року.
Оскільки виплату було проведено 21.05.2024 року, позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової допомоги при звільненні за період з 06.04.2022 року по 20.05.2024 року.
Згідно довідки Смолінської шахти ДП «СхідГЗК» від 25.07.2023 року № 18-30/2009 середній місячний заробіток позивача, обчислений за два місяці відповідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, становить 30072,02 грн, середньоденний - 1366,91 грн.
Отже, на думку представника позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку одноразової допомоги при звільненні за період 06.04.2022 року по 20.05.2024 року (25 повних місяців та 11 робочих днів) становить 766836,51 грн з наступного розрахунку: 30072,02 х 25 + 1366,91 х 11 днів = 766836,51 грн.
Однак, позивач, беручи до уваги всі обставини та розмір власне одноразової допомоги, вважає за справедливе стягнути з відповідача меншу суму середнього заробітку за час затримки розрахунку одноразової допомоги при звільненні за період з 06.04.2022 року по 20.05.2024 року, а саме в розмірі 250000,00 гривень.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2024 року по справі було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін не подав.
Представнику відповідача ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін від відповідача не надходило. Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_1 , він дійсно з 26.03.1996 року по 06.01.2022 року знаходився у трудових відносинах з Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та, на підставі наказу № 03 о/с від 04.01.2022 року, був звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, ст.38 КЗпП України (а.с.10-12).
Наказом № 391-ос від 06.07.2018 року було введено в дію з 06.07.2018 року «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за довгорічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію» (а.с.18-21).
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 року з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_1 було стягнуто одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію у розмірі 150360,10 грн. Рішення набрало законної сили 15.01.2024 року. (а.с.13-16).
З виписки по надходженням по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що зарахування стягнутих рішенням суду від 13.12.2023 року коштів у розмірі 150360,10 грн на рахунок позивача відбулось 21.05.2024 року (а.с.23).
Згідно довідки ДП «СхідГЗК» № 18-30/1390 від 25.07.2023 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1366,91 грн (а.с.22).
Відповідно ч.2 ст.233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження №14-47цс21) на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з виписки по рахунку позивача фактичний розрахунок з ОСОБА_1 відбувся 21.05.2024 року (а.с.23). Із позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 звернувся 01.08.2024 року, тобто в тримісячний строк з дня, коли Державне підприємство «Схід ГЗК» фактично розрахувалось з ним.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачем не порушений.
Згідно із ч.1 ст.47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Згідно з п.2.9 «Положення про умови виплати одноразової грошової допомоги за довгорічну сумлінну працю при звільненні з ДП «Схід ГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію» виплата одноразової грошової допомоги працівнику підприємства, звільненому за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, розпочинається при звільненні та продовжується після його звільнення протягом наступних трьох місяців (а.с.18-21).
Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію за період 06.04.2022 року по 20.05.2024 року у розмірі 250 000 грн.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанова у справі № 6-64цс13 від 3 липня 2013 року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та стверджує у письмових поясненнях, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку, нарахованого на вихідну допомогу у зв'язку з виходом на пенсію.
Згідно Постанови Верховного Суду у справі № 804/871/16 від 27.08.2020 року одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Проте, передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні настає у випадку невиплати в день звільнення всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації. Вказаний законодавчий припис є загальним і не встановлює конкретні види виплат, які роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові в день його звільнення.
З матеріалів даної справи вбачається, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 року було стягнуто на користь позивача одноразову грошову допомогу за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію у розмірі 150360,1 гривень.
Рішення суду виконано 21.05.2024 року.
Таким чином, позивачем доведено факт того, що мало місце порушення законодавства про працю та у нього виникло право на стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.12.2023 року (наступний день після ухвалення рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 року) по 21.05.2024 (день виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 року).
Всього затримка виконання рішення суду та сплати усіх належних при звільненні сум склала 114 робочих днів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію, за114 робочих дні за період з 14.12.2023 року по 21.05.2024 року.
Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Пунктом 8 даного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із наданої позивачем довідки № 18-30/1390 від 25.07.2023 року (а.с.22) вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1366,91 грн.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку одноразової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію складає 155827,74 грн за період з 14.12.2023 року по 21.05.2024 року (114 робочих днів) (1366,91 грн/день х 114 робочих днів = 155827,74 грн).
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанції про сплату № 9618-4824-4103-6372 від 31.07.2024 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2500 грн 00 коп. (а.с. 1)
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», станом на день звернення позивачем до суду (станом на 01.08.2024 року), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою підлягаєв сплаті судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином за подання цього позову до суду позивач повинен був сплатити судовий збір (з урахуванням понижуючого коефіцієнту) в розмірі 2000,00 грн (2500,00 грн х 0,8).
Враховуючи наведене та правила ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1246,62 грн (155827,74 грн х 2000 грн / 250000 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116,117 КЗпП, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник, адвокат Неверчак Євген Борисович до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні- задовольнити частково.
Стягнути із Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку одноразової грошової допомоги за багаторічну сумлінну працю при звільненні з ДП «СхідГЗК» у зв'язку з виходом на пенсію за період з 14 грудня 2023 року по 21 травня 2024 року у розмірі 155827,74 грн (сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять сім гривень 74 копійки).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1246,62 грн ( одна тисяча двісті сорок шість гривень 62 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: № 337 від 23.03.2009 року, адреса для листування: індекс 36039; м. Полтава; а/с № 493.
Відповідач: Державне підприємство «Східний гірнично-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 14309787, місце знаходження: вул. Олеся Гонара, буд. 2, м. Жовті Води Кам'янського району Дніпропетровської області.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК