за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень
07 лютого 2025 р. Р і в н е №460/24392/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання Юрчук А.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Лавренюк В.М.,
відповідача: представники Капітула В.В., Степанець М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт Здолбунівської міської ради про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Здолбунівської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Здолбунівської міської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням суду від 28.12.2023 позов ОСОБА_1 задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність Здолбунівської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 5622684600:02:004:0176, площею 42,0000га, яка розташована на території Новосілківської сільської ради Рівненського району Рівненської області за межами населеного пункту, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки;
- зобов'язано Здолбунівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 5622684600:02:004:0176, площею 42,0000га, яка розташована на території Новосілківської сільської ради Рівненського району Рівненської області за межами населеного пункту, за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 апеляційну скаргу Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 460/24392/23 - без змін.
Відповідно, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 09 квітня 2024 року.
Ухвалою суду від 12.09.2024 зобов'язано Здолбунівську міську раду подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №460/24392/23 упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали.
На виконання зазначеної ухвали 11.10.2024 від Здолбунівської міської ради надійшов звіт про виконання рішення суду від 28.12.2023 у справі №460/24392/23 з відповідними додатками.
За наслідками розгляду зазначеного звіту ухвалою суду від 01.11.2024 встановлено відповідачу новий строк для подання звіту, зобов'язано Здолбунівську міську раду подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №460/24392/23 упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали.
На виконання зазначеної ухвали 29.11.2024 від Здолбунівської міської ради надійшов звіт про виконання рішення суду від 28.12.2023 у справі №460/24392/23 з відповідними додатками.
За наслідками розгляду зазначеного звіту ухвалою суду від 20.12.2024 встановлено відповідачу новий строк для подання звіту, зобов'язано Здолбунівську міську раду подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №460/24392/23 упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали.
23.01.2025 до суду надійшло подане 22.01.2025 Здолбунівською міською радою клопотання про продовження строку для подання звіту на виконання ухвали від 20.12.2024, обґрунтоване тим, що позачергова сесія міської ради, на розгляд якої винесено проект рішення щодо продажу земельної ділянки позивачу відбудеться 23.01.2025.
24.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання звіту про виконання рішення суду.
24.01.2025 на виконання ухвали суду від 20.12.2024 до суду від Здолбунівської міської ради надійшов звіт про виконання рішення суду від 28.12.2023 у справі №460/24392/23 з відповідними додатками.
Ухвалою суду від 27.01.2025 продовжено Здолбунівській міській раді строк для подання звіту про виконання судового рішення, прийнято до розгляду звіт про виконання судового рішення у справі №24392/23, призначено судове засідання із розгляду звіту на 31.01.2025.
У судовому засіданні 31.01.2025 оголошено перерву у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.
06.02.2025 від позивача і 07.02.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо звіту.
У судових засіданнях представник позивача заперечив проти прийняття звіту, зазначивши що судове рішення відповідачем не виконано, жодного рішення за заявою ОСОБА_1 . Здолбунівською радою не прийнято. Винесення відповідного проекту рішення на розгляд сесії міської ради не свідчить про виконання судового рішення. Зазначив, що оскільки Здолбунівська міська рада є колегіальним органом, то є необхідність встановлення судового контролю за діями кожного депутата, щоб забезпечити виконання рішення суду в установлений строк. Просив накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень та встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.
Представники відповідача зазначили, що було вжито усіх заходів для виконання рішення суду у цій справі. Зокрема, відповідний проект рішення виносився на розгляд кожної чергової сесії та на окремі позачергові сесії Здолбунівської міської ради. Проте, щоразу проект не набирав необхідної кількості голосів для прийняття рішення. Звернули увагу суду, що ОСОБА_2 є секретарем Здолбунівської міської ради та лише тимчасово виконує повноваження міського голови, а тому не є особою, на яку може бути накладено штраф за невиконання судового рішення. Вказали, що оскільки депутат є народним обранцем та виконує волю своїх виборців, примусити його проголосувати за конкретне рішення можливість відсутня. Просили прийняти звіт про виконання рішення суду.
Заслухавши представників сторін, розглянувши поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду та додаткові пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами додаткові докази, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ст.381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.ч.1-4, 6 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Статтею 382-3 КАС України передбачені рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece, Страсбург, 19.03.1997) наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп.18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява №40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Як встановлено судом, Здолбунівською міською радою на виконання рішення суду у цій справі на засідання чергових та позачергових сесій міської ради 05.06.2024, 11.01.2024, 05.08.2024, 18.09.2024, 23.10.2024, 26.11.2024, 20.12.2024, 23.01.2025 було винесено на розгляд заяви ОСОБА_1 та відповідні проекти рішення "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_1 ".
Вказаними проектами рішень пропонувалося продати ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (код за КВЦПЗД - 01.02), кадастровий номер 6522684600:02:004:0176, площею 42,000га, яка розташована за межами населених пунктів на території Копитківського старостинського округу Здолбунівської міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області, за ціною нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Суд зазначає, що такі обставини не свідчать про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №460/24392/23, оскільки станом на 07.02.2025 жодного рішення відповідачем не прийнято, відновлення порушеного права позивача не відбулося.
З огляду на викладені норми, зокрема ч.4 ст.382-1 КАС України, враховуючи що рішення суду не виконується, а права позивача не поновлено, та, оскільки рішення приймається виключно на пленарному засіданні міської ради, суд вважає за необхідне зобов'язати депутатів Здолбунівської міської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення з дотриманням норм ч.2 ст.382-2 КАС України.
При цьому, на депутатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд зазначений обов'язок не покладає, оскільки перший згідно з посвідченням офіцера НОМЕР_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, а другий - відсторонений від посади як підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення ухвалами Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/11533/24.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити депутатам Здолбунівської міської ради положення ч.8 ст.382-3 КАС України, згідно з якими якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Крім того, суд вважає за необхідне звільнити від накладення штрафу за невиконання рішення суду виконуючу обов'язки Здолбунівського міського голови, оскільки, на переконання суду, остання вчиняла необхідні дії для належного виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Здолбунівській міській раді у прийнятті звіту про виконання рішення суду у справі №460/24392/23.
Звільнити виконуючу повноваження Здолбунівського міського голови ОСОБА_2 від накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Зобов'язати депутатів Здолбунівської міської ради Бабак Людмилу Василівну, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та виконуючу повноваження Здолбунівського міського голови Капітулу Валентину Василівну подати суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі №460/24392/23 упродовж тридцяти днів з дня проголошення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу складено 07 лютого 2025 року.
Суддя О.М. Дудар